Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
«та ліотеці] було багато старовинних книг, у тому числі рукописних (Донч.); Були там чотири гіллястих верби І дуб старовинний стояв (Ус); Старинний [античний] світ розпався в руїни, з його багатого культурного надбання лишилися хіба безладні відломки (Фр.)]. старовір, -ра, (реже) старовірець, -рця рел., перен. старовер; уст.,разг. староверец [На роботу він [купець] приймав тільки старовірів (Смол.)]. старовірка рел., перен. староверка. старовірство рел., перен. староверство, староверчество; уст., разг. староверщина. старовірський рел., перен. староверский, староверческий [В темній старовірській церкві, що навіває спогади про давно минулі часи, співає старовірський хор (Довж.)]. старовлйвий, старлйвий обл. старательный; (проябляюгций заботу) заботливый [Які ми старливі, як ми для вас працюємо (Н.-Вол. у. —^ Сл. Г р.); Біда сіла їй в головах і проганяла сон з її повік, от так, як уліті ста- ровлнва мати проганяє мухи з очей дитини (Фр.)]; см. ещё старанний. старогрецький древнегреческий [Про значний розвиток старогрецької писемності свідчить велика кількість знайдених декретів, постанов, посвят і надгробних текстів (Нар. стар. іст. УРСР)]. стародавній стародавний; (о вещах, обычаях um. n. — ещё) старинный, уст. старобытный; (очень старый — ещё) древний [Я знав стародавню легенду, Покриту столітнім пилом (Піп.)', Щоранку, коли сходить сонце, я дивлюсь на тебе, стародавній Києве (Корн.)]. стародавність, -ності стародавность; древность. Cg. стародавній. староденний стародавний; старинный; древний [Сумує Корсунь староденний: Нема журбу з ким поділить (Шевч.); Гомонять під Каневом селяни, Староденний Київ ожива (Рил.)]. Ср. и см. ещё стародавній. стародідівський стародедовский. стародрук, -ку ист. старопечатная книга [Раз чи два Стрипський брав у руки ці книги, то були стародруки Івана Федорова (Скляр.)]. староєврейський древнееврейский. старожил, старожитець, -тця старожил; старожил ец [Я тут старожил (Збан.); Вживемо заходів, щоб ти перестав платити оренду за землю, якої власник і в вічі не бачив, а прадід твого прадіда вже був на ній старожитцем (Япов.)]. старожилка старожилка [Говорили бабусі, старожилки, що так і вийшов він у свого прадіда полковника (перекл. з Вовчка)]. старожитець см. старожил. старожитній стародавний; (о вещах, обычаях и т. п. — ещё) старинный, уст. старобытный; (очень старый — ещё) древний; (исконный разг. уст. — ещё) кондовый [Автор [А. Міцкевич] подає галерею «останніх екземплярів» старожитньої Литви (Рил.); Характерно, що в зображенні селянина письменникові [О. Гончарові] лишились цілковито чужими всяка поетизація зна- ста менитого «земляного духу», всякі тенденції до замилування старожитньою патріархальністю (Нович.)]. старожитність, -ності, (чаще мн. ч.) старожитності, -тей древность, древности [Дослідники приділяли багато уваги скіфським старожитностям (Розв. науки в УРСР)]; музей ~ностей музей древностей. старозавітний церк., ирон. ветхозаветный; (перен. — ещё) старозаветный [3 легким рум'янцем на щоках, з глибокою зморшкою поміж брів — о. Василь громив своїх парафіян, як старозавітний пророк (Коцюб.)]. старозаконний церк. старозаконный [Та чалма, вкупі з білою довгою бородою, надавала йому вигляд старозаконного патріарха (Коцюб.)]. старомодний старомодный [Маятник старомодного годинника гучно цокав (Н.-Лев.); Тронько видавався Насті зовсім низеньким, старомодним і смішним, і вона усміхнулась (Ряб.)]. старомодність, -ності старомодность [—Чому, ви не виходите заміж? Невже ніхто не пропонував вам руки й серця? — запитую я, відчуваючи незручність від старомодності двох останніх слів (Довж.)]. старомодно нар. старомодно [Чоловік був середнього віку, одягнений по-святковому і трохи старомодно (Руденко)]. старообрядець, -дця, старообрядник рел. старообрядец [Серед поселенців Слобідської України були також., старообрядці, які тікали від релігійних переслідувань (Іст. Укр. РСР); Значну кількість послідовників мала у свій час релігійна секта старообрядників (Наука і життя, 1958, 1)]. старообрядка, старообрядниця рел. старообрядка. старообрядник см. старообрядець. старообрядництво рел. старообрядчество, старообрядство [Старообрядництво виникло ще в другій половині XVII ст. (Наука і життя, 1968, 1)]. старообрядниця см. старообрядка. старообрядницький рел. старообрядческий, старообрядский [В кінці 1821 р. на Херсонщині повстало населення кількох старообрядницьких сіл, призначених під військові поселення (Іст. Укр. РСР)]. старооранка с.-х. старопашка, старопашня. староорний с.-х. старопахотный [Значний економічний ефект дає вирощування кукурудзи на добре осушених староорних землях (Колг. Укр., 1958, 1)]. староперелоговий с.-х. старозалежный. старорежимний старорежимный [— Хто це?— спитав Орест. О гей знизує плечима і, роздумуючи, протягає: — Якийсь старорежимний урядовий пацюк (Досв.)]. старорежимність, -ності старорежимность. старорічище, староріччя староречье, старица [Зустрічається [на Поліссі УРСР] багато озер, сліпих рукавів, старорічищ (Колг. Укр., 1959, 8I староруський старорусский, древнерусский [Усе село з своєю дерев'яною старою церк- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)