Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ста 494 ста шйнствовать [Вже понад місяць Хома старшинує (Гонч.)]; 2) (над ким и без дополнения: руководить) быть старшим (над кем); командовать (кем); книжн. начальствовать (над кем); главенствовать (над кем), верховенствовать (над кем); разг. верховодить (кем) [Таких, щоб старшинували над нами, — таких нам не треба, бо ми всі громадою всьому голова і над нею ніхто не мусить старшинувати (Мирн.); Вони в класі старшинують, і їм ніхто нічого, бо кожен боїться (Свидн.); М є л х о л а непривітно: ..А чи воно годилося, щоб тута молодша надо мною старшувала? (Л. Укр.)]. старші, -ших сущ. старшие {по возрасту и положению) [Ні похвальба старших, ні покора нижчих не вдовольняли Максима (Мирн.); Вам треба навчитись розмовляти зі старшими (Руденко)]. старшокласник старшеклассник [— А старшокласники хіба не будуть у таборі? — спитав хтось із хлопців (Багм.)]. старшокласниця старшеклассница [Старшокласниці уміють самостійно приготувати обід, сервірувати стіл (Літ. газ., 1959, X)]. старшокурсник старшекурсник. старшокурсниця старшекурсница. старшування см. старшинування. старшувати см. старшинувати. стасувати, -сую, -суєш карт, стасовать [Чума збирає карти, ..стасував і поклав до кишені (Янов.)). стасуватися, -сується карт. стасоваться. статарний: ~не читання статарное чтение. статевий половой [Вчені і практики вивели численні породи тварин шляхом статевої гібридизації (Наука і життя, 1956, 9)]; ~ва ? з р і л і с т ь половая зрелость; «-^ві зносини половые сношения; ~вий добір см. добір 1. статевозрілий биол. половозрелый [До 180- денного віку курей годують за спеціальним раціоном, щоб несучки стали статевозрілими (Колг. Укр., 1956, 6)]. статевонезрілий биол. неполовозрелый. статейка уменьш., прен. статейка [Тикаючя в слова пучкою, Валя почав читати популярну статейку про радіо (Вас.)]. статейний книжн. статейный [Цінними матеріалами другого і третього томів збірника [«Возз'єднання України з Росією»] є так звані статейні списки і накази російських посольств на Україну (Літ. газ., 1953, XI)]. статечний степенный; (солидный — ещё) чинный, важный; (производящий впечатление — о наружности — егиё) внушительный; (деловой, практический — егиё) положительный, основательный, обстоятельный (разг.); (обладающий хорошим достатком — обычно) зажиточный, состоятельный [Цапину борідку запустив [Іван], і вона поважно лежала на його грудях, мов у статечної грошовитої людини (Коцюб.); Як на свої роки Мишуня Бойченко був статечний юнак, з ним можна було радитися (Янов.); Майстер був людиною статечною, мав свій власний будинок, тримав корову (Панч)]; робити, зробити ~ним остепенять, остепенить. статечність, -ності степенность; чинность, важность; внушительность; положительность, основательность; обстоятельность; зажиточность, состоятельность [Господар дому чемно запросив нас сідати. Тримався він з великою статечністю (Мас.)]. Ср. статечний. статечніти, -нію, -нієш остепеняться. статечно нар. степенно; чинно, важно; внушительно; положительно, основательно; обстоятельно; зажиточно, состоятельно [Вони йшли вулицями статечно, не кваплячись, навіть урочисто (Собко); Хлопці сиділи, статечно жуючи варену картоплю (Янов.); Максим Федорчук жив, як і досі, статечно і розсудливо (Риб.)]. Ср. статечний. стати1 см. ставати1. стати2 см. ставати2. статика статика [Передове радянське мистецтво не терпить рутини, статики, не може розвиватися на базі канонічної форми (Літ газ., 1946, X)]. статист театр, статист [Актори і статисти соромливо топчуться вкупі коло дверей (Янов.)]. статистик статистик [Тепер займаю посаду статистика (Коцюб.)]. статистика статистика [Є така мудра наука статистика. Вона веде облік усього господарства країни (Ст.)]. статистичний статистический [Батурін позамикав шухляди і знову пішов до статистичного відділу (Гур.)\. статистично нар. статистически. статистка театр, статистка. статися см. ставатися. статичний 1) статический, статичный; 2) (от- носящийся к статике) статический. статичність, -ності статичность. статично нар. статически, статично. статковитий разг. 1) см. статечний; 2) хозяйственный [Вона предобра й дуже статковита, статкує коло всього і в хаті, і на полі (Н.-Лев.)]. статкувати, -кую, -кувш разг. 1) служить (исправно); (только о людях: работать прилежно — обычно) стараться, усердствовать; хорошо хозяйничать [Вже ноги і руки не статкують (Черемш.); Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю (Подольск, г. — Сл. Г р.); Почав він пір'ячко до пір'ячка збирати., та гніздечко звивати. Так статку© наш горобчик, так дбає! (Л. Укр.)]; 2) вести себя хорошо, вести себя благоразумно [Оце в неділю ставитимуть «Лимерівну», хотілось би мені піти, та не знаю, як випаде; коли статкуватиму сей тиждень, то може й могтиму піти (Л. Укр.)]. статний статный [Се був так само високий і статний мужчина, як і його батько (Фр,)\ З юрби вийшло їх двоє: Іван з Семеном — статні, сильні й молоді ковалі (Шиян)]. статок, -тку 1) достаток; (собственность — обычно) состояние, (реже) имущество [Оцими самими руками, котрими натягує те- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)