Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
«ста 496 ств стадія 1) ист. стация [Селяни, що сиділи на державній землі, ..сплачували десятину на користь церкви і податок (стацію) на утримання польського війська Aст. Укр. РСР)]; 2) уст. постой [На шляхетських будинках вирізьблені з каменю герби і дошки з латинськими написами, що садиба звільнена від стації як під час сойму та з'їздів громадських, так і на випадок війни (Тулуб)]; 3) обл. станция [Поки поїзд стояв на стації, він щохвилі вибігав <рр.I •стачити, -чить безл. разг. хватить; разг. уст. стать [Полковник: В тебе і сила нівроку!.. Гадюка: На мій вік стачить (Кроп.)\ Од зорі до зорі На лугах косарі, Стачить сіна у нас до весни!.. (Гірн.)]. -стая 1) обл. жилище пастухов-гуцулов на горных пастбищах [Микола кликав вечерять. Тоді зійшлись до стаї всі вівчарі і сіли біля живого вогню (Коцюб.)]; 2) уст. ряд: 3) (группа — обычно о птицах, рыбах и некоторых животных) редк. стая [Вся земля заколихалась, Стая пугачів зібралась На оселях в хуторах, На воротях, на тинах... (Боров.); Гава, Вовкун, Гершко Гольдмахер, Німіла, Шварц і т. д. — ціла стая хижих птахів, що, як образно каже Франко, «полощуть кров'ю рот» (Коцюб.)]; см. ещё зграя 1. стаяти (стає) редк. стаять [Стаяли живо сніги (Фр.)]; см. ещё станути1. стверджений утверждённый; подтверждённый [Жовтневий переворот було підтримано в цьому донецькому малому місті й стверджено (Янов.)]. Ср. стверджувати. ствердження утверждение; подтверждение [У боротьбі за ствердження української культури велику роль відігравала прогресивна російська інтелігенція (Минуле укр. театру)]- Ср- стверджувати. стверджувальний утвердительный; подтвердительный [У соціалістичному реалізмі, як і в критичному, існує як стверджувальна, так і критична функція Aст. укр. літ.)]. Ср. стверджувати. стверджувальність, -ності утвердительность. стверджувально нар. утвердительно; под- твердйтельно [Мстислав глянув на Данила. Данило стверджувально кивнув головою (Хижн.)]. Ср. стверджувати. стверджування утверждение; подтверждение. Ср. стверджувати, г стверджувати, -джую, -джуеш, ствердити, -джу, -диш утверждать, утвердить; (признавать правильность ранее сделанного заявления, сказанных слов um. п. — обычно) подтверждать, подтвердить [Обережно витягнув він пожовклий пергамент. Це був привілей, ..що стверджував його шляхетські права і власність на землю (Тулуб); Народна творчість стверджує наше світле, радянське, соціалістичне життя (Рил.); Вона може ствердити: ніхто поганого слова про них не скаже (Горд.)]; ~дити договір підписом утвердить договор подписью. «стверджуватися, -джуюся, -джуєшся, ствердитися, -джуся, -дишся 1) утверждаться, утвердиться; подтверждаться, подтвердиться [В боях з військами Тимчасового уряду., народжувалась і стверджувалась на Україні радянська влада (Скляр.); Сухарик: ..На що вона захворіла? Куниця: Боялися, що пістряк. Була в клініці на дослідженні. Ну, як бачите, на щастя, не ствердилось (Коч.)]; гатися в своєму рішенні утверждаться, утвердиться в своём рошений [Ствердившись у своєму рішенні, [Кость] жваво додав: —Я піду зараз до читальні і перегляну всі журнали, а потім почну малювати (Багм.)]; 2) страд, з. (несоверш.) утверждаться; подтверждаться. Ср. стверджувати. ствердити см. стверджувати. ствердитися см. стверджуватися. стверділий, ствердлий отверделый, отвердевший [Горбик той був просто стародавній осілий і стверділий смітник (Н.-Лев.); —Чого нав'яз? — говорила вся його постать, якось зразу вкорочена і ствердла (Коцюб.)]. стверділість, -лості отверделость, отвердение. ствердіння отвердение. ствердіти, -діє и стверднути, -не отвердеть [Хтось невідомий, великий майстер, ліпив з сірої маси [хмар на небі] звірів, людей, птахів, будинки.. Але все те було сире, не встигло ствердіти і утрачало форму (Коцюб.); Як рука натрапить На ту струну, що ствердла від мовчання, Шарпни струну безжалісно, потужно І брязни в неї, наче на пожежу (Л. Укр.)]. ствердливий, ствердний утвердительный. ствердливість, -вості, ствердність, -ності утвердительность. ствердливо, ствердно нар. утвердительно [Скворцова ствердливо кивнула головою (Донч.); Павло запитливо подивився на брата, і Микола ствердно хитнув., головою (Куч.)]. ствердлий см. стверділий. ствердний см. ствердливий. ствердність см. ствердливість. ствердно см. ствердливо. стверднути см. ствердіти. ствол, -лалвоен., горн, и пр. ствол [З-за горбика висовується шапка і мушкетний ствол (Морд.); Начальник шахти показав., ствол шахти, познайомив з порядком робіт (Ле)]. стволина (дерева или кустарника) разг. ствол; (увел. разг. — ещё) стволина [Сонце піднімалось, і ясне проміння, Падаючи з неба на верхи долин, Гріло під землею заспане коріння І тягнуло соки в гілля із стволин (Щог.)]. стволова 1) прил. см. стволовий 1; 2) (род. стволової) сущ. спец. стволовая [Стволова дала сигнал, кліть плавно пішла (Янов.)]. стволовий 1) прил. стволовой, стволовый [Ледве спустилася кліть.., як автоматично відчинилися стволові двері (Рад. Укр., 1961, VIII)]; 2) (род. стволового) сущ. спец. стволовой [У кліті він сідає з веселим стволовим (Сос.)]. ствольний ствольный [В 1789 р. був збудований збройовий завод у Кременчуку, який |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)