Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сте 498 сте (Квітка); Погляд його непорушно спочивав на одній луком зігнутій стебелинці (Фр.)}. стеблиння, стебелиння собир. стебли [Петру нагинається, старанно збирає гостре стеблиння, крутить товсте перевесло і зв'язує сніп (Чаб.); Серед цієї розритвнни, серед розтолоченого, змішаного з землею стебелиння лежав неживий Дробаха (Гонч.)]. стеблйночка, стебелйпочка уменыи., ласк. стебелёк [На кожную стеблииочку Пошлеш одну росиночку — А віку додаси (Гл.)}. стеблистий, стеблястий стеблистый [Широке поле, жито густеє, Коренистеє, стеблистеє (народна пісня)]. стебло, (реже) стебель, -бля стебель; (льна, конопли — ещё) треста [Устя лежала і гризла якесь стебло (Коцюб.); Кланяються довгі стеблі додолу, — лягають під їх [женців] зубчатими серпами... (Мирн.)]. стебловий стебельный; стеблёвый, стеблевой; (со стеблями) стебельковый; (имеющий вид стебля) стебельчатый [Гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика зимують в стеблах кукурудзи (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. стеблообгортний бот. стеблеобъёмлющий. стеблостій, -тою с.-х. стеблестой [Густота стеблостою конопель., залежить від польової схожості насіння (Техн. культ.)]. стеблування бот. стеблевание [Після стеблування в клітинах тканини коренів вдається часто виявити грибницю (Мікр. ж., 1956, xvrrr, з)\. стеблястий см. стеблистий. стебник, -ка с.-х. обл. омшаник [Добрий стебник у старого Чмеля: рублений і глибокий, наче теплиця (Тулуб)]; см. ещё омшаник. етебиївка портн. вид шва; (неточно) стёжка. стсбнований портн. стёганый; ~иа к 6 в д- р а стёганое одеяло. стебнуваиня портн. стегание. стебиунати, -иую, -иуєш портн. стегать [— Забейко, що з вами? Стебнуєте на правім боці! — Мотря.. опановує себе. Нахиляється поквапно над шитвом (Вільде)]. стебнути, -пу, -непі см. стьобати3, стьобнути. стегенний бедренный, бёдерный. стегенце уменьш. от стегно [Забіг [коток] в хату до лисички і її вбив. Та тоді дивиться, що півник уже без стегенця, — витяг борщик, дістав стегенце, притулив до півника та й поніс його додому (народна казка)]. стегнастий бедрйстый [Стегнасті жокеї з самого ранку, повиводивши зі стаєнь породистих жеребців, нещадно ганяли їх на корді (Гонч.)]. стегно бедро; разг. ляжка [Він поранений у стегно лівої ноги (Дмитр ); Миють [заробітчани] йоги, високо підбираючи спідниці, не соромлячись своїх білих, незагорілих стегон (Гонч.); Сьогодні зарізали ягнятко, так от вам стегно (Стор.)]; стегна, -гоп мн. ч. бёдра; книжн. уст. чресла [П'ятнадцятирічна Марійка, худорлява, вузька в стегнах, вислизнула крізь віконце (Тулуб)]; перелом <^на перелом бедра. стегновий бедренный, бёдерный. стегозавр, -ра палеонт. стегозавр. стегоцефал палеонт. стегоцефал. стеження слежка. стежечка уменьш. тропочка [І стежечка, де ти ходила, Колючим терном поросла (Шевч.)]. стежина тропинка; тропка; дорожка [Понад веселими лугами Стежина в'ється (Рил.); Сенчук попрощався з шофером і вийшов на гірську вузеньку стежину (Ст.)]. Ср. стежка. стежинка уменьш. тропинка; тропка; дорожка [Подивись: Шляхів нема, а тільки де-не-де Поплутані стежинки йдуть на безвість (Л. Укр.)]. Ср. стежка. стежиночка, стежинонька уменьш., ласк, тропиночка; тропочка; дорожка, дороженька [Багато вже ходив, блукав, дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натра нив (Вовч.); Хай буде добрий чоловік. І щоб у неї та у нього Одна стежинонька навік (Воронько)]. Ср. стёжка. стежити, -жу, -жиш следить; наблюдать, разг. примечать; (заботиться о ком-нибудь, о чём-нибудь — ещё) смотреть, присматривать, разг. глядеть [Коли уважно стежити за зоряним небом, особливо восени, то можна бачити політ падаючих зірок (Наука і життя, 1956, 8); За Володимиром Іллічем і всією сім'єю Ульяиових невідступно стежили жандарми (Біогр. Леніна); Гнат знов почав стежити за Настею (Коцюб.); Каринський зосереджено стежив за тим, щоб нарада проходила організовано (Шовк.); Голубар уважно стежив за газетами (Ле)]; ~ти за собою смотреть (следить) за собой [Видно, вродливий панич подобався сам собі і дуже за собою стежив (Іван.)]. стежка тропа, тропинка, разг. тропка, уст. стезя; (в садах, парках um. п. — ещё; длинный узкий след, оставляемый кем- нибудь, чем-нибудь движущимся) дорожка [Настала ніч. В свій давній слід По стежці йде старий медвідь (Фр.); Перед будинком розстилався невеличкий квітничок: десяток кольористих клумб і жовті стежки між ними (Смол.); Вздовж річки по воді простелилась золота мерехтлива стежка (Козач.); Мій брат був літературніш працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою... (Волом.) ]; життєва (життьова) ~т«а жизненная тропа [Тебе моя турбує зустріч кожна, А скільки їх на життєвих стежках! (Дмитр.)]; іти по уторованій^ іщі, іти уторованою г^коіо идти по проторённой дорожке; направити на добру <^ку перен. направить (наставить, обратить) на путь истины (на истинный путь) [Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Мчрн.)]; топтати ~ку куди (до кого, до чого) см. топтати; топтати ~ку чию см. топтати. стеж кувати, -кую, -куєш обл. см. стежити. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)