Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сте 499 сте стежчинка уменъш. разг. тропинка; тропка; дорожка [Оглянулися [хлопці] кругом і незабаром зникли в гущавині на узькій лісовій стежчинці (Фр.)]. Ср. стёжка. стезя книжн. рит. стезя [Я росла в: І хоч часами плутана була Моя стезя і помацки проходу Серед страшних шукав я перешкод, І помилки робив я неминучі, І сто разів зривався я із кручі, — Завжди мене мій рятував народ (Коч.)]. стек стек [На лаві сидить Лотоцька. Замислилась. Повільно креслить своїм стеком новгяй пісок алеї (Мик.)]. стека иск. стека [Руки, що звикли до пензля, стеки й рейсфедера, взялися на заклик партії за автомат, міномет, штурвал літака (Янов.)]. стеклии 1) стёкший [Дворище поросло стек- лою травою (Янов.)]; ер. стікати 2; 2) рех- нувілийся; бешеный [Помалу на землю спустився Когутик. Лисичка-сестричка тільки того й ждала, Скочила, як стекла, Півника спіймала (Фр.)]; ер. стікатися 2. стеклярус, -су стеклярус [У фіналі вистави на сцену вибігали чотири пари танцюристів у блискучих від стеклярусу та всякої мішури кричущих костюмах (Минуле укр. театру)]. стеклярусний, стеклярусовий стеклярусный [Василь Боженко теж підскочив до Хари- тона, ухопив його за груди, ..навіть один із стеклярусових ґудзиків приснув геть (Смол.)]. стекти см. стікати. стектйся см. стікатися. стелаж, -жа стеллаж [Посередині залу на дубовому стелажі стояла величезна дошка (Смол.)]. стелажний стеллажный [Масову термічну обробку насіння баштанних культур можна з успіхом здійснювати в колгоспних стелажних і ситкових сушарках (Колг. Укр., 1955, 4)]. стелепііути, -ну, -нёш разг. тряхнуть [Максим красномовно стелепнув пляшкою — аж я почув, як хлюпнулась у ній горілка (Збан.)]. стелина строит. 1) потолочина [Достатки в хату пливуть, аж стелини розходяться, сволок прогнувся, пластини розпирає сила зерна на горищі... (Горд.)]; 2) редк. половица [Підошва човгнула по стелині ґанку (Смол.)]. стелити, -лю, -лиш стлать, разе, стелить, постилать, расстилать; (покрывать поверхность чего-либо тканью, бумагой и т. п. — ещё) застилать [Стели, стара, стели чужому зараз осьде серед хати! (Фр.); Весна. Вже квітень по землі зелений килим стеле (Дор.); По грядках кавуни стелять своє огудиипя (Коцюб.)]; м'я к о ~ле, та твёрдо спати см. м'яко. стелитися, -люся, -ли шея 1) стлаться, разг. стелиться; (распространяться, занимать какое-либо пространство — ещё) расстилаться, простираться; (проходить — о дороге, тропинке и т. п.) пролегать [Дим стелиться низинами (Горд.); Назустріч стеляться степи, ліси, хатки з садками (Забіла); Попереду стелився далекий шлях: (Собко)]; 2) (приготовлять себе постель) разг. стлаться, стелиться [Не бійсь нічого, стелись у коморі (Барв.)]; 3) (перед ким) перен. разг. заискивать (у кого, перед кем); (сильнее) низкопоклонничать (перед кем), разг. угодничать (перед кем) [Вернеться [Санька! із грамотою, почестями. Всі тоді будуть стелитися перед нею, ніхто не посміє перечити (Горд.)]. стелище с.-х. стлйще [Після сушіння льону негайно приступають до обмолоту, а соломку замочують або розстеляють на стелищах (Техн. культ.)]. стеління 1) (действие) постилка, расстилание, расстил, расстилка (разг.); застилание, застил, застилка; ср. стелити; 2) (то, что постилают) подстилка; разг. постилка [Солома з ясел іде під молодих коней на стеління (Март.)]. стеліт, -ту мет. стеллит [Сплав кобальту з хромом і вольфрамом — стеліт — застосовується для виготовлення швидкоріжучих інструментів Cаг. хім.)]. стелітовий мет. стеллитовый. стелюшок, -шка* бот. (Spergdaria Pers.) торйчник. стеля 1) потолок [Стеля була чорна від диму й бруду (Кобр.)]; 2) ав., перен. потолок [Розроблено проект складеної ра- кети-літака, що повинна мати стелю 300— 500 кілометрів і зможе на коловій швидкості кілька разів облетіти Землю (Наука і життя, 1959, І)]. стельвага (в телеге и т. п.) вага [I став [червоноармієць] надівати барок на стель- вагу (Головко)]. стельмаство работа тележника; работа каретника; работа колесника [Він мав велику охоту., до токарства, стельмаства (Фр.)]. Ср. стельмах 1. стёльмаський тележный; каретный; колёсный [Маємо тут одного теслю, то той пристав до столярів, і одігого бондаря — той у стельмаськім цеху сидить (Фр.)\. Ср. стельмах 1. стельмах 1) тележник, тележный мастер; уст. каретник, каретный мастер; (реже) колесник [Він [Кайдаші був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші (Н.-Лев.)]; 2) обл. плотник. стельмашити, -шу, -шиш и стельмахувати, -махую, -махуєш 1) быть тележником; быть каретником; быть колесником [Брат Тарасів Микита хотів було привчити його до хліборобства та стельмашити, та не до душі все те було хлопцеві (Мирн.); Ну, спробуємо ще стельмахувати! Велять одно робити, а він сів малювати хату, співає. Не вийшло з Тараса і стельмаха (Вас.)]; 2) обл. плотничать. стельмашня телбжная мастерская; каретная мастерская; колёсная мастерская [Біля стельмашні біліють нові, іще не вковані залізом вози (Ст.)]. стельовий потолочный. стемешшй .редк. см. достеменний. 32* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)