Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сте 500 сте стемёпно нар. редк. см. достеменно. стемнілий потемневший; разг. потемнёлый; стемневший ІЛики іконні якось страх як смутненько дивилися з стін — древні, стем нілі (Вовч.); — Ні, таки піду. То ж мене тут ніхто не знає! — І Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою (Л. Укр.)]. Ср. стемніти 1. стемніти, -нїб 1) потемнеть; уст. стемнеть [Небо і земля стемніли, на обрії з'явилась чорна смуга (Коцюб.); Сірі очі стемніли, чоло побіліло (Вас.)]) 2) (о наступлении сумерек) безл. стемнеть [Моторошно в хаті, а вона сама; Надворі стемніло — батька все нема (Граб.)]; О в очах <^ніло в глазах потемнело [Мені аж у очах стемніло (Вовч.)]. стемнїтися, -ніеться безл., разг. стемнеть [Поволі стемнілося, холодний дощ почав кропити в лице Германа (Фр.)]. стен физ. отен. стенання стенание [На ринку стояв жахливий крик, стенання (Панч)]. Ср. стенати1. стенати1, -наю, -навш книжн. стенать [Давид стенає та ридає, Багряну ризу роздирає І сипле попіл на главу (Шевч.)]. стенати2 u стинати, -наю, -навш, стенути и стинути, -ну, -непі 1) редк. качать, качнуть; 2): ~ти плечима пожимать, пожать плечами [Ляський блимав ніяково очима і стенав плечима (Досв.); Стенула мати плечима і каже [дочці]: — Війся-війся! цур тобі! (Сеидн.); Ксеня стенула плечима, нічого не розуміючи (Гур.)]. етенатися и стинатися, -маюся, -наешся, стенутися и стинутися, -нуся, -нешся 1) вздрагивать, вздрогнуть; (сильнее) содрогаться, содрогнуться; (только соеерш.: слегка поколебаться) шелохнуться, всколыхнуться; (только соеерш.: задрожать, резко измениться на один момент книжн.— обычно) дрогнуть; [перен.: становиться бодрым, оживляться) разг. встряхиваться, встряхнуться [П р і с ц і л л а ..сумно задумується, але раптом стинається: Що ж се я? То треба ж бігти сповістить їх швидше! (Л. Укр.); Настя полохливо стенулась, але Сагайдачний., заспокоїв її (Тулуб); Стара тополя край шляху вся стенається од раптового вітру (Я нов.); Верби стоять — не стенуться (Вас.)]; 2) (только соеерш.: резким движением устремиться куда-нибудь) рвануться (разг.) [Стенулась [дівчина].., сама себе не пам'ятаючи. Він не пустив (Вовч.)]; 3) (только соеерш.: прийти в смятение — о войсках) дрогнуть [Мирослав збуджений: Радуйся, княгине! Стену вся ворог, кинувся назад (Коч.); Армія., стенулась і побігла, як вода через прорвану греблю (Панч)]. стенд стенд [Ми йдемо від стенда до стенда, розглядаючи з цікавістю досі не бачені апарати, на диво розумні машини (Наука і життя, 1956у 12); На стендах мисливці стріляють по невеличких, як ви знаєте, крихких тарілочках, що вилітають із бліндажа в несподіваному для вас напрямку* (Вишня)]; випробувальний *^д испытательный стенд. стендовий стендовый; ~ві випробуван- н я стендовые испытания [Після стендових випробувань судно буде спущене на воду (Рад. Укр., 1959, IV)); ~ва стрільба стендовая стрельба. стендовик, -ка спец, стендовик. стенограма стенограмма [Я ж вам сказав, що сьогодні ви не потрібні мені.. Тут стенограм не треба (Досв.)]. стенограмний стенограммный. стенограф, стенографіст стенограф, стенографист. стенографістка стенографистка [Не було стенографістки, і через те записати вее дослівно не пощастило (Донч.)]. стенографічний стенографический [Вона вимагала від мене мало не стенографічного звіту (Трубл.)]. стенографічно нар. стенографически. стенографія стенография [Він досконало володів мистецтвом стенографії (Ле)]. стенографований стенографированный. стенографування стенографирование. стенографувати, -фую, -фувпз стенографировать [Я колись навчився стенографувати і застенографував з доповіді Олександри Трохимівни все, що вона говорила про нашу школу (Коп.)]. стенографуватися, -фується стенографироваться. стеноз, -зу мед.' стеноз. стенозний мед. стенозный. стенокардія мед. стенокардия. стенотипіст спец. стенотипист. стенотипістка спец. стенотипистка. СТеИОТИПІЧИИЙ СПЄЦ. СТ( Н)ТИПЙЧЄСКИЙ. стенотипія спец. стенотипия. стенути см. стенати2. стенутися см. етенатися. стеньга мор. стеньга [Обнявши обмерзлу стеньгу однією рукою і увесь подавшись уперед, вдивляється в ту лан Федот Раз- гулясв (Довж.)]. стеньговий мор. стеньговый [3 підняттям кормового прапора звилися на всіх суднах і стеньгові прапори (перекл. з Новикова- Прибоя)]. степ, -пу степь [Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій (Шевч.); Сиджу було я в своїй одинокій хатинці на хуторі, серед стенів харківських, та згадую свою рідну Волинь (Л. Укр.), Пройшли жнива; скінчилася і возовиця; хіба де в степу, далеко від людської оселі, ще бовваніють недово- жені кони (Мирн.)]; 0 в ~иу і хрущ м'я со см. м'ясо. Степа см. Степа ни да. Степан, Стефан, разг. Отецько Степан, Стефан. Степа ни да, Стефани да, разг. Степа, Стёха Степанйда, Стефанйда. Степанія, Стефанія Стефания. степеневий мат. степенной. степінь, -пеня мат. степень; підносити, піднести до г^пеня см. підносити 5; показник ~пеня см. показник 1; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)