Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сте 501 сте рівняння першого ^пеня см. рівняння 3. отеплитися, -литься разг. потеплеть [Кажуть, немовби у потічку вода отеплилась... (Чорн.)]. степлілий разг. потеплевший; разг. потеплё- , лый. степліти, -діє разг. потеплеть [Михайло: Губами тілько доторкнулась — і степліла горілка. Ну й дівчина! (Тоб.)]. степлітися, -ліється разг. нагреться (обычно о жидкости). стёпний разг. способный [Старша дочка ваша і гарна, й здатна, й добра, і до всього степна (Н.-Лев.)]. степний см. степовий. степпяк, -ка редп. степняк. степнячка 1) редк. степнячка; 2) (сорт озимой пшеницы) с.-х. степнячка. степовий, редк. степнйй степной [У стайні хрумають коні смачне степове сіно (Мирн.); З густої трави здіймається степовий орел і летить у небо (Шиян)]; <-^ъа дорога см. дорога. степовик, -ка степняк [Така вже степова вдача — у всіх світах співати, і навряд чи хто в світі так співає, як степовики (Янов.)]. степовичка степнячка [Після зборів його відразу оточили дівчата. Веселі, красиві степовички (Рад. Укр., 1961, IX)]. степок, -пка уменьш. от степ [Вийшли [хлопці] на степок — цілина за селом (Свидн.)]. степе мор. степе. стёрво 1) падаль; уст. стерва, стёрво [Гор- н і г: ..Стерво їли з голоду, з жаху. Люди тут гинули з голоду сотнями, тисячами (перекл. Л. Українки); Лежить собака па стерві; і сама не буде їсти і другому не дасть (Ном.)]; 2) бран. стерва (м. и ж. р.), стервоза (м. и ж. р.), стервец (м. р.) [Тут летить зверху тяжкий батьківський кулак і., опускається на спину переляканої дитини: — Чого під ноги лізеш, стерво! (Коцюб.)]. стервоїдні, -них сущ. зоол. стервоядные. стерв'ятина разг. стервятина. стерв'ятник орн., перен. стервятник. стеребити, -блю, -бйш разг. уничтожить; съесть [То і курку, і печеню, І кавалок кишки, Все, що було у торбині, Стеребив [Іван] до кришки (Руд.)]. стеребитися, -блюся, -бйшея и стерёбкатися, -каюся, -каєшся разг. вскарабкаться [Підставили дране відро. Хлопчина стеребився на нього, застромив ключ, крутить (Вас.)]. стерегти, -режу, -режёш (кого, що и кого, чого) стеречь (кого, что), охранять (кого, что), сторожить (кого, что); разг. караулить (кого, что); (выжидать встречи, выслеживать кого-нибудь) подстерегать (кого, что); (предохранять от чего-нибудь — ещё) оберегать (кого, что) [Хома сміявся і погано сміявся. — Стережете панське добро? Ха-ха! Пильнуйте, пильнуйте, щоб не пропало (Коцюб.); — Стережи пасіки! — сказав йому дід (Мирн.); Батько наказав стерегти хату (Янов.); Гори темніють, повиті у білі серпанки. Вони так спокійно стоять, Бо їх стереже колонада сумних кипарисів, Поважних, високих... (Л. Укр.); В хаті гризла Мелашку свекруха, в сінях та надворі стерегла її Мотря (Н.-Лев.); І в голову вона собі не клала, яке лихо мене там стерегло... (Стор.); Зірка та, що світ мій осіяла, Цвіла, мов квітка між небесних трав, І стерегла дитину від напасті... (Рил.)]. стерегтися, -режуся, -режёшея беречься; {избегать кого-нибудь, чего-нибудь из предосторожности — ещё) остерегаться, оберегаться, разг. стеречься [Я здорова і стережусь (Л. Укр.)\ Вона почала стерегтися Василя Кравченка (Н.-Лев.)]; ^режйсь (предупреждение об опасности) а) берегись; остерегайся, оберегайся; разг. держи ухо востро [Ой, стережися, польова пташко, знизу блискучих котячих очей, а згори бистрих пазурів хижих шулік! (Мирн.)]; б) (в значении междометия) берегись!; (окрик кучера уст. — ещё) поди!; {мор. — ещё) полундра! [— Стережись! — гукнуло щось ззаду і баскими кіньми проскочило повз дітей (Коцюб.)]. стережений ярич. охраняемый; подстерегаемый; оберегаемый [Вона, бідна невільниця, замкнена в тісних межах свого подвір'я, в заґратованій, пильно стереженій від муж- ського ока жіночій половині — все ж таки мала очі й дивилась туди, вниз, пп білі оселі (Коцюб.)]. Ср. стерегти. стережений прил. разг. бережёный (обл.). . стереографічний мат. стереографический. стереографія мат. стереография. стереозвук, -ку стереозвук. стереозйомка, стереознімання стереосъёмка. стереокартограф стереокартограф. стереокіно нескл. сущ. ср. р. стереокино. стереометр, -ра геод. стереометр. стереометричний мат. стереометрический. стереометрія мат. стереометрия. стереорама стереорама. стереоскоп стереоскоп. стереоскопічний стереоскопический. стереоскопія стереоскопия. стереотип, -пу полигр., мед. стереотип [3 гарту — сплаву свинцю, олова і сурми — роблять також кліше, виготовляють стереотипи (Наука і життя, 1955, 7); Певна послідовність подразнень приводить до формування в корі головного мозку так званого динамічного стереотипу (Наука і життя, 1956, 10)]. стереотипія полигр., мед. стереотипия. стереотипний 1) полигр. стереотипный [Павло був трохи знайомий з друкарською справою.. І тепер одразу пригадав порядок розташування цехів: складальний, стереотипний і цинкографія (Куч.)\; 2) перен. стереотипный [— Отут живе той, що дере з живого і з мертвого, — гукав один чоловік стереотипну лайку про попів (Н.-Лев.)]. стереотипник полигр. стереотипщик, стереотипёр. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)