Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
с те 502 сте стереотипність, -ності стереотипность. Ср. стереотипний 2. стереотипно нар. стереотипно [Прокурор же не спитав навіть стереотипно, чи немає скарги у в'язня (Козл.)]. Ср. стереотипний 2. стереотипований полигр. стереотипированный. стереотипуватп, -пую, -пувш полигр. стереотипировать. стереотипуватися, -пується полигр. стереотипироваться. стереотруба воєн, стереотруба [У прозорих скельцях стереотруби майор бачив коливання високих очеретин (Собко)]. стереофільм, -му стереофильм. стереофон ічний стереофон йческий. стереофонічність, -ності стереофоничность. стереофонія стереофония. етереофо'шгра мметрія стереофотограммётрия. стереофотографічний стереофотографйчеекиіі. стереофотографія стереофотография» стереохімічний стереохимйческий. стереохімія стереохимия. стержень, -жня стержень. стержневий, стержньовйй стержневой [Ми перегортаємо паку листів, що їх надіслали дівчата із стержньового відділу (Волош.)]. стерилізатор, -ра 1) (аппарат) етериливатор; 2) (рабочий) стерилизатор. стерилізація стерилизация. стерилізований стерилизованный. стерилізувати, -зую, -зуєш стерилизовать [При вирощуванні огірків у теплицях доводиться вносити в грунт багато мінеральних добрив, часто заміняти грунт або систематично стерилізувати його парою, хлорпікрином (Рад. Укр., 1958, І); Готову ікру [овочеву] розфасовують у жерстяні або скляні банки, герметично закупорюють і стерилізують (Укр. страви)]. стерилізуватися, -зується стерилизоваться [Цілу годину суміш стерилізується в герметично закритому котлі (Наука і життя, i960, 8)\. стерильний 1) стерильный [Назустріч їм вийшла чергова сестра 8 стерильними халатами (Смол.)]; 2) биол. стерильный. стерильність, -пості 1) стерильность; 2) биол. стерильность [Недостача вітаміну А призводить до стерильності, яка спостерігалася в 78% осіменених самок (Свинарство)]. стерлінг стерлинг; фунт /~гів см. фунт2. стерлядь, -ді ихт. стерлядь [Заздро стало, що в рибалки в кошику тріпається деколи жива осятрина або стерлядь... (Мирн.)]. стерляжий ихт. стерляжий. стерник, -ка уст. рулевой (сущ.); уст. кормщик, кормчий (сущ.) [Високий засмалений- стерник., налягав на стерно (Коцюб.)]. стернина 1) нижняя часть стебля злаков, оставшаяся на поле после уборки; 2) (сжатое поле) обл. жнивьё; обл. жнйво, жнитво [Сумний зойк журавлів неначе турботою наповнив нараз цілу спустілу площіиь стернини (Коб.)]; см. ещё стерня. стернисько, стернище (сжатое поле) жпивьё; пбл. жнйво, жнитво [На стерниську голосило немовля. І тремтів над його голівкою неба голубий намет (Літ. газ., 1959, XII); Чуєш? — меншенька плаче й здійма рученята, Двоє старших біжать по стернищі рудому (Мал.)]; см. ещё стерня. стернити см. стернувати. стерничий, -чого сущ. рулевой; уст. кормщик, кормчий [Від приязного світла маяка У бурю, в лиховісному тумані, Міцнішає стерничого рука І ближчають простори пожадані (Рил.)]. стернище см. стернисько. стерно руль; (поэз. уст., перен. книжн.— ещё) кормило; (уст., спец. — ещё) правило [Вони вправно й гарно загрібали веслами, а старий держав стерно (Смол.); Доводилося все частіше звертати з колії, щоб дати дорогу машинам, в яких за стерном сиділи шофери у військових пілотках (Ланч); Вона [Комуністична партія] — у кожнім повороті Землі радянської стерна, Вона — у книзі і в роботі, В народнім диханні — вона (Рил.)]; ~н6 влади рит. кормило власти, бразды правления. стерновий 1) прил. рулевой [Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку (Ткач)]; 2) (род. стернового) СУЩ' рулевой; уст. кормщик, кормчий [Вправна рука стернового повернула човен (Трубл.)]. стернувати, -ную, -нусш, уст. стернити, -ню, -нйш рулить; (направлять движение судна, лодки) править [—Ви хочете сісти до стерна? — запитав Льоня. — Ні, дякую. Хлопець полегшено зітхнув, — він дуже боявся, що Ніна захоче стернувати (Собко)]. стерня стерня, стернь, пожня, пожниво; (сжатое поле — ещё) жнивьё, обл. жнйво, жнитво [Золотиста стерня, тьмяно поблискуючи, стояла густою щіткою (Донч.); Давид звернув на стерню й підійшов до орача (Головко)]. стернястий покрытый стернёй; (перен. —ещё) колючий [Життя, — що стерняста нива: не пройдеш, ноги не вколовши (Мирн.)]. стерньовий стерневой, пожнивный [В районах достатнього зволоження озимі культури з настанням оптимальних строків сівби треба насамперед сіяти на площах з непаровими, стерньовими попередниками (Колг. Укр., 1956, 7)]. стероризувати, -зую, -зуеш терроризировать (соверш.) [Хотіла [Галя] його стероризувати й зломити надвоє, як суху гілку (Вільде)]. стерпіти, -плю, -пиш 1) (обычно с отрицанием: совладать с собой) сдержаться, удержаться, утерпеть [Таке вислухавши, Семен Іванович не стерпів, кинувся до Олексія, обняв його і став розказувати, як побачив Галочку уперше (Квітка), — Та ти подивись, як високо я стрибаю! — не стерпіла і похвалилась дівчинка (Іван.)]; 2) (терпеливо отнестись к чему-нибудь неприятному) стерпеть, вынести, снести [Принлеса: Я вдруге не стерплю розлуки! До тебе йду на волю й на біду! (Л. Укр.); Все міг би я стерпіти -- і кай- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)