Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сти 504 сти сущ. бесстыдница (разг.); (нелюбимая) разг. постылая [Вона усім рівно очима світить, як тобі... Покинь, забудь стидку! (Вовч.); Хай гзиться, стидка! Краще думатиму про свою Настю... (Коцюб.)]. стидкий 1) прил. стыдный (разг.); (достойный порицания) постыдный; (непристойный)разг. похабный; (нелюбимый разг. — обычно) постылый [Принцеса: ..Лицарю, я дякую тобі за стидкі речі, — тепер мені тебе не трудно кинуть (Л. Укр.); Нехай я і стидкий, і бридкий, і усякий; а ти таки так зроби, щоб вона мене' полюбила (Квітка)]; 2) (род. стидкого) сущ. бесстыдник (разг.); (нелюбимый) разг. постылый. стйдко 1) нар. постыдно; похабно; ср. стидкий 1; 2) предик, стыдно, совестно [Забере [Демко] з собою кума Свирида, то буде така пара, що й поза Буг не стидко! (Вовч.)]. стидний стыдный (разг.); (достойный порицания) постыдный; (непристойный) разг. похабный; ~пї пісні похабные пёсий; см. ещё стидкий 1. стидно предик, стыдно, совестно [Йому зробилося стидно (Коцюб.); Такого скрізь одразу видно, Бо він під себе все гребе. Йому не совісно й не стидно (Воскр.)]. стидовище, стидовисько разг. стыд, позор; разг. позорище [— Стидовище, страмови- ще! Украсти в папи [«Кобзаря»] та й не признаватися? — почала вона нам сердито виговорювати (Мирн.)]. стик, -ку стык [Одноманітно вистукували колеса на стиках рейок (Головко); Шлсуд- ський розраховував сильним ударом по стику нечисленних військ 12-ї і 14-ї радянських армій роз'єднати, оточити і знищити їх (Іст. Укр. РСР)]. стикання соприкосновение, соприкасание. етикати, -каю, -каєш, зіткнути, -ну, -неш 1) сталкивать, столкнуть [В дверях він зіткнув Мар'янку й Рубіна так, що вони мало лобами по стукнулися (Сенч.)]; 2) (только несоверш. — о глазах) обл. смыкать [Сії ночі й очей не стикав (Сл. Гр.)]; 3) (только несоверш.: перелагать — вину, работу um. n. — на другого) обл. сваливать; (вину, проступок разг. — ещё) сворачивать [Кажу: йди в поле, а він стикає па Петра, — нехай той іде (Камен. у. — Сл. Гр.)]. стикатися, -каюся, -каєшся, зіткнутися и разг. стикнутися, -нуся, -нёшся 1) соприкасаться, соприкоснуться; (встречаться, общаться, а также перен.: знакомиться — ещё) сталкиваться, столкнуться [Василь жив в кінці села, ближче до цегельні, і дуже мало стикався з людьми (Коп.); Висоцький сів на стільці й почав розповідати про все, з чим йому довелося зіткнутися на шахті, про гірників, з якими познайомився (Ткач); Настуся в однієї своєї тітки стикнулась з Павлу сем і познайомилася з ним (Н.-Лев.)]; 2) (о противоположном, разном; о противниках) сталкиваться, столкнуться; (сильнее) разг. сшибаться, сшибиться [На кожному кроці робітники стикаються з своїм головним ворогом — класом капіталістів (Іст. КПРС); Леся Українка створила нову для української літератури глибоко філософську драму, в якій провідну роль відіграє боротьба ідей. В ній., стикаються характери і світогляди, винятково гострими є словесні поєдинки (Іст. укр. літ.); В районі Каховки килигеївці безпосередньо зіткнулися з денікінськими авангардами (Гот.)]; 3) (только несоверш.) обл. скитаться, слоняться [Килиіга: ..І що нам з того лісу за добро? Стикаємось по нім, як вовкулаки!., (Л. Укр.); — В панів повдягалися, — пояснював Богун. — Хлопці голі, все Яремина челядь, по лісах стикалися, де їм своєї одежі набрати? (Кач.)]. стиковий спец. стыковой. стилет стилет [Доктор Гальванеску встав і підійшов до столу. Він одкотив простирадло, узяв довгий і гострий стилет і сильно встромив його в тіло (Смол.)\. стилізатор, -ра стилизатор [Найчастіше Шевченко застосовує в своїй творчості окремі елементи народної поезії. Підспівачем народної поезії, тим паче — стилізатором та імітатором Шевченко ніколи не був... (Рил.)] стилізаторство стилизаторство [Ленін не терпів лицемірного стилізаторства, штучної підробки під так звану «народну» мову (Літ. газ., 1951, IV)]. стилізаторський стилизаторский [У чехословацькому ляльковому театрі протягом довгого часу змагаються два творчих напрямки: реалістичний і стилізаторський (Мист., 1958, 6)]. стилізація стилизация [Цілий ряд віршів- пісень Платона Воронька виріс безпосередньо на грунті народної пісні, не будучи водночас жодною мірою стилізацією під пісню (Рил.)]. стилізований стилизованный [Я не могла одірвати очей від тих сторінок з тонко розмальованими заставками, з., візерунком кучеряво стилізованих фраз (Л. Укр.); Шевченко критикував тих письменників, які погано знали народну мову, глибоко не відчували її, писали бідною, мертвою, стилізованою під той або інший діалект мовою (Іст. укр. літ.)]. стилізованість, -ності стилизованность. стилізування стилизация. стилізувати, -зую, -зуєш стилизовать [Танцює [Саїд] козачка, стилізуючи під лезгинку, з вигуками «ас-са!» (Ваш)]. стилізуватися, -зується стилизоваться. стиліст стилист [Чудовий стиліст і знавець української мови, Ю. Яновський — майстер невеликого оповідання (Іст. упр. літ.)]. стилістика стилистика. стилістичний стилистический [Поеми Франка позначені величезною жанровою, стилістичною і тематичною різноманітністю (Рил.)]. стилістично нар. стилистически. стилістка ст и л йстка. стиляга м. и ж. р. разг. стиляга [Він добре уявляв отруйну силу своїх слів, бо з і (au внутрішню природу тих, кого в нас називають стилягами (Руденко)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)