Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ети 506 сти берегами (Коцюб.)]; 4) (только несоверш.— о крови) редк. стыть, стынуть, леденеть [ї чуєш ти, як в жилах кров твоя стинається (Фр.)]. втинатися2, -нається срезаться, срезываться; рубиться, срубаться; ссекаться, сноситься, сниматься. Ср. стинати1 і. стинатися3 см. стенатися. сти к ути см. стенати2. стинутися см. стенатися. стипендіальний стипендиальный [3 метою підвищення якості підготовки спеціалістів у вузах., перебудовано систему стипендіального забезпечення студентів (Рад. Укр., 1949, III)]. стипендіат стипендиат [Пропоную записати [Захара] до списку персональних стипендіатів (Ле)\. стипендіатка стипендиатка. стипендія стипендия [— Чи ба, який багач знайшовся Мабуть, десь на стипендії сидиш, а від грошей відмовляєшся.., — картав його коваль (Руденко)]. стиплер, -лера спорт, стиплер. стипль-чез спорт, стипль-чез. стиракс, -су бот. и пр. стиракс. стйранка обл. затируха [Стара місить тісто на стираику (Фр.)\. стирання стирание; вытирание; смарыкание; истирание; сглаживание, и.*глажиішние (На очах у нас іде дуже цікавий процес стирання граней між народною творчістю і літературою (Рил.)]. Ср. стирати. стирати, -раю, -раєш, стерти (зітру, зітреш) стирать, стереть; (удалять с поверхности, проводя по ней чем-либо — ещё) вытирать, вытереть; (что-нибудь написанное, нарисованное разг. — ещё) смарывать, смарать; (истрачивать трением — ещё) истирать, истереть; (перен.: делать незаметным, смягчать, уничтожать — ещё) сглаживать, сгладить, изглаживать, изгладить [Нам жити більше б сотні літ 1 працювати на лану, Стирать з облич гарячий піт І вже не думать про війну (ПІп.); Чепурна баба стерла порох з лави (В.-Лев.); Край ниви стоять вітряки, наче пастки на нього [хліб], і готують вже зуби, щоб стерти зерно на білу муку (Коцюб.); Навіть не помітив [Петько], як намуляв здоровенного пухиря та стер шкіру (Трубл.); Життя пішло собі тихою ходою, приносячи то одраду, то тугу та все стираючи спомин про Максима (Мирн.); В величному перетворювальному процесі соціалістичного будівництва місто й село чимдуж зближуються, стираючи грані поміж собою (Смол.)]; ^рти кого [з лиця землі] стереть кого с лица земли [Потоцький має власне військо, гармати, фортеці. Він зітре Горленка, знищить, як комашку (Тулуб); Жаль не жаль, а за Копиту віддавай [дочку], коли не хочеш, щоб він нас всіх з лиця землі стер! (перекл. з Вовчка)]; ^рти на порох см. порох1. стиратися, -рається, стертися (зітреться) 1) стираться, стереться; вытираться, вытереться; истираться, истереться; сглаживаться, сгладиться, изглаживаться, изгладиться [Стираються слова і на граніті (Гончаренко); Грані між фольклором і літературою стираються у нас так само, як стираються істотні грані між розумовою й фізичною працею, між селом і містом (Рил.); В моїй нам'яті не зітруться відвідини китайських моряків у Порт-Артурі (Козл.)]; 2) страд, з. (несоверш.) стираться; вытираться; смарываться; истираться; сглаживаться, изглаживаться. Ср. стирати. стирка тряпка; разг. подтирка [За кілька хвилин було чути, як вона била по клавішах і тріпала стиркою по струнах фор- теп'яно, витираючи його (Л. Укр.)]. стирлований і) расположенный для отдыха; сгрудившийся; сбившийся [Реве стирло- вана у величезні гурти худоба (Гонч.); Там, де ще півгодини тому рухалася грізна колона, тепер догоряли безладно стирло- вані машини (Гонч.)]; 2) затоптанный, истоптанный, вытоптанный [Біля порожнього стирлованого місця, де стояло авто, лежали двоє убитих фашистських офіцерів (Ле)\. Ср. стирлувати і—2. стирлувати, -лую, -луєш 1) (обычно об овцах) расположить стадо для отдыха; (перен.: собрать в одном месте) сгрудить, сбить (разг.) [Понапували вівці.. Потім стирлували їх в холодку під вербами (Головко)]; 2) (топча, измять) затонтать, истоптать, вытоптать. стирлуватися, -лується расположиться для отдыха; сгрудиться; сбиться (Коли це в обід (вівці стирлуються) — підійдуть хлопці до валки, постають та й годинами мовчки простоюють (Головко); Комбайни стирлу- валися за тракторами — ремонтовані, нові (Янов.)]. Ср. стирлувати 1. стирол, -лу хим., техн. стирол [3 етилену одержують поліетилен, етиловий спирт, ..стирол тощо (Наука і життя, 1959, 5I. стирочка уменьш. тряпочка; разг. подти- рушка [Сьогодні теж будуть гості, то, здається мені, не пошкодило, якби й ви взяли сти рочку та хоч би з того піаніно трошки пил змели! (Л. Укр.)]. стйрта обл. см. скирта. стирчак, -ка разг. торчок [На тому стирчаку ще десь узялись ялини: вони вросли в зазубні і стирчать (Н.-Лев.)]. стирчати, -чу, -чйш торчать; (образовывать выступ — ещё) выступать, выдаваться [Нема села. Одні уламки чоршіх-чорних обгорілих стін стирчать на березі (Ваш); В зубах [Кошубського] завжди стирчала чорна закурена люлька (Дмитр.); Кучеряве посічене волосся стирчало на голові (Н.-Лев.); Куца сукня стирчала, як луб'яна (Янов.); Новий сторож вічно стирчав у попівській пекарні (Коцюб.)]. стиск, -ку 1) сжатие; пожатие [Ленінграда блиск і слава Без міри, без кінця зросли У стисках чорного удава, У муках голоду і мли (Рил.); Рука в неї була суха, маленька, але в стискові цієї маленької сухої руки почувалася неабияка сила (Пере.)]; ср. стискувати; 2) разг. давка, толкотня, толчей [Компанія, мов клин, Іде в той стиск... «Набік! Набік!» Та де тобі! Не- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)