Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сти 507 сти редніх тиснуть задні (Фр.); Пробували на ярмарку. Був великий стиск, і одно товпилося галасливо округ одного (Коб.)]. стискальпий сжимающий. стискальність, -ності сжимаемость. стискання сжимание, сжатие, стискивание, сдавливание; пожимание, пожатие; поджимание, поджатие [О третій годині ночі стискання криги припинилося (Трубл.); Дід Савелій з гідністю відповідав на стискання руки (Донч.); Ні, мало і сліз тих, і слів, і думок, і серця стискання, і болю, й ламання у розпачі рук.. Одно зостається — мовчання (Л. Укр.)]. Ср. стискувати. стискати см. стискувати. стискатися см. стискуватися. стискувальний сжимающий. стискування сжимание, сжатие, стискивание, сдаллиышие; пожимание, пожатие; поджимание, ::оджатие |Щось зловісне почувалося в тому гуркоті. Обидва моряки, прислухаючись до тих звуків, пригадали пароплави, які, зимуючи в полярних морях, гинули від стискування криги (Трубл.)]. Ср. стискувати. стискувати, -кую, -куєш и стискати, -каю, -каєш, стиснути, -ну, -нені сжимать, сжаїь, стискивать, стиснуть, сдавливать, сдавить; (прижимать, создавая тесноту; перен. — о физическом недомогании преим. безл. — ещё) теснить, стеснять, стеснить, разг. спирать, спереть; (руки — ещё) пожимать, пожать; (губы — ещё) поджимать, поджать; (кулаки — ещё) сучить, ссучить [Прокіп уже стискував у своїх залізних обіймах спантеличеного і щасливого Турбая (Руденко); Чому на спогад сих покірних слів рука стискає невидиму зброю, а в серці крики бойові лунають?.. (Л. Укр.); Нас оточили зо всіх боків, стиснули (Коцюб.); Іван у своїй здоровій руці стиснув її маленьку гарячу руку (Чорн.); Ходкевич глянув у поле, стиснув нервово губи і наказав затрубити гасло бойової готовності (Мак.); Микола міцно зуби стис (Рил.); Серце стиснула тривога (Куч.)]; гинути виклад сжать изложение; г^ти плечима пожимать, пожать плечами [Говорить [Мирон] таке, що старші як почують, то тільки плечима стискають (Фр.); Технік зле посміхнувся, стиснув плечима (Ле)]; мороз ~кає дихання мороз стесняет (спирает) дыхание. стискуватися, -куюся, -куєшся и стискатися, -каюся, -каєшся, стиснутися, -нуся, -нешся 1) сжиматься, сжаться, стискиваться, стиснуться, сдавлинаться, сдавйться; тесниться, стесняться, стесниться; поджиматься, под- I жаться [Обличчя у Калокіра було похмуре, І довгі сухі його пальці стискувались в кулаки (Скляр.); Самохідка розвернулась. Увесь стискаючись в єдину волю і силу, Леонід першим напав на залізні потвори (Ст.); Наталчине серце стискається від солодкого болю (Жур.); Настя вся стиснулася під тим поцілунком (Л. Укр.); По короткім розмислі чоло його наморщилось і уста міцно стиснулися (Фр.)]; ср. стиску- І І вати; *2) (образовывать толпу) тесниться, стесняться, стесниться; разг. сгрудиться (соеерги.) [Схлипуючи й дрижачи, стиснулися вони [жінки] в купу, як вівці під дощем х (Тулуб)]; 3) страд, з. (несоверш.) сжиматься, стискиваться, сдавливаться; тесниться, стесняться; поджиматься: ср. стискувати, стисливий спец. сжимаемый. стисливість, -вості спец. сжимаемость. стислий сжатый [Стислу і разом з тим цільну характеристику і виклад учення Маркса він [В. І. Ленін] дає в статті «Карл Маркс» (Біогр. Леніна)]; «-^лі строки сжатые сроки [Стислі строки збирання — найважливіша умова в боротьбі з втратами хліба (Рад. Укр., 1951, VIII)]. стислість, -лості сжатость [В більшості випадків літописний стиль відзначається стис- I лістю Aст. укр. літ.)]. стисло нар. сжато; (в нескольких словах — ещё) вкратце, кратко [Написано її [скаргу] було стисло, влучно й гостро, але тим небезпечніша була вона своєю неприхованою зненавистю до магнатів (Тулуб); Лузгін стисло виклав суть спраїи A оловко)]. стиснений 1) прич. сжатый, стиснутый, сдавленный; стеснённый; спёртый; пожатый; поджатый; ссученный [Його лице було зовсім супокійне, лише стиснені уста виявляли тверду рішучість (Фр.)]; ср. стискувати; 2) прил. сжатый; ~не повітря а) сжатый воздух; б) (в душном помещении) спёртый воздух. стиснення сжатие; пожатие [3 літератури відомо про вдалі спроби синтезу сечої ини шляхом компресії (стиснення) атмосферного азоту (Наука і життя, 1966, 12); Я мовчки стисненням руки подякував дівчині за турботи (Доев.)]; ~ня в грудях стеснение в груди; ~ня серця сжатие сердца. Ср. стискувати, стисний сжимающий. стиснути см. стискувати, стиснутий 1) прич. сжатый, стиснутый, сдавленный; стеснённый; спёртый; пожатый; поджатый; ссученный [Стиснута гранітом, суворо темніла Нева (Риб.); Із стиснутих пальців дістали зім'ятий папір. Це був заповіт (Янов.); Слухає й Катря пильно; стоїть, уста стиснуті (Вовч.); Глянула [жінка] йому прямо в очі і махнула стиснутим кулаком (Ст.)]; ср. стискувати; 2) прил. редк. см. стиснений 2. стиснутися см. стискуватися, стих, -ха (абзац текста) церк. стих [Дяк: Петрусю! Кинь байки, — з байками не здоб- руєш! — Учи свій стих, а то субітки покуштуєш! (Боров.)]. стиха нар. і) (с небольшой силой звучания) тихо, равг. потихоньку; (пониженным голосом — ещё) вполголоса, негромко; (не нарушая тишины — ещё) без шума |Стиха шелестіла над ним тополя (Шиян); Хлопець співав стиха, потім дужче (Ільч.)]; 2) (незаметно, скрытно) украдкой; разг. втихомолку, исподтишка, потихоньку ІДалі вже що день, вона [панночкаІ сердитіша; вже й лає; і часом щипне або штовхне |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)