Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сті 509 сті море*, заблищало, все вкрите білими гребенями (Н.-Лев.)]; голос ~ішшся голос понизился [Коли Ганна підійшла, голос його несподівано стишився, і вольові наказові нотки в ньому змінилися на запобігливі (Козач.)]; 2) (уменьшать скорость) замедлять ход, замедлить ход; (о движении: становиться более медленным) замедляться, замедлиться; (задерживаться на некоторое время — ещё) приостанавливаться, приостановиться; (реже: прекращать движение) останавливаться, остановиться [Машина йде шляхом і раптом стишується, стає (Епік); Ось колеса торкаються землі, мчать по ній, та поволі стишується їхній біг (Шиян); Ішов так, може, з півгодини. Ліс тут скінчився.. Герман стишився, притулився до крислатого бука (Фр.)]; 3) (о человеке: становиться спокойным) успокаиваться, успокоиться; (только соверш. — ещё) присмиреть [Поет лагідним рухом вдхилив її на подушку, і вона знов лягла, покірно, стишившись (Л. Укр.); Він затулився обома [руками] та ридає- ридае!.. Ледве вже його розговорила [пані], і цілувала вже, і обнімала, насилу стишився (Вовч.)]. стібати, -баю, -баєш портн. стегать [Сіла (Оксана] край віконця і давай би то шити... Узлика нема, та й не догадається, стібаючи, бо знай у віконце погляда, чи високо сонечко (Квітка)]. стібнути, -ну, -нёш портн. редк. сделать стежок [Говорити — мало й говорить [Маруся]: сяде шити, то чи стібнула голкою, чи ні, чи виведе нитку, чи ні, а зараз і задумається (Квітка)]. стібок, -бка портн. стежок [Настя швидко і спритно клала стібок за стібком (Тулуб)]. стіг (род. стогу) стог; скирд, скирда [Треф., підбіг до стогу і почав одгрібати сіно (Вишня)', Хліб гнив у стогах (Мирн.)]; складати сіно у ~г складывать сено в стог, метать стог, стоговать; обл. стожить. стігло обл. стойлище. сгЬкёчок, -чка уменъш. стожок; прен. сто- жйшко [Семен Мельниченко: ..На токах тільки де-не-де маячив невеличкий стіжечок, дерева були обголені лютою зшою... (Кроп.)]. стіжковий с.-х. стоговой. стіжкуватий стогообразный [Пахучі сосни випростують стіжкуваті верхи (Козл.)]. стіжок, -жка стожок; (побольше) стог; скирд, скирда [Зібрав Джеря свій хліб, половину склав у стіжок, а половину змолотив на харч (Н.-Леи.); — Отам можна посидіти,— сказав він, показуючи очима на дубки, що лежали під стіжком сіна (Жур.)]. стій 1) пов. н. см. стояти; 2): як стій (в значении нар.) моментально, мгновенно, мйгом (разг.), вмиг; (без задержки — ещё) тотчас, сразу, разг. немедля; (неожиданно) внезапно, вдруг, как снег на голову; (без всякого основания) ни с того ни с сего [Йон як стій кинувсь із хати (Коцюб.); Христя не дослухала козакових слів. Вона як стій кинулась бігти додому, де залишився один Касянко (Панч); Все йшло звичайним порядком в пасічниковій хаті, коли нараз, уже пізньою зимою, учув старий Семіон, що поліція як стій має спасти на його тиху і мирну досі хату (Фр.)]. стійбище стойбище [Праворуч — Лиса гора, де колись було стійбище первісних людей (Донч.)}. стійка 1) воєн. уст. караул; часы (мн. ч.) [Ввійшли два парубійки, У брам змінившися од стійки (Котл.)]; 2)строит, редк. стойка [Стійка пахла смолою (Донч.)]; см. ещё стояк; 3) спорт, редк. стойка [Собачка., зробила на долоні прекрасну стійку, як справжній висококваліфікований гімнаст (Вишня)]; см. ещё стойка 2. стійкий стойкий; (не колеблющийся — ещё) устойчивый; (неподвижный, неизменный книжн. — ещё) незыблемый; (непреклонный — ещё) непоколебимый; (настойчивый в стремлении к чему-нибудь) упорный [В нашій зоряній Вітчизні всі за мир — ще не забудь. Люди в нас— стійкі, залізні,— отже, й ти такою будь! (Тич.); Пролетарсько-селянська Радянська республіка виявилась першою в світі стійкою соціалістичною республікою (Ленін); Яскраві барви весни поступалися менш помітним, але більш стійким кольорам літа (Дмитр.); О. М. Радіщев являв собою яскравий приклад людини надзвичайно стійкої у своїх високих моральних принципах (Вісник All УРСР, 1949, 9)]; ~ка рівновага физ. устойчивое равновесие; «~ка фарба стойкая краска. стійкість, -кості стойкость; устойчивость; незыблемость; непоколебимость; упорство [3 часом стійкість порід зменшується, вони стають пористими і осідають (Курс заг. геол.); Обвітрені, напружені молоді обличчя говорили про кам'яну стійкість та войовничу силу (Ле)]. Ср. стійкий. стійко нар. стойко; устойчиво; незыблемо; непоколебимо; упорно [Влас переносив біль стійко (Дмитр.); Наш народ хоче миру і стійко відстоює справу миру (Літ. газ., 1948, XII)]. Ср. стійкий. стійковйй, -вбго сущ. уст. часовой, караульный [Коней було розведено по стайнях, і коло гармат де-не-де маячив стійковйй (Я нов.)]. стійло стойло (Стійла були порожні, тільки в кінці [стайні] стояло двоє лошат (Панч)]; всяк повинен знати своє ~ло поел. уст. всяк сверчок знай свой шесток [Ста ршина: Яке мені діло до людського пащекування! Всяк повинен знать своє стійло (Тоб.)]. стійловий с.-х. стойловый [Картопля в раціоні свиней у стійловий період займає понад 50% (Свинарство)]; ~ве утримання см. утримання 2. стійма, стойма нар. стоймя; разг. стойком [Заставляє [жінка], щоб стойма стояв у тачанці, так щоб і правував навстоячки для більшого фасону... (Гонч.)]. стійний редк. ценный, стоящий; достойный. стійність, -ності редк. ценность; достоин- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)