Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ст і 510 еті ство [Я аж надто добре знаю їх [віршів] невисоку стійність (Фр.)]. стійчик уст. 1) часовой (сущ.), караульный (сущ.) [Сторожів та усяких стійчиків так було й емале [Гупальський] по щоці за найменшу провину (Н.-Лев.)]; 2) дежурный десятский при волостном правлении; (неточно) посыльный [Писар написав о. Ар- темієві це все в офіціальній бумазі.. й одіслав через стійчика до о. благочинного (Н.-Лев.)]. втік (род. стоку) сток, отток [У садах з великим стоком талих вод слід через міжряддя робити плугом борозну впоперек схилу (Колг. Упр., 1956, 9)]. стікання 1) стекание, сток; (о процессе — егце) отток, оплывание [Багаторічні травж підвищують родючість грунту і різко знижують поверхневе стікання води (Коле. Укр., 1958, /)]; 2) стекание [Щоб не допустити стікання рослин. .,• першу культивацію бавовнику треба провадити не вздовж посівів, а упоперек (Техн. культ.)]. Ср. стікати 1—2. стікати, -каю, -каєш, стекти (стечу, стечеш) 1) стекать, стечь, сбегать, обежать; (только несоверги.: литься по капле книжн. — ещё) точиться, сочиться; (о свече — обычно) оплывать, оплыть; (потом, кровью, слезами um. п.) истекать, истечь, разг. исходить, изойти [З-під паркана до річки стікає струмочок (Шиян)\ У каюту ввійшов матрос Ковінька. З його плаща стікала вода (Панч); Стікає лойова свічка, надворі починає сіріти (Іван.); Ян, стікаючи потом, весь в хмарі пилу, жене назад (Коцюб.); Кров'ю не стік, не звалився від ран, Непохитний, як скеля, Азербайджан (Заб.)]; 2) (о растениях) стекать, стечь [На полях буряк стікає (Ол.); — А що, Грицьку, як твоя пшениця? —питає Чіпка. — Та що.. Видно, дощі захопили, як красувалася: стекла! (Мирн.)]; 3) (соединяться) редк. слизаться, слиться [Лиш брехуни умруть, а правда., стече в один акорд (Тич.)]. стікатися, -кається, стектйся (стечеться) 1) стекаться, стечься [За кам'яною пірамідою стікаються докупи потоки Чорна Вода й Біла Вода, і з них складається Руський Потік (Н.-Лев.); Стек л ися люди звідусіль, Як у Дніпро течуть притоки (Рил.)]; 2) (только сове рги.) обл. рехнуться [С і- м о и киває: Жан, чи ти стікся, чи що? А правда, що ти такий п'яний, що не тямиш, о чім плетеш! (Фр.)]. стіл1 (род. стола и столу) 1) (род мебели) стол [Посідали гості кругом стола (Н.-Лев.); Серед столу, на мідяному, підносі, стояв блискучий самовар (Мирн.); Повернувся [Захарі до кімнати, сів за однотумбовий письмовий стіл (Ле)]; 2) (еда) стол; питание [—Мабуть, тебе жінка держить на голодному столі, — говорила далі щебетуха (Н.-Лев.)]; вегетаріанський г~л см. вегетаріанський; 3) (отделение в учреждении, учреждение) канц. стол; паспортний ^л паспорти .їй стол [Графині Враницької вже, кажуть, у Білій Церкві нема! І в паспортному столі не прописана (Вишня)]; 4) геол. стол; льодовиковий ~л ледниковый стол. стіл2 (род. стола и столу) (княжение) ист. стол [Всеволод Ольгович вміло скористався суперечностями між князями з метою укріплення свого становища на київському столі (Нар. стар. іст. УРСР)]. стілець, -льця 1) стул; (без спинки) скамейка., табурет, табуретка [Силантьев рвучко відкинувся на спинку стільця (Донч.); Стіни всі од вишки до низу розмальовані зеленими сосенками та червоними пташками; на стільцях сині скатерки з білими журавлями (Вовч.)]; сидіти на двох ^льцях (між двома яльцями) перен. сидеть между двух стульев; 2) церк. аналой [Як одчитували молитви, то і вона [Галочка] мов гасла, так що як прийшлося обводити круг стільця, так вона вже не змогла сама по собі іти (Квітка)]. стілечки нар. разг. столечко [Соняшник: Шкода, що нема в тобі хоч стілечки тієї великої душі, як у діда Сави (Дмитр.)]. стільки, обл. стілько 1) нар. столько [Чи варто було стільки вчитися, стільки працювати, щоб змарнувати все у чотирьох стінах..? (Коцюб.); Пронюхала Мишва, що вже нема Котів, Та швидше до мішків — І почала хазяйнувати, — Не стільки їсти, як псувати (Гл.)]; 2) (род. стількох) мест. столько [— Чи й цей піп заправить за по- хрестини по стільки карбованців, скільки взяв той? — спитав Микола (Н.-Лев.); Думав [Давид] про сход завтрашній. Це ж уперше після стількох років усіх обухів- ців у гурті побачить (Головко)]; 0 скільки..., ~ки см. скільки; не ^ки..., скільки см. скільки. стільник, -ка сот, соты (мн. ч.) [Дід пішов до пасіки, узявши покришку і різець. Скоро й вернувся, несучи на покришці стільник білого пахучого меду (Мирн.); На стіл поставила [Галина] печиво й тарілку з медом у стільниках (Коп.)]. стільниковий сотовый; О ~ва котушка радио сотовая катушка. стільниця 1) столешница [Мамай посунув на середину столу гарячий казан, що від нього аж дубова стільниця ввігнулась (Ільч.)]; 2) кухонная доска [Вскочила пані в кухню.. А я тільки що повироблювала котлети та порозкладувала на стільниці (Н.-Лев.); Хтось сікачами м'ясо на стільниці^ сік (Фр.)]. стільничка уменьш. от стільниця 2 [Одчинила я свою скриню та й поклала зверху стільничку з котлетами (Н.-Лев.)]. стільчик уменьш. стульчик, стулик; скамеечка, табуреточка [Острожин несе посуду з приманкою для риби, плед, килимок і складний стільчик (Л. Укр.); Гнат коло каганця лагодив шлеї, сидячи на триногому стільчику (Коцюб.)]. Ср. стілець 1. стіна стена [На стіні у золотих рамах висіло здоровенне дзеркало (Мирн.); Канава широка, стіни навкруги палацу високі (Н.-Лев.); Стало чутно, як він подряпавсь на стрімку стіну урвища (Коцюб.); Гай стоїть стіною чорною (Вовч.); Як не витягав шию [Муха |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)