еті 51 1 сті Макар], побачити нічого не міг: спереду стояла глуха стіна широких спин (Панч)]; [і] ~ни мають вуха [и] у стен есть уши [Лентовський до Чет- вертинського: ..Вудьте обережні і тихше говоріть. І стіни мають вуха (Корн.)]; китайська ~на перен. китайская стена [У них (капіталістів Заходу] одна думка: як би іскри нашого пожару не перепали на їхні покрівлі. Але китайською стіною не відгородишся від Росії (Ленін)]; лізти, полізти (дертися, подертися) на ~иу перен. разг. лезть, полезть на стену [Чи не напоїли ви нас таким, що, може, й на стіни поліземо? (Квітка); Так урагова конотопська відьма наробила, що бідна дівка аж на стіну дереться та пробі бажа пана сотника Ула- совича Забрьоху (Квітка)]; мов (як) у (о б) ~иу горохом как об стену (в стену, от стены) горох [Голос стратив, лаючись, а все одно: мов у стіну горохом!.. І не диво: бо я один, а їх [кріпаків] більше тисячі... (Мирн.)]; п і д- порати, підперти [спиною (спинами)] ~ну (стіни) разг. подпирать, подпереть [спиной (спинами)] стену (стены) [Для останніх гласних — селян не знайшлося місця за столом: прийшлося спинами підпирати стіну (Мирн.); У кутку підпирав стіни високий Семен Мажуга (Коцюб.)]; повставати, повстати (ставати, стати) ~ною встать (стать) стеной [Проти ворожої навали, Проти німецького ярма Стіною чехи повставали, І правда їх вела сама (Рил.)]; притискати, притиснути (припирати, приперти) до ^нй перен. разг. прижимать, прижать (припирать, припереть) к стене (стенке); загонять, загнать в угол [— Я нічого не знаю про безповоротність, — сказав поет, ховаючи погляд. — Бог з вами, не притискатиму вас до стіни... Та й не в тім річ... (Л. Укр.); Меншовизм приперла історія контрреволюції до стіни: або воюй з ліквідаторством, або ставай його пособником (Ленін)]; у ~нах університету, консерваторії и т. п. в стенах университета, консерватории и т. п. [Процес сценічного виховання оперного артиста в стінах консерваторії ще не дістав належного висвітлення на сторінках спеціальної літератури (Мист., 1958', 1)]; у чотирьох ~нах см. чотири. стінгазета (стінна газета) стенгазета (стенная газета) [Стінгазета висіла в коридорі головного корпусу, поруч з піонерською кімнатою (Панч)]. стінгазетний стенгазетный. Ср. стінгазета. стінка стенка [На білій стінці зайчик метушився, Годинник скрипнув і почав свій бій (Бажан); По стінці відра задзвеніли струмені молока (Чорн.)]; лізти, полізти на ~ку перен. разг. лезть, полезть на стенку [Місяць тому ти ліз на стінку, вимагаючи миру з Туреччиною і татарами, а тепер співаєш щось зовсім іншої (Тулубні. стінний стенной, настенный; ~на газета стенная газета [Висоцький готував нараду редколегій стінних газет (Ткач)]; ~нйй годинник стенные часы [Стінний годинник пробив тричі (Шиян)]; ~н*ш к а- л ендар стенной (настенный) календарь [Сама неписьменна, мати відчувала на собі, як-то важко будувати життя сім'ї, уміючи ледве по складах вичитати назву дня на стінному календарі (Ле)]. стінниця бот. (Parietaria L.) постённица. стіннівка разг. стенновка [— Вся цехова преса, листівки, стіннівки, блискавки — все це переходить у ваше відання, Гнате Яковичу, — урочисто оголосив вія (Соб- коI стінобитний см. стінопробивний. стіновий спец. стеновой [Значно розширюється виробництво стінових блоків з че- репашнику (Рад. Укр., 1957, /)]. стінопис, -су жив. стенопись [Високими художніми достоїнствами відзначаються стінописи Преображенського собору Миро- зького монастиря у Пскові (Нар. стар, іст. УРСР)]. стінописний жив. стенописный. стінопробивний, стінобитний воен. ист. стенобитный, стенобойный [В VI ст. слов'яни мали облогові стінопробивні гармати Aст. Укр. РСР)]. стіс см. стос. стіснити см. стісняти. стіснитися см. стіснятися. стісняти, -няю, -няєш, стіснити, -ню, -нйш і) стеснять, стеснить [Широка ріка звужується, — грізні пошарпані скелі стісняють її (Фр.); Стіснили стільці, зсунулись, зщулились і якось усі повсідались (Н.-Лев.)]; 2) (перен.: лишать свободы действий, ограничивать пределы чего-либо) редк. стеснять, стеснить, связывать, связать [Ганна: Його [Льолика], знаєш, дуже мучить, що він так тут стісняє всіх (Л. Укр.); Щирий молодець не міг зрозуміти, як міг його друг віддатися політичному урядові, котрий найбільше стісняв свободу його переконань (Кобр.)]. стіснятися, -няюся, -ня«шся, стіснитися, -июся, -пйшся 1) стесняться, стесниться [Там вороги всі так змішались, Стіснились, що уже кусались {Котл.)]; ер. стісняти 1; 2) (только несове рш.: испытывать неловкость, робеть) разг. редк. стесняться [Маю добрий апетит і слухаю твоєї ради: вина не п'ю, їм багато, не стісняючись (Коцюб.); Охріменко.. виймає три карбованці, кладе перед Свистуном: На. Бери на хліб! Бери, не стісняйся (Мик.)]. стісувати, -сую, -суеш, стесати (стешу, стешеш) стёсывать, стесать; (стол. — еще) утёсывать, утесать; (расходовать всё на тесание) разг. истёсывать, истесать [Він насікав навкоси дерево, потім мов бритвою легко стісував, скільки йому потрібно було (Пере.)]. стічний сточный. стішити, -шу, -шиш разг. порадовать, обрадовать; (успокоить) утешить [Тільки що одержала твій лист і, прочитавши, зараз
|