Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сто 514 сто з усіх сил (Смол.); Вітер шугнув убік, зігнав з дороги стовпчик пилюки (Жур.)]; 2) (колонка текста) столбик, столбец [Прибігши додому, він зараз же написав одним духом замітку на цілі два газетні стовпчики (Самійл.); На аркуші з школярського зошита в клітку стояли стовпчики арифметичних прикладів (Збан.)]', 3) бот. столбик [Цікаві квітки медунки.. Одні з них мають стовпчики довші за тичинки, а інші— коротші (Веч. Київ, 1957, IV)]. стбвіїчиковий бот. столбиковый. стовстити см. стовщувати. стовститися см. стовщуватися. стовчений 1) истолчённый; обшастанный [Вчитель нахиляється до ступи й рукою вигортає звідти жменьку грубо стовченого борошна (Ст.)]; 2) выбитый; вытоптанный. Ср. стовкти 1—2. стовщений утолщённый. стовщення утолщение. стовщування утолщение. стовщувати, -щую, -щуєш, стовстити, -вщу, -встйш утолщать, утолстить [Для захисту низу стіни від промерзання навколо., приміщення зовні низ стіни стовщували призьбою (Дерев, зодчество Укр.)]. стовщуватися, -щуеться, стовститися, -тй- ться 1) утолщаться, утолститься; 2) страд, з (несоверш.) утолщаться. стогін, -гону стон; книжн. стенание [Василь тамував стогін, закусивши губу (Вл.); Зі стогоном валиться дерево на землю (Cm.)]. стоглавий книжн. стоглавый. стогнання стон; книжн. стенание [Побалакавши нишком з Явдохою, він пішов у світлицю. Звідти доносилось до них страшенне стогнання (Мирн.)', В ту саму мить тяжкі стогнання і приглушений зойк перервав мову Петрія (Фр.)]. стогнати, -ну, -нені стонать; книжн. стенать [Слухаю, стогне на печі матуся моя (Тесл.); Не кожен, що стогне, слабий (прислів'я); Народ стогнав у неволі (Коцюб.)]. стогни, -гон поэз. уст. стогны [Настане час, і з тим новим псаломом Ми підемо по стогнах городів І воздамо з тимпанами та дзвоном Хвалу йому, заступнику рабів (Стар.)]. стогній, -нія разг. неодобр, нытик. стогнійка разг. неодобр, нытик (о женгцине) [Нездужає та все чогось кривиться моя стогнійка (Н.-Лев.)]. стоговйй с.-х. стоговой. стогоклад с.-х. стогометатель [Складають сіно в стоги з допомогою кранових та елеваторних стогокладів (Колг. вироби, енцикл.)]. стоголовий стоглавый [Юрба стоголова, як море, Йде, хвилює, шумить (Л. Укр.)]. стоголовник бот. (Vaccaria М є d.) тысяче- голов. стоголосий, (реже) стоголосний стоголосый; (распространяемый множеством людей) книжн. стоустый [Та була у нього пісня І дзвінкою і гучною, Бо розходилась по світі Стоголосою луною (Л. Укр.); Стоголосий гомін стояв у залі (Головко)]. стоголоса, (реже) стоголосно нар. стоголосо; стоусто [Його шепіт стоголосо прозвучав у великих воєводських покоях (Ле); —Більше охочих нема? — Нема-а! Нема-а!— весело, стоголосно розкотилось у відповідь (Гонч.)]. Ср. стоголосий. стоградусний стоградусный. стограмовий стограммовый. стогування с.-х. стогование [Інші [старшокурсники]., працювали на стогуванні сіна (Веч.^ Киів% 1957,^ VIII)]. стогувати, -гую, -гуєш с.-х. стоговать. стодільчина уменьш. от стодола [Зайшов [Семен] у стодільчину (Ірч.)]. стодола с.-х. рйга, овйн, гумно; (реже) стодола [Почалась возовиця. Семен звіз свій хліб раніше від других і склав у стодолу (Коцюб.)]. стодольний с.-х. овинный. стожар, -ра, (чаще мн. ч.) стожари, -рів стожар, стожары [Гаснуть над станцією ранкові стожари (Мал.); Берега було не видко в темряві, тільки далеко-далеко горіла громадка вогнів, мов стожар (Л. Укр.)]. стожарня амбар (неточно) [В другому кінці двору стояла рублена солодовня з горницею зверху і дубова стожарня з скринями для збіжжя, з засіками, кадовбами і коритами (Панч)]. стожяти, -жу, -жйш с.-х. стоговать [Будуть снопоиьки.. возити, в стоги стожити (Сл. />.)]. стожищз с.-х. стоговище, подстожник, подстожье. стожище увел, стожище. стозвукий книжн. стозвучный [Тугіше напружуйтесь, руки! Ритмічніше дихайте, груди! Хай гордо лунає стозвуке, Рішуче: так хочу! — так буде! (Рил.)]. стоїк филос. ист., перен. стоик [— Важить зовсім не те, скільки прожив, а те — чи добре ти прожив! Хто це висловив — не згадаю.. — Сенека це сказав колись, римлянин, стоїк, — відповів Омелько (Ільч.); Хвилина, друга, — ви ще змагаєтесь, як справжній стоїк (Мик.)]. стоїти (стою, стоїш) разг. стоить [Апарат буде стоїти 70 марок (Л. Укр.); Не стоять вони слова доброго... (Мирн.)]. стоїцизм, -му филос. ист., перен. гтоицйзм [Здаюсь, брате, перед твоїми знаннями, твоєю логікою і слов'ян ьким стоїцизмом (Ст.)]. стоїчний филос. ист., перен. стоический [В тишині, що зросталася з темнотою, здавалися гори з своїми темними безмежними лісами пристановиськом для стоїчного спокою (Коб.)]. стоічність, -ності стоицизм [— Ти можеш зрозуміти стоічність цієї особи, якій доручено., народне добро? — запитує, спинившись, Огей (Досв.)]. стоічно нар. стоически [Тягар своїх домашніх обов'язків Катя витримувала стоїчно (Гур.)]. стоїще обл. стойбище [Високий ватаг., обходить з вогнем стоїще (Коцюб.)]. стойка 1) (в буфете и т. п.) стойка [Шинкар стояв за стойкою (Мирн.)]; 2) охотн., спорт, стойка; робити ~ку делать |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)