Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сто 51 5 сто стойку |А часом виводок траплявся куріп'ят, І Каквас наш рудий робив, їй-богу, стойку! (Рил.)]. стойма ом. стійма. Стокгольм Стокгольм. стокгольмський стокгольмский. стокер, -кера техн. стокер. стокілометровий стокилометровый. стоклітковий спорт. стоклеточный; ^ві шашки стоклёточн ле шашки [У Роттердамі закінчився турнір претендентів на звання чемпіона світу з стокліткових шашок (Рад. Укр., 1958, IV)]. стоковий стоковый [Інститут водного господарства України в 1926 р. розробив програму роботи та визначив місця розташування стокових станцій на території УРСР (Розв. науки в УРСР)]. стоколос бот. (Bromus L.) костёр [Моту- зиха з дочкою та з хлопцями вибирала з снопів пшениці колоски жита, кукіль та стоколос (Н.-Лев.)]; ~с безостий (Bromus inermis L є у s s.) костёр безостый. стократ нар. стократ (книжн.) [Л ю н ц я: ..Стократ гірше, що кождий рік., такий самий, як попередній (Фр.)', З Андрієм вони бачились тепер тільки вечорами, зате ці години побачення були для обох в стократ дорожчі, ніж досі (Гур.)]. стократний стократный (книжн.) [Дарма їх мука, скарга їх лунала Стократною луною до небес, Дарма побожний люд молив чудес^ (Рил.)]. стократно нар. стократно (книжн.) [Люди в сірих шинелях билися два дні і дві ночі, стократно відбивали ворожі атаки (Дм. Ведз.)]. стокрот нар. обл. см. стократ. стокротка бот. (Bellis L.) маргаритка [Л у- ч и ц ь к а: ..Ось у затишку молоденькі стокротки й нагідки, тільки що розцвіли (Стар.)]. стол, -лу ист. редк. стол [Інгіге рда: Тоді і ти не мав землі і стягів, Еймунд тобі здобув і Русь і стол (Коч.)]; см. ещё стіл2. столёць, -льця обл. см. стілець 1. столик уменьш. столик [Вони сиділи на м'якому дивані коло невеличкого столика (Мирн.)]. столикий поэз. столикий. столйпінський ист. столыпинский [Вже неслися в напрямі на Каховку численні, по-ярмарковому одягнуті наймачі з поміщицьких економій та столипінських хуторів (Гонч.)]. столипінщина полит, ист. столыпинщина [Столипінщина ще більше погіршила становище малоземельних селян і сільської бідноти (lern. Укр. РСР)]. столиця столица [А р к а д і й: ..Лідо, я мріяв про столицю, про масштаби, про справжню роботу (Корн.)]. столичний столичный [Після другого сигналу від столичного вокзалу наш експрес пішов помалу (Уп.)]. столичок, -чка уменьш. столик [Коло вікна стояв круглий столичок (Н.-Лев.)]. столітник бот. разг. столетник [На новому письмовому столі., стояла настільна лампа і вазон із кущуватим, колючим столітником (Ле)]. столітній столетний [Столітній дід схилився біля тину (Мал.); Шумів столітній ліс (Мирн.)]. століття 1) столетие, век [XX століття — це століття переможного походу по землі торжествуючих ідей Леніна (Ком. Укр., 1960, 5); Століття люди б'ються, Щоб воленьки здобуть!.. (Л. Укр.)]; 2) (годовщина) столетие [Посадовила я тополю в день народження Кобзаря, саме на століття (Яноа.)]. столова І) прия. см. столовий; 2) (род. столової) сущ. редк. столовая [Самовар вже погасав і шипів на всю простору столову (Н.-Лев.); Чую в столовій кроки (Коцюб.)]. столовертіння разг. ирон. столоверчение. столовий столовый [Мати виставлялася і з столовими приборами, і з потравами перед молодим паничем і очевидячки досягла до своєї мети (Н.-Лев.); Столовий виноград України приваблює своїми смаковими якостями і ароматом (Наука і життя, 1957, 2)]; 0 ~ва гора геогр. столовая гора. столовник, -ка уст. столовник [Жила я в панії років з п'ять. Спершу я сама була в неї, а далі, як уже столовників завелося багато, пані взяла свою кріпосну молодицю з дочкою (Вовч.); — Ти обросла буденним, наче корою, — кричав Антін. — А ти був вдома тільки столовником!.. (Коцюб.)]. столон бот. столон. столоначальник дорев. столоначальник [М и- к о л а: До чого ж ти там дослужишся? Степан: Столоначальником буду (Тоб.)]. столочений вытоптанный, выбитый; вытравленный, стравленный [Висока і густа трава не була столочена (Мирн.)]. Ср. столочити. столочити, -лочу, -лочиш вытоптать, выбить; (произвести потраву) вытравить, стравить [Баби, дівки та молодиці — Упень столочать сінокіс (Манж.)]. столувати, -лую, -луєш разг. кормить (столовников) [Половину будинку пані оддавала якимсь паничам під найми; ще й сто- лувала їх, — з того й жила (Вовч.)]. столуватися, -луюся, -луєшся столоваться [Раїса умовилася столуватись у старої матушки (Коцюб.)]. столяр, -ра столяр [Іван Михальчевський служив за столяра на заводах (Н.-Лев.)]. столярка разг. столярйха. столярний столярный [В столярній майстерні їй зробили ліжко й стіл (Іван.)]; ~ний клей столярный клей; —на справа столярное дело. столярня столярная (сущ.); разг. столярка [— Надю! Чи пішов Павлусь до столярні довідатись про канапку? — спитала Софія в молодшої сестри (Л. Укр.)]. столярство столярничество [Живучи два роки у столяра, вивчився [Борис] столярства (Фр.I столярський столярный [Маю там робити 33* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)