Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сто 517 сто стопа2 (ряд предметов у положенных ровно один на другой) стопа [За кілька хвилин виросла ціла стопа аркушів (Тулуб)]. стопа3 поэт, стопа. стопа4 (мера длины) ист. фут. стопити см. стоплювати. стопитися, -питься 1) (соединиться посредством плавления) сплавиться; 2) (обратиться в жидкое состояние) расплавиться; (о снеге и т. п.) растаять [Сніг стопився, теплий вітер повіяв з полудня (Фр.)]. стопін техн. стопин. стопка1 (стаканчик для вина, водки) стопка [Дістав [Павло] з ящика пляшку, закуску, наливає Кіндратові в стопку (Корн.)]. стопка2 стопка [Катя нижче схилила голову і непорушним поглядом дивилась на стопку книжечок і паперів (Гур.)]. Ср. стопа2. стоп-кран стоп-кран [Старший кондуктор, помітивши з площадки останнього вагона сигнал.., зірвав стоп-кран... (Веч. Київ, 1957, VIII)]. стоплювати, -люю, -люєш, стопити, -шиб, -пиш 1) (нагревая, соединять вместе) стапливать, стопить [Ну, чого ж ти, Овер- ко? Чого горять твої червоні очі і стоплюють у вогні разом страх і зненависть? (Коцюб.)]; 2) (нагревая, делать жидким) расплавлять, расплавить; (о жире, воске) растапливать, растопить, истапливать, истопить, разг. стапливать, стопить [Золото стопили, I на диво всьому світу З нього плуг зробили (Руд.)]. стопор, -ра техн. и пр. стопор [Розливальник підніме стопор, і сталь поллється у форму гарячим, нестримним потоком (Собко)]. стопорити, -рю, -рипі техн. и пр. стопорить [— Стопоріть мотор! — залунав вигук із шлюпки (Трубл.)]. стопоритися, -риться 1) техн. и пр. стопориться [Машини в трюмах уже затихають, стопоряться (Куч.)]', 2) страд, з. стопориться. стопорізальник спец. стопорезчик. стопорізальниця спец. стопорёзчица. стопорізка техн. стопорезка. стопорний техн. стопорный. стопохідні, -них сущ. зоол. стопоходящие. стопочка1 уменьш., ласк, стопочка [Золотистий напій полився в стопочки (Сенч.)]. Ср. стопка1. стопочка2 уменьш., ласк, стопочка. Ср. стопка2. стопроцентний стопроцентный. стоптаний 1) потоптанный; вытоптанный, истоптанный; стоптанный; растоптанный [Електрична лампочка з рефлектором кидала яскраве світло на стоптаний перед складом сніг (Багм.); Пасли [хлопці] свою худобу неподалік від села на вигорілій, стоптаній толоці (Цюпа)]; 2) истоптанный, изношенный; сношенный, истасканный; стоптанный; (обветшавший от долгой носки — ещё) поношенный [На ньому була чорна бархатна толстовка.., низенькі стоптані чобітки (Гонч.)]. Ср. стоптувати 1—2. стоптаність, -ності (обуви) изношенность. стоптати см. стоптувати. стоптатися см. стоптуватися. стоптування (обуви) изнашивание. стоптувати, -тую, -туєш, стоптати, -пчу, -пчеш 1) топтать, потоптать; (затаптывая, уничтожать — еще) вытаптывать, вытоптать, истаптывать, истоптать, разг. стаптывать, стоптать; (давить, наступая но- гами, а также перен. — еще) растаптывать, растоптать [Твій край татарським стиснуто арканом, Ординські коні стоптують твій край (Бажан); Двір заріс пшоришем, і тільки коло повітки та коло ясел воли та вівці трохи стоптали землю (Н.-Лев.); Лисиця скаржилась одна: ..Куди не глянь — всі дивляться, мов гади, Стоптать тебе, здушить, із'їсти раді!.. (Ел.); Домаха: ..Чи ти й тоді з матір'ю радився, як почав до мене залицятись? Чи не вона тебе навчила стоптати і мою дівочу честь? (Кроп.)]; 2) (об обуви) истаптывать, истоптать, изнашивать, износить, разг. снашивать, сносить, истаскивать, истаскать; (нося, искривлять на одну сторону — ещё) стаптывать, стоптать; (только соверщ.: кончить носить) разг. относить [Никифор Шолуденко пішов на фронт, стоптав не одну пару чобіт, сходив багато далеких доріг і не марно носив звання гвардійця (Скляр.); Господиня було слуха-слуха нас [дівчат], усміхнеться та й каже: ну вже, видно, чорт сім пар лаптів стоптав, поки вас до купи зібрав! (Мирн.)]. стоптуватися, -тується, стоптатися, -пче- ться 1) истаптываться, истоптаться, изнашиваться, износиться, поизноситься (разг.); снашиваться, сноситься, истаскиваться, истаскаться; стаптываться, стоптаться; относиться [Все, здавалось, було готове в мене в дорогу, проте днів на три ще вистачило біганини: білизна не готова, черевики стоптались, родичів треба було перед од'їздом усіх обійти (Вас.)]; ср. стоптувати 2; 2) страд, з. (несоверш.) топтаться; вытаптываться, истаптываться; стаптываться; растаптываться; истаптываться, изнашиваться; снашиваться, истаскиваться; стаптываться; ср. стоптувати 1—2. стопудовий стопудовый [Втома налягала стопудовим вантажем, хилила до постелі (Збан.)]. сторазовий стократный [3 моря до міста в страшних сторазових перекатах., вдарила хвиля за хвилею гучна луна (Смол.)]. сторазово нар. стократно. сторгований сторгованный. сторговувати, -говую, -говуеш, сторгувати, -гую, -гувш сторговывать, сторговать [Пивна Севастяна Жига л ніколи не буває порожньою. Тут п'ють могоричі баришники, сторговуючи худобу (Шиян); Коня сторгував [Карпо] у Іванівського попа (Коцюб.)]. сторговуватися, -говуюся, -говувшся, сторгуватися, -гуюся, -гуєшся сторговываться, сторговаться [Як минуло три тижні, — уже чую: город продає наш приймак. За поле сторговується (Барв.); Батько сторгувався: за квартиру й повний пансіон щомісяця по п'ять карбованців (Кач.)\ П'яниці-отамани — це лише верхівка козацтва, з нею сторгуватись не трудно, го- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)