Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сто 519 сто Яків (Мирн.); Скляні двері виходять на великий балкон з видом на море, на сонячну сторону (Коцюб.); Три чорних танки з-за горба Вилазять з трьох сторін (Бажан); Свіжі., кротовини й мурашники розрівнюють лопатами або тильною стороною борони (Колг. вироби, енцикл.); Ленін розвиває всі сторони марксистського вчення (Біогр. Леніна); Є тільки одна неприємна сторона поїздки морем: не встигну додому на свята (Коцюб.); Він казав, що з його сторони він не має нічого проти того, щоб я зоставалась який час у Києві (Л. Укр.)]; сторони світу страны света; дізнатись ~ною узнать (разузнать) стороной [Кароль Ганський, дізнавшись стороною про залицяння Мнішека до молодої корчмарки.., поспішив натякнути на це Евеліні (Риб.)]; їхати (вибиратися и т. п.) ~ною ехать (выбираться и т. п.) стороной (окольной дорогой, окольным путём) [Насилу вибрались стороною і пішли найглухішими болотами в потрібному напрямку (Янов.)]; моё (твоё um. д.) діло г^на разг. моё (твоё и т. д.) дело сторона [— Ну, звичайно, закохалась наша Варвара Павлівна, знову все пересолено.. — Завтра взагалі про сіль і не подумаю, соліть кожен сам собі, моє діло сторона (Собко)]; на всі ч о т й- р и сторони см. чотири; на *^н? разг. па стороне [На стороні його всяке знало (Вовч.)\; н а сторону разг. на сторону [Вибирай сама, хто тобі по серцю, і скажи мені: чи прийдеться тебе на сторону віддати, чи у прийми кого узяти (Квітка)]; пройти ~ною пройти стороной [Гроза вночі пройшла десь стороною (Собко)]; шукати на «-^ні чого искать на стороне чего; 2) (край, местность, страна) сторона; (ласк. разг. — ещё) сторонка, фолък. сторонушка [Чи'доведеться, милий друже, 3 тобою стрінутись, чи ні? Чи серце труднее, недуже Й поляже в іншій стороні? (Стар.); Хороше у нашій вільній, У радянській стороні! (Ол.)]; не близька ~на не близкий (близок, ближний) свет; рідна ~на родная сторона (сторонка, сторонушка) [Хіба від добра кида людина рідну сторону і йде між чужі люди на їх робити, їм служити?.. (Мирн.)]; чужа ~на чужая сторона; чужбйна [І довелось колись мені В чужій далекій стороні Заплакать, що немає роду, Нема пристанища, господи! (Шевч.)]; 3) юр., мат. и пр. сторона [Я возний, і судить належить не мені; Я лиш виконую, що треба стороні, Котора кликала мене до виконання (перекл. Рильського); Сторони з задоволенням заявляють, що економічне співробітництво між обома країнами [Радянським Союзом і Монгольською Народною Республікою] успішно розвивається на основі принципів повної рівноправності і соціалістичної взаємодопомоги (Рад. Укр., 1957, V); Погляди високих сторін, як кажуть дипломати, різко розійшлися (Собко)]; на чиїй г^ні на чьей стороне [Всі кращі сили китайської інтелігенції — на стороні революції (Гонч.)]; против- н а ~на см. противний2; ставати, с т а т и н а чию сторону см. ставати1 1; 4) редк. страница [Вчора послав я до цензури великий том своїх оповідань A4).. Том матиме більше 400 сторін (Коцюб.)]. сторонйти, -роню, -рониш (від кого, від чого) обл. сторониться (кого, чего; разг. от кого, от чего) [Ви боялися мене спершу, сторонили від мене (Коб.); Минуло кілька день. Ніна, бачилось, сторонила від Івана (Фр.)Ь сторонитися, -ронюся, -ронишся 1) (без дополнения) сторониться [Влетіли в село. Зустрічні сторонились, даючи путь велосипедові (Десн.); Маша: Сторонись! (Кидається до бадді, відкриває її) (Мик.)]; 2) (кого, чого, реже від кого, від чого) перен. сторониться (кого, чего; разг. от кого, от чего); книжн. чуждаться (кого, чего) [Антін, затаївши образу, сторонився брата (Гонч.); До матері [Катря] як нерідна дитина; від батька далеко сторониться (Вовч.)]. сторонка ласк, сторонка; сторонушка [На чужій сторонці Найду кращу або згину, Як той лист на сонці (Шевч.)]. Ср. сторона 2. сторонник редк. см. прихильник 1. сторонній 1) прил. посторонний, уст., книжн. сторонний; (не местный, не здешний) пришлый; (не свой — ещё) чужой, уст. чуждый; (обладающий иными свойствами книжн. — ещё) чужеродный, инородный [Тепер ми були одні, без сторонніх свідків (Доев.); Мотор працює рівно — ніякого стороннього звуку (Гонч.); Він для Соп- ліци був людина не стороння, А вірний приятель (перекл. Рильського)]; г^нє око посторонний взгляд [Писав щось [Антін], чого ніколи не повинно побачить стороннє око (Коцюб.); Густі зарослі малини надійно заступали їх від стороннього ока (Шиян)]; ^->ня особа см. особа 1; без ~ньої допомоги (помочі) без посторонней помощи [Без усякої сторонньої допомоги він., підвівся, сів і оглядівся навколо (Довж.); Трудно буде доганяти інших без всякої сторонньої помочі (Л. Укр.)]; 2) прил. (не предубеждённый; справедливый) беспристрастный, бесстрастный [А е ц і й П а н с а до Руфіна: Але ж дивись, от чоловік сторонній, твій приятель, тобі те саме каже (Л. Укр.); Я не стороннім і холодним В добу ту грізну, люту був — Я ніс у серці боротьбу (Ус); Він [Сагайдачний], як виловлена риба, лежав нерухомо і тільки вгадував, що поруч буяє життя, і безсило дивився на нього збоку, наче сторонній глядач (Тулуб)]; 3) (род. стороннього) сущ. посторонний, чужой [Печариця до Храпка: ..Чого ж мені, сторонньому, та поміж вас мішатись?.. (Мирн.); — Глядіть ще, щоб не найняв [пан] сторонніх. — Де там, не пустять. Наші не пустять чужих (Коцюб.); Зіна намагалась думати про інше, стороннє (Десн.)]. сторонність, -ності 1) чуждость; 2) беспри- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)