Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сто 522 сто {скреплять одно с другим) соединять, соединить; (концы верёвки um, п. — обычно) связывать, связать; (шитьем — обычно) сшивать, сшить [Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити (Миусск. окр.—Сл. Г р.); А на сході небо пахне. Півні чорний плащ ночі Вогняними нитками сточують (Тич.)]; 0 ~чйти брехню (брехеньку) разг. сплести небылицу [Чи брехеньки які сточити, Кому імення приложити, То так якраз і додала (Котл.)]. сточувати4, -чую, -чуєш, сточити, -чу, -чиш (двигать, толкать назад) редк. пятить, попятить [Шофер сточив грузовик до панцирника, налигав його за гачок вірьовкою і потяг, як вола (Панч)]. сточуватися1, -чується, сточитися, -чи- ться 1) стачиваться, сточиться; 2) страд, з. (несоверги.) стачиваться, истачиваться; истачиваться; изъедаться. Ср. сточувати1 1—2. сточуватися2, -чується выпускаться; источаться; выцеживаться. Ср. сточувати2. сточуватися3, -чується соединяться; связываться; сшиваться. Ср. сточувати3. стоязикий поэз. стоязычный, стоязыкии [I в гомінливий, стоязикий порт Нас., море принесло широке (Рил.)]. стояк, -ка строит.. ав.и пр. стояк; (строит.— ещё) стойка, устой [Кріпильники встановляли додаткові стояки, зміцнюючи ними стелю (Донч.); Випускаючи курсантів у перший самостійний політ, до стояків крил прив'язували червоні прапорці (Ільч.)]. стояковий строит., ав. и пр. стояковый. стоян, -на 1) строит, стояк, стойка, устой [На чорній від втолоченої сажі землі вже стояли закопані три товсті наріжні стояни (Смол.); Бережний: ..Скоро почнеться повідь. Якщо не встигнемо забетонувати стоян, нам загрожує велика неприємність (Бат)]; 2) обл. озеро; лужа [Понад Дунаями Вода стоянами, Ой там козаченько Коня напуває (народна пісня)]. стоянець, -нця, стоянок, -нка род кувшина [Вона спустилася до льоху., і взяла стоянець з вечірнім молоком (Чорн.); — А де ти стоянки поставила? — Навіщо тобі? —Сиру хочеться! (Вишня)]. стоянка 1) стояние [А набридла мені отут стоянка (Новомоск. у. — Сл. Гр.)]\ 2) простокваша [— Чом ви не дали молока? — Та не хочеться стоянки починать, бо й так масла нема, ні сметани (Новомоск. у. — Сл. Г р.); їсть нишком у піст стоянку (Довж.)]. стоянка 1) воен., мор. ипр. стоянка [В селах Аревичі й Дроньки.. йшло повсякденне партизанське життя, яким воно буває на стоянці (Воронько); Поїзд вже влетів на станцію.. Стоянка дві хвилини, треба йти (Собко); Автомобілі підрулили до стоянок (Смол.)]; якірна «^>ка мор. якорная стоянка; 2) архл. стоянка [Він розпитував про нові археологічні розкопки, про стоянки первісної людини, про сліди скіфів і запоріжців (Баш)]. стояння стояние [Безглузде стояння на одному місці, погане постачання, хвороби., розкладали [шляхетське] військо (Тулуб); В місцях з високим стоянням ґрунтових вод., азотні добрива вносять тільки весною (Колг. Укр., 1967, 4)]. стоянок1, -нка уменьш. от стоян. стоянок2 см. стоянець. стояти (стою, стоїш) 1) стоять; (перед кем- нибудь, чем-нибудь уст. — ещё) предстоять; (быть расположенным — ещё) находиться; (прочно опираться на какое-нибудь основание — обычно) покоиться [Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті (Шевч.); Веселий ранішній промінь грав на полив'яних мисках, що стояли в миснику (Коцюб.); На столі стояла вечеря (Ле)\ На рухомих підставках стоять бюсти (Л. Укр.); Які стоять у нас жита, Яка стоїть пшениця! (Воскр.); Село Келеберда стоїть на лівому березі Дніпра (Янов.); Я й досі пам'ятаю., як бачу, ту улицю широку і той плац великий, де ярмарок стояв (Вовч.); Під однією скелею стояло смоляне озеро (Н.-Лев.); Під оповіданням стояло прізвище Терешка Довгорука (Панч); В очах стоїть гора Чернеча, Копитом б'є Богданів кінь, І вкрита славою Унеча Гримить до наших поколінь (Рил.); На душі було у нього гарно, немов грали музики, а в голові стояв туман (Вас); Така стояла спека, Що й місця не знайти (Гл.); Гамір стояв над сквером (Ільч.); Ольга: ..На вечірньому засіданні моя доповідь першою стоїть (Корн-)]; ~ти н а дорозі (чиїй и кому) стоять на дороге чьей, стоять поперёк дороги кому, стоять на пути чьём, стоять поперёк пути кому [Ніхто їм на дорозі не стояв, ніхто і не позавидував, бо пара якраз припала (Барв.)]; ^ти над душёю разг. стоять над душой [Як вона пряже що-небудь, то й він над душею стоїть (Барв.)]; ~ти на кому редк. числиться за кем [Пара волів, пара коней на синові стоять (Го- - ловко)]; ~ти на переш, коді см. перешкода; ~ти на [своїх (власних)] ногах стоять на [своих (собственных)] ногах [Твердо стоїть вона на ногах, уже не огортають її сумніви (Хижн.)]; г^ти на смерть см. смерть; ~ти на сторожі чого см. сторожа; г~ти на чатах см. чати; ~т на чолі кого, чого см. чоло 1; г^ти поза законом быть (находиться) вне закона (Ми стоїмо зараз поза законом (Коцюб.)]; ~ти проти кого, чого стоять против кого, чего, противостоять кому, чему; ~ти струнко см. струнко 2; кілком в горлі ~ти разг. колом в горле стоять [Вже мені ті його вірші кілком в горлі стоять! (Фр.)\; на годині стоіть, стояло см. година 3; и а чім (на чому) світ стоіть см. світ'2 1; так (як) стоіть справа (діло) так (как) обстоит дело [Коли діло стоїть справді так, то се велика шкода (Л. Укр.); Будьте ласкаві, напишіть мені, як стоїть справа з «Запомогою» (Коцюб.)]; 2) (не двигаться; не развиваться; не функционировать) стоять [На станції Сюйчжоу ми стояли кіль- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)