Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
стр 524 стр перетворився на казкового велетня, героя, мученика і страдника (Тулуб)]. страдниця страдалица [Харитина: ..Матуся моя безталанная! Ти страдницею жила на цім світі, страдницею й померла! (Тоб.)]. страдницьки нар. страдальчески [Максим., відчував, що не сила йому покинути безпорадну і страдницьки лагідну Медже (Тулуб); Акордеон страдницьки зітхав голубими міхами (Хор.)]. страдницький страдальческий [Очі, колись живі і блискучі, тепер були постійно у червоних обвідках, змучені й страдницькі (Вільде)]. страдно нар. страдальчески [Ревіли круторогі воли, жалібно, по-дитячому плакали вівці і падали на шлях, страдно дивлячись старечими янтарними очима (Cm.)]. страж уст., рит. страж [Радянська Армія, як грізний страж, стоїть (Рил.)]. стража редк. см. сторожа. страждалець, -льця страдалец. страждальний страдальческий; (исполненный страданий, выражающий страдание) книжн. уст. страдальный, страдательный [Чорні оченята дивилися в батькові очі, такі ж палючі, як і в неї [дружини], і такі страждальні (Ле)]. страждальник страдалец [Коли це — де не возьмись отой страждальник, — чи як ви його там величаєте, — що від його нікому просвітку немає! — та до мене (Мирн.)]. і страждальниця страдалица [На узбіччях осунулись Кволі хати, Мов страждальниці, Прикуті повічно до скель (Гойда)]. страждальницьки нар. страдальчески [Що за манера [у Данилевського] мало не за кожним словом страждальницьки зітхати? страждальницький страдальческий; страдальный, страдательный; см. егиё страждальний. страждання страдание, страдания (мн. ч.) [Змарнів чогось він дуже та коло губів з'явилася нова рисочка недитячого страждання (Вас); Не варта нічого така любов, яка приносить страждання (Донч.)]. страждати, -даю, -даєш страдать [Т і р ц а схиляється над чоловіком: Страждаєш, брате? Рана все горить? Дай я перев'яжу, то легше стане (Л. Укр.); Серце болить, розказуючи, як то страждала наша сердешна Оксана (Квітка)]. стражденний страждущий (книжн.); (исполненный страданий, выражающий страдание — обычно) страдальческий, книжн. уст. страдальный, страдательный [Поховай десь тіло се стражденне, щоб над ним злий ворог не знущався (Л. Укр.); Недужа мати звела на нього стражденні очі і ніби осміхнулась (Вас.)]. стражденно нар. страдальчески [За сценою вже стукотять ногами. Соня стражденно: — Починайте! Та починайте ж бо! (Вас.)]. страждування обл. страдание, страдания (мн. ч.) [За такі страждування дав би собі ногу або руку відтяти! (Стеф.)]. стражду вати, -дую, -дуєш обл. страдать [Страждує худоба та й самому страждування (Камен. у. — Сл. Гр.)]. страждущий книжн. страждущий [Не бороніть мені, тату, благословіть мене, нехай сі страждущі оживуть (Квітка); І всі від нього Вертали раді, чуючи в душі, Що бачили одного з тих людей.., що раз в сто літ Являються, мов ясні метеори, Страж- дущій людськості для запомоги (Фр.)]. стражник дорев. стражник [Часто стражники чи козаки приїздили вночі з волості й робили несподівані обшуки (Донч.)]. стражнйця уст.' караульня, караульная (сущ.), сторожевая будка; сторожевая вышка [До стражниці приведено якогось панка, молодого ще, середнього зросту (Фр.)]. страз спец, страз. страйк, -ку забастовка, стачка [Страйки показали робітникам силу союзу, вони навчили їх давати відсіч, вони показали, якою грозою для капіталу є організований робітник (Ленін); Листа од д. Мочульського дістав і завтра одпишу, коли тільки скінчиться поштовий страйк (Коцюб.)]. страйкар, -ря забастовщик, стачечник [8—9 грудня [1905 року] припинився рух на всіх дільницях Катерининської залізниці; страйкарі пропускали тільки поїзди з продовольством, з демобілізованими солдатами і з делегатами робітничих організацій (Іст. Укр. РСР)]. страйкарка забастовщица, стачечница. страйковий забастовочный, стачечный [Протягом трьох років, 1905—1907 рр., російський страйковий рух стояв на такій висоті, якої до того часу не бачив світ (Ленін); Наступного дня стало відомо, що в Асканії арештовано голову страйкового комітету механіка Привалова (Гонч.)]. страйколбм, страйколам редк. штрейкбрехер [Ліплять до мене тепер: страйколам! Хай собі ліплять, а я зате вам Можу купить того й сього... (Рил.)]. страйколомівський редк. штрейкбрехерский. страйколомство редк. штрейкбрехерство. страйкувати, -кую, -куєш бастовать [У нас страйкувала пошта і через те не міг швидше одіслати цього листа (Коцюб.)]. страйкуючий бастующий [В 1901 р. першо- травневий страйк на військовому Обухов- ському заводі в Петербурзі перетворився в криваву сутичку між страйкуючими робітниками і військами (Іст. Укр. РСР)]. страктувати, -тую, -туеш редк. истолковать; (кого — постичь смысл того, о чём говорят— обычно) понять [Тут містер почав удавати Із себе невинність, та як! Він думав лиш пожартувати, Його страктували не так... (Воскр.)]. страм, -му разг. 1) срам, срамота (разг.) [Чужа біда Панькові — сміх; Своя ж і стид, і страм, і гріх (Боров.)]; 2) предик. стыдно, совестно; разг. зазорно [П р і с ь- к а: ..Он старий пан усе пристають до мене, — і не страм їм? (Мирн.)]. страмити, -млю, -мйш разг. срамить [Марта стала страмить молодицю (Горд.)]. страмитися, -млюся, -мйшся разг. 1) срамиться; 2) (испытывать чувство стыда) сты- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)