Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
стр 525 стр дйться [Сестра Вустя.. напустилася на Сердюків: — Страмилися б видурювати в хлопця останнє, що є за душею!.. (Гонч.)]. страмний разг. срамной. страмно нар. разг. срамно [Це страмно було б і родові, як сина у москалі узяли — невістку геть одіпхнути... (Мирн.)]. страмнючий разг. бесстыжий [Береш, страмнюча, ринку, не бий (Вишня)]. страмовисько, страмовище разг. 1) срам; (позор — ещё) посрамление [Леся згоріла вся, зніяковіла, переболіла серцем із страмовиська того (Горд.)]; 2) предик. срам [К а т р я: О сестрички, матіночки, куди ж ми оце забрели? Тут так страшно. Текля: Тю, навісна! Чи не страмовище! Та осьдечки ж слобода (Кроп.% странгуляція мед. странгуляция. странний, странній уст. странствующий; «-^ні люди странники [— Добридень, — каже [чоловік], — люди странні! Відкіля бог несе? (Морд.)]. странник уст. странник [Странник той учора ще й бриля скинув перед ним, благословення прохав (Тесл.)]; см. ещё прочанин. странниця уст. странница [Скрізь мене приймають та вітають, як божу странницю (Н.-Лев.)]; см. ещё прочанка. странній см. странний. стран'я, страйки, -пок обл. отрепье, отрепья, отрёпки [Одежинка надягалася на старе рам'я й носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям (Мирн.)]. Страсбург Страсбург. страсбурзький страсбургский. страсний церк. страстной [Настав страсний тиждень (Н.-Лев.)]. страсті, -тей церк. страсти [І здається їй, що вона в Києві, в Лаврі, на вечерні на страстях (Н.-Лев.)]. страстотёрпець, -пця, страстотерпник церк., уст. страстотерпец [Колись, у старі часи, ховалися в лісах, у глушині, святі страс- тотерпці (Донч.)', Я не Сократ, не геній, не мудрець, Не страстотёрпець, Я лише людина (Дмитр.)]. страсть, -ті 1) церк. страстная неделя [То було саме на страсть у чистий четвер (Н.-Лев.)]; 2) (сильное чувство, влечение) редк. страсть [Правді служити, неправду палити Вічну дай страсть! (Фр.); І не зів'януть їхні квіти, бо в них твоїх поривів страсть (Сое.)]; 3) (ужас) редк. страсть [Плач, крик, гомін! Страсть одна!.. (Квітка)]. страта 1) [смертная] казнь [Не пойнялися очі їх [краснодонців] сльозою, Хоч стільки ще дитячості у них, Коли вони на страту, як до бою, Ішли по рідних вулицях сумних (Вичко)]; 2) (ущерб, урон) редк. утрата, потеря [Музики заграли жалібну українську думку, ту думку, що може зворушити найтвердіше серце., і навіяти згадування про страту якогось щастя (Н.-Лев.); Три тижні без тебе.. Хто мені верне мою страту? (Коцюб.); Боляче відчувала [Гінда] страту., грошей (Кобр.)]. стратагема воен., перен. уст. стратагема. стратег стратег [Він стоїть, великий будівничий І стратег нечуваних боїв, Він щоденно учить нас і кличе, Як у Смольнім кликав і учив (Рил.)]. стратегічний стратегический [Після тривалих кровопролитних битв військо відходило згідно з стратегічним планом командування (Довж.)]. стратегічно нар. стратегически [Щоб убезпечити Київ від посягань інших князів, він [Юрій Долгорукий] у стратегічно важливих пунктах — Вишгороді, Білгороді, Каневі і Переяславі — садить княжити своїх синів (Нар. стар. іст. УРСР)]. стратегія стратегия [Програма, стратегія і тактика ленінської партії, вся її практична діяльність пройняті духом пролетарського інтернаціоналізму (Іст. КПРС)]. стратенець, -нця уст. смертник [Він схуд, зблід і змарнів, не міг нічого їсти, завжди хотів спати і мріяв про втечу, як в'язень, як стратенець (Тулуб)]. стратиграфічний геол. стратиграфический [За стратиграфічними та культурно-історичними ознаками пізній палеоліт поділяється на окремі фази (Рове, науки в УРСР)]. стратиграфія геол. стратиграфия [Стратиграфія нижньокам'яновугільних відкладів власне Донецького басейну базується на результатах робіт багатьох дослідників (Геол. ж., 1956, XVI, 1)]. стратити см. страчувати. стратитися см. страчуватися. стратифікація спец. стратификация [Насіння [кизилу] дає сходи на другий рік після сівби. Кращим способом підготовки насіння до сівби є стратифікація (Колг. Укр., 1961, 11)]. ^ратифікований спец. стратифицированный [Рано навесні стратифіковане накільчене насіння [персика і абрикоса] висівають на глибину 3—4 сантиметри (Колг. Укр., 1959, 8)]. стратифікувати, -кую, -куєш спец. стратифицировать [Насіння яблуні, груші, горобини для проростання треба стратифі- кувати 3—4 місяці, а кизил — навіть 7—8 місяців (Наука і життя, 1959, 3)]. (^ратифікуватися, -кується спец. стратифицироваться. стратник редк. смертник. страто дирижабль, -ля ав. стратодирижабль. Стратон Стратон, Стратоник. стратонавт ав. стратонавт [Іван: ..Ну, от ти хочеш бути пілотом. А станеш пілотом, захочеш бути стратонавтом (Мик.)]. стратоплавання ав. стратоплавание. стратоплан ав. стратоплан [Полинувши лунко на Київ, Хмарки простромив стратоплан (Важан)]. стратостат ав. стратостат [Стояли [у шафі] різноманітні конструктори.., моделі дирижаблів, пароплавів і навіть невеличкий стратостат (Іван.)]. стратосфера спец. стратосфера [Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу — о прекрасний час! неповторний час! (Тич.)]. стратосферний спец. стратосферный; ~ний літак (аеростат) ав. стратосферный самолёт (аэростат) [З'єднання Шеле |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)