Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
стр 526 стр мехи складалося із ста сорока чотирьох стратосферних літаків (Трубл.)]. страус страус [Ми одомашнюємо страусів, приручаємо диких антилоп... (Гонч.)]. страусник бот. (Struthlopteris Will d.) страус- ник. страусовий страусовый [Настуся., здивувала усіх., своїм убранням, здоровецькими капелюшами з копицею страусових пер (Н.-Лев.)]. страусятник страусятник. страх1 1) (род. страху) страх, боязнь; (сильнее) ужас; разг. жуть [Страх, справжній страх владно стиснув йому серце (Донч.); На бурлак повіяла широким крилом золота воля, воля од усякого лиха, од усякого безталання, од страху перед паном (Я.-Лее.); Люба слухає, опустивши очі, часом підводить їх із тривогою, майже зо страхом дивиться на Ореста (Л. Укр.)]; ~х бере, узяв (охоплює, охопив, обгортає, обгорнув) страх берёт, взял (обнимает, обнял, охватывает, охватил) [І хочеться мені, щоб він прийшов, і страх мене бере (Н.-Лев.); Глянула навкруги, і страх обхопив її (Коцюб.)]; страху ради іудейська книжн. уст. страха ради иудёйска [Так і чуло моє серце, що дурна управа — страху ради іудейська — знов звернеться до губернатора, хоч і має вже затвердження від нього на всяку посаду (Коцюб.)]; держати в страху держать в страхе; завдати страху см. завдавати 1; лицар без страху і догани книжн. уст. рыцарь без страха и упрёка [Миле в- с ь к и й: ..Я знаю, що ви лицар без страху і догани (Л. Укр.)]; нагнати страху см. наганяти1 1; не за ~х, а за совість см. совість; під /^хом чого под страхом чего [Не маємо права навіть зібратися, хоч би й приватно, під страхом кари в'язницею чи штрафом (Коцюб.)]; у страху великі очі и ~х має великі очі погов. у страха глаза велики; 2) (род. страха) (образно — о страха- ном существе) редк. страшилище (м. и ср. р.) [Ану, який страх вискочить з жита й задушить її! (Коцюб.)]; см. ещё страховище 1; 3): r^xvi, -хів (мн. ч.: нечто пугающее) разг. страхи, ужасы; разг. страсти [Не нагадуй про страхи: поминулися вони (Вовч.); Невважаючи на всі розказані Іваном страхи, Соломії трохи розвиднилось (Коцюб.)]; ~х, та й г 6 д і! разг. страсти, да и только! страх2 1) (очень, весьма) нар. разг. страх, страсть; (сильнее разг. — ещё) ужас, редк. ужасть, ужасти (мн. ч.) [Дітвора страх любила Иріську (Мирн.); О, той Гаврилко розумний і сильний, страх який сильний!.. (Коцюб.)]; ~х як... страх (страсть, ужас) как...; (реже) беда как... [Мов змальована, сиділа До самої ночі Перед вікном і втирала Заплакані очі, Бо й вона таки любила; І страх як любила! (Шевч.)]; 2) (в значений сказуемого) разг. страх, ужас [Яке то урядження, скільки скульптури,^ малярства, орнаментики всякої — страх! (Л. Укр.)]. страх3: віддавати, віддати (прийма- ти, п*рийняти) на ~х юр. уст. отдч- вать, отдать (принимать, принять) на страх. страхання устрашение; припугивание; застращивание. Ср. страхати. страхати, -хаю, -хаєш пугать, страшить; (заставлять бояться — егцё) устрашать; грозить; угрожать, разг. припугивать, разг. уст. стращать, застращивать [Ви усі мене тим лихом страхаєте, як вовком! (Вовч.); Своїх не страхай, а наші й так не бояться! (приказка); Урущак страхав притягти Мусія Завірюху до одвіту за наклеп (Горд.); Схилився до самого вуха й страхає пальчиком: — Цить, Петько! — потайком шепоче йому, — бо отам ходить злодій (Вас.)]. страхатися, -хаюся, -хаєшся страшиться; (опасаться чего-нибудь — ещё) бояться [Його серце то гвалтом намагалось помсти, то страхалось запропастити життя людське (Коцюб.); Вони страхались, щоб., хто не вглядів, як вони ламали чужу калину (Н.-Лев.)]. страхаючий устрашающий. страхвнесок, -ску (страховий внесок) страхвзнос (страховой взнос). страхделегат (страховий делегат) страхделегат (страховой делегат). страхів'я разг. страхи (мн. ч.), ужасы (мн. ч.); (о том, кто или что вызывает боязнь разг. — изредка) страшилище (м. и ср. р.); обл. страшило (м. и ср. р.), страшила (м. и ж. р.) [Я вже бачила усяке страхів'я (Полт. у. — Сл. Гр.)]. страхітливий ужасающий, ужасный; (очень большой по степени проявления чего-либо, необычайный) страшный; (сильнее) чудовищный [В зруйнованих оселях провали вікон. Безлюдно. Де ж люди? ..Мов страхітлива чума пронеслася через місто і вбила життя (Хижн.); Думав [Іван] про той таємний Борислав, з яким стільки в'язалося страхітливих спогадів дитинства (Кол.); За мить літак зник з-перед очей, а ще за хвилину почувся важкий удар об землю і страхітливий вибух (Збан.); Ніколи ще так одностайно не вимагали народи покласти край страхітливій гонці озброєнь (Рад. Укр., 1957, V)]. страхітливість, -вості ужас; чудовищность [Тільки тепер збагнув він всю страхітливість свого злочину (Шиян)]. Ср. страхітливий. страхітливо нар. ужасающе, ужасно; страшно; чудовищно [Людина., страхітливо блискала білками широко відкритих очей (Полт.)]. Ср. страхітливий. страхітний ужасающий; чудовищный [За- блудовського схопили і поволокли, не давши навіть опам'ятатися від такої страхітної новини (Ле); Перед очима виростали якісь високі стіни, страхітні скелі — мертві, страшні (Вас.)]; см. ещё страхітливий. страхітність, -ності редк. ужас [В його очах застигла., страхітність (Риб.)]; см. ещё страхітливість. страхіття, редк. страхіть, -ті 1) чудовище, чудище (уст.); разг. страшилище (м. и ср. р.); обл. страшило (м. и ср. р.), страшила (м. и ж. р.) [Кайдаш провітрився надворі. Лаврін увів його в хату. Страхіття десь зникло (Н.-Лев.); І напевно ви почули б |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)