Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
стр 527 стр миттю про Ясюню, жваву та метку, як вона прогнала те страхіття, що дітей ляка на бережку (Забіла)]; 2): ~хіття, -хіть ж«, ч. страхи; (сильнее) ужасы [Ждеш та ждеш, бувало, звісточки від Семенка. Поки поштаря виглядаєш, чого не передумаєш, яких страхіть не намалюєш собі (Мур.); Син кріпака, Шевченко рано пізнав усі страхіття підневільного життя, життя на- півраба (Ком. Укр., 1961, 2)]; ~тя в і й- н й ужасы войны. страхкаса (страхова каса) страхкасса (страховая касса). страхнутися, -нуся, -нёшся редк. ужаснуться [П'є Трохимцівна день і другий, А на третій проснулася, Свого розумоньку страх- нулася (Чуб.)]. страхований страхованный. страховидло, страховиддя уст. страшилище (м. и ср. р.); обл. страшило (м. и ср. /?.), страшила (м. и ж. р.); (реже) чудовище; уст. чудище [Дикі кнури-одинці, що звуться ще за свої величезні страшні ікла сікачами, вигодовуються на справжнє страховидло, сильне та люте (Вишня); Т е- тя н а: Ох, яка ж то ніч була страшна! Давно давно вже не бачила я такого вогню, який у Трохима бушував. Та пожежа — то було якесь страховиддя (Кроп.)]. страховидний разг. страшный; обл. страховидный, страховитый [Сафар мимоволі відступив.. Справді, Настя була страховидна (Тулуб)]. страховий страховой [В нашім купе їдуть сільська вчителька, її донька., і службовець якогось страхового бюро (Гонч.)', В несприятливі роки озимі та інші культури дають низькі врожаї, тому слід мати страхові запаси силосу (Колг. Укр., 1956, 8)]. страховик, -ка страховик. страховина, редк. страховиння страшилище (м. и ср. р.), обл. страшило (м. и ср. р.), страшила (м. и ж. р.); (о пугающих представлениях и т. п.—обычно) страхи, ужасы, разг. страсти [Чи єсть така страховина, щоб я злякалась? (Шевч.); Івась ніколи не бачив її [гадюки], не знав, яка вона; він тільки наслухався про неї всякої страховини (Мирн.); Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь (Барв.)]. страховинний страшный; полный ужасов [Поміж простими людьми літали страховинні повісті про упирів (Фр.)\ І в темінь ту страховинну несла Мене якась необорима сила (Стар.)]. страховиння см. страховина. страховисько разг. страшилище (м. и ср. р.); обл. страшило (м. и ср. р.), страшила (м. и ж. р.) [Наливайко круто повернув коня й рвонув шляхом від дівчини, як від страховиська (Ле)]; см. ещё страховище 1. страховище 1) разг. страшилище (м. и ср. р.); обл. страшило (м. и ср, /?.), страшила (м. и ж. р.); (о внешнем облике — ещё) чудовище, уст. чудище; (перен. — изредка) пугало [Через розкриту оселю якесь чорне страховище шугнуло в хату (Мирн.); І На городі показався чорний кудлатий собака. Це було справжнє страховище (Трубл.); — А що ви знаєте? — Знаю, яким страховищем для вас був тоді медичний інститут, як ви мертвяків тоді боялись (Головко)]; 2) (о пугающих явлениях, ситуациях, россказнях um. п.) страхи (мн. <*.), ужасы (мн. ч.); разг. страсти (мн. ч.) [Там [на хуторі] палац є. У Мар'янівці такого страховища наговорили про той палац (Мирн.)]. страховіття редк. страшилище (м. и ср. р.); обл. страшило (м. и ср. р.), страшила (м. и ж. р.) [Не чути було розмов, похмуро позирали партизани на вогняне страховіття (Воскр.)]; см. ещё страховище 1. страховка страховка; (только о действии — ещё) страхование [Говорили ото нам: — Застрахуйте, товариші селяни, хату, застрахуйте хліви, застрахуйте комору... Платити не багато, а воно, не дай бог якого нещастя, дивись — страховку одержав і знову хазяїн... (Вишня)]. страхополох 1) трус, разг. трусишка; (о женщине разг. — ещё) трусиха [Не страхайте, кажу, не лякайте мене. Тут страхополохів нема (Жур.)\ Путя взагалі чималий страхополох, певне, через те, що виросла без товаришів під крилом гувернанток (Л. Укр.)]; 2) см. чортополох. страхопуд 1) пугало; (о страшном существе разг. — изредка) страшилище (м. и ср. р.), обл. страшило (м. и ср. р.), страшила (м. и ж. р.); (реже) чудовище; уст. чудище [Біля самісіньких дверей і справді, страхопуда варті, застигли воїни на варті (Фом.); Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів — аж мурашки йдуть йому поза плечі (Мак.)]; 2) редк. трус [Я був страхопуд великий і більш не насмілився скаржитись батькові на Явдоху (Кроп.)\. страхопудливий, страхопудний обл. трусливый. страхота страхи (мн. ч.), ужасы (мн. ч.); разг. страсти (мн. ч.) [Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер; на горищі ревіло і тріщало, неначе дах зривало з хати (Стор.)]. страхувальник страхователь. страхувальниця страховательница. страхування страхование; (о платеже, взносе и т. п. разг. — обычно) страховка. страхувати (страхую, страхуєш) страховать [Доронін сам з повагою ставився до документів, які відбивали життєвий шлях людини, але його здивувала звичка Солода страхувати кожен свій крок якимось папірцем (Руденко)]. страхуватися (страхуюся, страхуєшся) 1) страховаться [Про земські, бач, Діла зібрались рахувати: Мости де ставить, путь вести, Як від пожежі страхуватись (Мирн.)]; 2) страд, з. (несоверш.) страховаться. страхувач, -ча страховщик. страхфонд (страховий фонд) страхфонд (страховой фонд). страчений 1) казнённый, преданный казни; І погубленный; изведённый: (реже) умерщ- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)