Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
стр 530 стр стремено 1) стремя; ^мёна, -мен мн. ч. стремена [Я від рання до смеркання З коня не злізаю І біленьких ніжок своїх 3 стремен не виймаю (Руд.)]; 2) анат. стремя. стремёнонько уменъш., ласк, стремечко [Леви ті за ним біжать, Як коти собі вурчать, За стременонька хватають, Тільки як не промовляють (Манж,)]. стремінце 1) уменъш., ласк. стремечко; 2) анат. стремечко. стреміти, -млю, -мйш поэз. редк, стремить (поэз.); (сосредоточивать мысли, внимание и т. п. — обычно) стремиться, устремляться; (энергично направляться куда-нибудь — изредка) мчаться, мчать, нестись [її холодом обняло. Знала нараз, що сталося те, до чого вона стреміла (Коб.); Він угадав свою мету: стремить до неї навпростець (Чум.); Зашуміли люди, немов ріки, Що кайдани рвуть, Що стремлять у море (дума)]. стремління стремление; (цель, намерение — ещё) устремление [В мені неспокій серце пробудило, Весіння повінь залива поля.. І сняться мандри. Як владарка Моїх стрем- лінь, прийшла весна (Нагн.)]. стрем'я редк. обрыв, крутизна; книжн, стремнина; обл. стремя. стрем'янка стремянка. ктрёнга мор. и пр. стренга. стренер, -нера техн. стренер. стрепенути, -ну, -нёш тряхнуть, тряхануть (разг.), встряхнуть; (только крыльями) взмахнуть [Підбігши під гіллясту вишню, [Василько] стрепенув її (Мирн.); Стрепенув звір головою (Руд.); Сильне обурення стрепенуло його істоту (.Коцюб.); Коло млина, коло броду Два голуби пили воду.. Ізнялися, полинули, Крилечками стрепенули (народна пісня)]. стрепенутися, -нуся, -нёшся встрепенуться; (внезапно содрогнуться, дёрнуться — изредка) вздрогнуть [Почувся слабий стогін матері. Харитя стрепенулась і підбігла до ліжка (Коцюб.); Надвечір лихо склалось: Страшенна буря зразу заревла... Дуб стрепенувсь, загув, аж листя розліталось (Гл.); Щось тепле стрепенулось в Юркових грудях (Козач.)]. стрепет орн. стрепет [Крикнув перепел в ярочку, Стрепет приснув над тернами (Щог.)]. стрепехатися, -хаюся, -хаєшся, отрепехну- тися, -нуся, -нёшся разг. трепыхаться, трепыхнуться, встрепыхаться, встрепыхнуться, встрепенуться (соверш.); (о человеке — от холода, ветра um. п. — изредка) вздрагивать, вздрогнуть [Вража птиця безперестанку так стрепехається у торбині, що конячка наструнчує вуха (Вовч.); Його серце мстиво якось стрепехнулося у грудях (Вовч.)]. стрептобацила бакт. стрептобацйлла. стрептокок бакт. стрептококк [Гострі запальні захворювання жовчних шляхів викликаються мікробами — стрептококами, стафілококами (Наука і життя, 1956, 12)]. стрептококовий бакт. стрептококковый. стрептоміцин, -ну фарм. стрептомицин [Деякі дослідники вказують на те, що стрептоміцин може зв'язувати нуклеїнові кислоти (Мікр.ж., 1966, XVIII, 4)]. стрептоцид, -ду фарм. стрептоцид. стриб предик, разг. прыг, скок [Люди до неї — щоб-то її по-своєму вітати; а вона вихопила в когось із рук свічку та в двері — стриб! (Вовч.)]. стрибайчик: з а й ч и к-^>к фольк. зайчик-по- бегайчик, зайчик-попрыгунчик [Я хоч невеличка, На пеньочок стану, — Зайчик-стри- байчик — І той не дістане (Бичко)]. стрибання прыганье, скакание [Ось покинь ти, пане-брате [Перекотиполе], Стрибання прокляте! ..Живи ти між нами, Бо не зчу- єшся, не вглянеш, В болоті застрянеш (Гл.); Говорити з нею дуже трудно через її дражливість і несподіване стрибання з теми на тему (Л. Укр.); Селяни весело реготали. Хто лаявся.., хто гудив її [Параску Федорівну] і дорікав Остапові Антоновичу за його стрибання в гречку (Епік)]. стрибати, -баю, -баєш, стрибнути и усилит, разг. стрибонути, -ну, -нёш прыгать, прыгнуть, скакать, скакнуть; уст. прядать, прянуть; (несоверги. — о повторном действии) разг. попрыгивать; (только о живых существах: передвигаться прыжками разг. — ещё) сигать, сигнуть, сигануть; (на кого-либо, на что-либо — обычно) вспрыгивать, вспрыгнуть [В чистім полі на роздоллі Молоде ягня стрибає (Граб.); Літери стрибали перед очима (Козач.); Бжозовський.. стрибнув з стріхи додолу (Н.-Лев.); Раптом, стрибнувши вбік, жовті ліхтарики попливли, розбіглися по болоті (Донч.); Не встиг я зробити цигарку, як Жабі з криком підхопила своє вудлища і, мов дитя, стрибонула до золотистої краснопірки, що плюскалась на траві (Досв.); Гашіца ззаду стрибнула па віз і причаїлась (Коцюб.)]; ~бати в гречку разг. шутл. скакать в гречку (редк.); близенько видати, та далёко г^бати погов. близко видать, да далече мигать [До гаю хоч близенько видати, та далеко стрибати (Вовч.)]. стрибач, -ча прыгун; разг. скакун [Нам купили, Нам придбали Пречудового М'яча! Ми ніколи ще Не мали Оттакого Стри- бача! (Пере.)]. стрибаючий прыгающий, скачущий [На хвилину закляк [Іван], дивлячись на розгойданий, стрибаючий на воді човен з переляканими людьми (Коцюб.)]. стрибкий разг. прыгающий, скачущий [Стрибкий, як живчик (Ном.)]; см. ещё етри- бучий. стрибкоподібний скачкообразный [Він [В. І. Ленін] показав, що розвиток капіталізму набирає дуже нерівномірного, стрибкоподібного, конфліктного характеру (Біогр. Леніна)]. стрибкоподібність, -ності скачкообразность [Нерівномірність і стрибкоподібність в розвитку окремих підприємств, окремих галузей промисловості, окремих країн неминучі за капіталізму (Ленін)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)