Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
стр 534 стр вав за паном, як вірний собака за стрільцем (Мирн.)]; 2) еоен. стрелок [Чотириста кроків назад вздовж шляху стояла застава. Праворуч — взвод кулеметників з двома кулеметами, ліворуч — взвод стрільців (Трубл.)]; 3) ист. стрелец. Стрілець, -льця астр. Стрелец. стрілецький 1) стрелковый; охотничий [Тисячі людей захоплюються стрілецьким спортом (Рад. Укр., 1946, VIII)]; 2) стрелковый [Брянський стояв на спостережному пункті сьомої стрілецької роти і звідси керував вогнем (Гонч.)]; 3) стрелецкий [В стрілецькому кафтані хтось Біжить по сніговій луці, Пістоля ще димить в руці (Важан)]. Ср. стрілець 1—3. стрілити см. стріляти. стрілиця бот. (Sagittaria L.) стрелолист. стрілка 1) стрелка; (в измерительных приборах — ещё) сторожок [Хвилинна стрілка накрила годинникову (Вл.); Генерал Петренко показав на своїй карті червону стрілку, що починалася за Дністром (Куч.); Цибуля погналась в стрілки (Н.-Лев.); На широкому й високому чолі неначе бігли дві чорні темні стрілки: то чорніли тонкі довгі брови (Н.-Лев.)]; 2) ж.-д. стрелка [Останній вагон прогуркотів на вихідних стрілках (Куч.)]. стрілкуватий стрел оподобный, стрелообразный; стрельчатый [Кожен що-небудь віз або гнав до Каффи з її двоповерховими вежами, перетятими зубчастим карнизом, із важкими залізними брамами і чотирма бійницями для гармат над їх стрілкуватим склепінням (Тулуб); Стрілкувата цибуля (Сл. />.)]. стріловержець, -жця миф. стреловержец [Г е- лен: ..Я сказав: «Цар Ономай образив Аполлона, засватавши пророчицю його і не спитавши згоди стріловержця..» (Л. Укр.)]. стріловйдний стреловидный. стріловий, -вого сущ. техн. стреловой. стрілок, -лка редк. см. стрілець 1—2. стрілоподібний стрелообразный, стрел оподобный [Хвостове оперення [літака «152»] теж має стрілоподібну форму і обладнане тепло- обдувними пристроями, що містяться у носових виступах стабілізаторів (Наука і життя, 1959, 6)]. стрілочка уменьш., ласк, стрелочка [Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці як тернові ягідки (Квітка)]. стрілочний ж.-д. стрелочный [Грузинські гірники з великим інтересом поставились також до проектів стрілочних переводів для підземної електровозної відкатки (Рад. Укр., 195S, XII)]. стрілочник ж.-д. стрелочник [Стрілочник Онисько, — Коли поїзд близько, Семафор підводить, Стрілку переводить (Воронько)]. стрілочниця ж.-д. стрелочница [Повз рейки стрілочниця йшла повільним і спокійним кроком (Сос.)]. стрілчастий, редк. стрілчатий стрельчатый [Озимина кущилася і викидала стрілчасте листя, хоч коси (Чорн.); Особливо чарувала [Таня] своїм милим, з ямочками на щоках обличчям і чорними стрілчастими бровами та віями (Минко)]. стрілчасто, редк. стрілчато нар. стрел ьчато [Врожай багатий віщували зорі, Сіяючи стрілчасто угорі (Важан)]. стрілчатий см. стрілчастий. стрілчато см. стрілчасто. стріляний стреляный [Пістон був не стріляний, і Юрко мало не наробив лиха (Совко)] ; ~ний горобець см. горобець. стрілянина стрельба; (частая, залпами разг.— ещё) пальба; (между двумя сторонами — обычно) перестрелка, разг. перепалка [Кілька годин тривала стрілянина на Глибокій вулиці (Скляр.); Ударив постріл, другий. Потім біля воріт казарми знялась безладна стрілянина (Головко)]. стріляння стрельба [Стріляння затихло і по інших місцях (Фр.); Комісар перемкнувся повністю на стріляння по самольотах (Янов.)]. стріляти, -ляю, -лябш, стрельнути, -ну, -неш и разг. стрільнути, -ну, -нёш и разг. стрілити и редк. стрелити, -лю, -лиш стрелять, однокр. в. стрельнуть; выстрелить (соверш.) [Стріляли кулемети, прожектори сікли туман (Янов.); Через два дні вже чую, що трьох циган засудили на смерть і їх будуть стріляти за городом другого дня вранці (Н.-Лев.); Вогкий хмиз стріляє на всі боки жаринками (Донч.); Машина стрельнула білим димом (Ткач); Нагорілий гніт блиснув, зашкварчав, сиза іскорка стрільнула вгору 1 згасла... (Мирн.); Василь стрілив. Лиш хвоя посипалася з ялиці, а Іванові нічого не сталося (Федьк.); Р і ч а р д: ..Тут сонце стрелило промінням гострим і вмить русалки всі покам'я- ніли (Л. Укр.)]; 0 «^ляти в горобців з гармат и ~ляти з гармат по горобцях разг. ирон. стрелять из пушек но воробьям [Говорити грунтовно на такі теми — се значило б стріляти з гармат по горобцях (Л. Укр.)]; <-~ляти очима (оком) разг. стрелять глчзами [Скрипник кружляв довкола і стріляв очима на Валентину (Авт.)]; «-^ляти ш° (реже чого) (выпрашивать) разг. стрелять что [Доведеться тепер їхати кудись далі і знову стріляти роботи (Панч)]; [т ё м- но] хоч в око (у вічі) стрель см. око1. стрілятися, -ляюся, -ляєшся стреляться [Врешті його заспокоює думка, що пан Микола не схотів би стрілятися з ним (Коцюб.)]. стріляючий стреляющий; ~чий біль мед. стреляющая боль. стрільба1 стрельба; (частая, залпами разг. — ещё) пальба [Стрільба ставала частіша (Стор.); Подано сигнал почати стрільбу (Ткач)]; ~ба пачками см. пачка. стрільба2 (огнестрельное оружие) уст., обл. пищаль; ружьё [Він зняв стрільбу, наготовив її до вистрілу (Фр.); У старовину люди ізбивали списами й стрільбами (Самійл.)]. стрільбище воен. стрельбище [Щорс сидів у своїй кімнаті в штабі полку. Почував себе |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)