Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
стр 536 стр стріскає!.. (Мирн.); Пирога спекли, медом помазали, нам показали, а самі стріскали (Кроп.)]. стрітення рел. сретение [Напередодні стрі- тення в землянці перед образами горіла зелена лампадка, в мечеті весело потріскував курай (Панч}]. стріти см. стрічати. стрітися см. стрічатися. стрітити см. стрічати. стрітитися см. стрічатися. стріха 1) стреха; обл. застреха [Чорна стріха низько нависла на вікна і затуляла світ (Чорн.)]; 2) (редк.: покрытие строения и перен.) кровля; (только прям.) стреха [Ми обідали перших два дні в такому ресторані, де по стрісі пробігає залізниця (Л. Укр.)\ Під стріхою стояв воловий віз (Н.-Лев.)]; О батьківська <^>ха отчий дом (уст., поэз. кров) [Не звиклася ще з думкою [Ярина], що завтра покине батьківську стріху... (Коцюб.)]; під однією ~хою [з ким] под одной крышей (кровлей) [с кем]; під. рідною ^хою под родной крышей (кровлей); поэз. в отчем доме. стріхатий, стріхастий разг. с нависшей стрехой, с нависшей застрехой; перен. как стреха, как застреха [Десь звід рипів за хатою, за стріхатою, похилою (Головко); Швейцар насупив густі, стріхаті брови (Смол.); Наче й усе вже бачив дід Устим, а йому ще мало, цікавість живе під стріха- стими сивими бровами (Пере.)]. стріхіль, -ля сапожн. тупой сапожный нож. стріча встреча; (условленная — еще) свидание [їй було жалко, що надовго перервуться їхні стрічі в тихому лісі (Коцюб.); Я стільки вже доріг минув, І стільки стріч я мав!.. (Ус.)]. стрічання встреча; (условленная — ещё) свидание [Я не раз бачив вас, електричні вогні, в час стрічання, в години розлуки. Вас, на радість усім, дивні зорі землі, Засвітили в труді наші руки (Сос); Дівчина на такого й ока не звела б, не то що дозволити себе під ручку взяти чи на стрічання вийти (Коп.)]. стрічати, -чаю, -чаєш и редк. стрівати, -ваю, -ваєш, стрінути и стріти (стріну, стрінеш) и обл. стрітити (стрічу, стрітиш) встречать, встретить; (только соверги. — случайно разг. — егцё) повстречать; (за- нимать кого-либо в качестве гостя — из- ^едка) принимать, принять [Ярослав: 1о ж — бій, так бій! Скликати зараз рать! Не в перший раз нам ворога стрічать (Коч.); Згадай, як ми співом стрівали світання (Л. Укр.); І у садах я стрінув друзів, Що не зігнулися в бою... Ми у тісному, дружнім крузі Згадали молодість свою (Нагн.); Я стрітив її в одній алеї, в котрій не надіявся ніколи стрітити (Коб.); Всі задивились на неї [молоду]: як повна рожа! Тільки стара Орлиха, стрічаючи хлібом-сіллю, якось невесело глянула невістці в вічі (Вовч.)]. стрічатися, -чаюся, -чаєшся и редк. отріва- тися, -ваюся, -ваєшся, стрінутися и стрітися (стрінуся, стрінешся) и обл. стрітитися (стрічуся, стрітишся) 1) встречаться, встретиться; повстречаться; (неожиданно— ещё) сталкиваться, столкнуться [3 пагорба вона спускається в долинку і несподівано стрічається з Миколою Сенчуком (Ст.); На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала, А хто стрічався на шляху зо мною, Того я щирим серденьком вітала (Л. Укр.); По усіх тих випадках та бідах мати якось стрінулася із Чайчихою: заплакали обидві (Вовч.); На розі, там, де вулиця завертала ліворуч і стрічалася з гірською стежкою, вожатий Максим попрощався з піонерами (Донч.); Звідки ти вийшла, Звідки з'явилася? Чому давніше Мені не стрілася? (Дор.); їх погляди стрітилися (Коб.)]; ср. стрічати; 2) (без дополнения — со значением бывать, обнаруживаться) встречаться, встретиться, попадаться, попасться [За Волгою починались безмежні степи, пустині.. Все частіше стрічалися намети башкирів, казахів (Іван.)]; 3) страд, з. (несоверш.) приниматься; ср. стрічати. стрічечка уменьш. ленточка [Ой стрічечка до стрічечки, Мережаю три ніченьки, Мережаю, вишиваю, У неділю погуляю (Шевч.); У короткі гриви коней вплетено тоненькі червоні стрічечки (Коп.)]. стрічка 1) лента [На дівчатах аж сяють квітки та стрічки (Н.-Лев.); Двоє [бігунів] мчали вперед і вперед до білої, туго натягнутої стрічки (Собко); Я побачив у незнайомого на шапці червону партизанську стрічку (Збан.); Срібною стрічкою в'ється Прут... (Козл.)]; орденська *^ка см. орденський; 2) воен., техн., кип. лента [Маркіян, присівши біля кулемета, уже мовчки набивав стрічку патронами (Гонч.); Вальці для обривання качанів своїми зубцями захоплюють стебла кукурудзи, обламують качани, які потім через напрямний ківш падають на стрічку транспортера (Колг. село, 1954, VII)]; 3) (уст. — о написанных или напечатанных в одну линию знаках) строчка, строка [Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити очима за стрічками (Н.-Лев.); Відняло було мені праву руку, і хоч плач, ані стрічки надряпати (Коцюб.)]. стрічкар, -ря ленточник. стрічкарка ленточница. стрічковий 1) ленточный; 2) ленточный [У найближчі роки автоматизується подача., матеріалів до печей з допомогою стрічкових транспортерів (Наука і життя, 1956, 5)]. Ср. стрічка 1—2; 3) зоол., бот. ленточный [Різного роду стрічкові глисти (солітер)., іноді бувають завдовжки 6—10 м (Шкільна гігієна)]. стрічкоподібний лентообразный, лентовидный. стрічний разг. 1) прил. встречный [Коли вдалині показувався стрічний пароплав, «Комсомол» гудів, а з стрічного пароплава теж відповідали гудком (Донч.)]; 2) (род. стрічного) сущ. встречный [Він тільки стояв і мовчки дивився стрічним у вічі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)