Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

стр
536
стр
стріскає!.. (Мирн.); Пирога спекли, медом
помазали, нам показали, а самі стріскали
(Кроп.)].
стрітення рел. сретение [Напередодні стрі-
тення в землянці перед образами горіла
зелена лампадка, в мечеті весело потріскував
курай (Панч}].
стріти см. стрічати.
стрітися см. стрічатися.
стрітити см. стрічати.
стрітитися см. стрічатися.
стріха 1) стреха; обл. застреха [Чорна стріха
низько нависла на вікна і затуляла світ
(Чорн.)]; 2) (редк.: покрытие строения и
перен.) кровля; (только прям.) стреха [Ми
обідали перших два дні в такому ресторані,
де по стрісі пробігає залізниця (Л. Укр.)\
Під стріхою стояв воловий віз (Н.-Лев.)];
О батьківська <^>ха отчий дом (уст.,
поэз. кров) [Не звиклася ще з думкою
[Ярина], що завтра покине батьківську
стріху... (Коцюб.)]; під однією ~хою
[з ким] под одной крышей (кровлей)
[с кем]; під. рідною ^хою под
родной крышей (кровлей); поэз. в отчем
доме.
стріхатий, стріхастий разг. с нависшей
стрехой, с нависшей застрехой; перен. как
стреха, как застреха [Десь звід рипів за
хатою, за стріхатою, похилою (Головко);
Швейцар насупив густі, стріхаті брови
(Смол.); Наче й усе вже бачив дід Устим, а
йому ще мало, цікавість живе під стріха-
стими сивими бровами (Пере.)].
стріхіль, -ля сапожн. тупой сапожный нож.
стріча встреча; (условленная — еще)
свидание [їй було жалко, що надовго
перервуться їхні стрічі в тихому лісі (Коцюб.);
Я стільки вже доріг минув, І стільки стріч
я мав!.. (Ус.)].
стрічання встреча; (условленная — ещё)
свидание [Я не раз бачив вас, електричні
вогні, в час стрічання, в години розлуки.
Вас, на радість усім, дивні зорі землі,
Засвітили в труді наші руки (Сос); Дівчина
на такого й ока не звела б, не то що
дозволити себе під ручку взяти чи на
стрічання вийти (Коп.)].
стрічати, -чаю, -чаєш и редк. стрівати,
-ваю, -ваєш, стрінути и стріти (стріну,
стрінеш) и обл. стрітити (стрічу, стрітиш)
встречать, встретить; (только соверги. —
случайно разг. — егцё) повстречать; (за-
нимать кого-либо в качестве гостя — из-
^едка) принимать, принять [Ярослав:
1о ж — бій, так бій! Скликати зараз
рать! Не в перший раз нам ворога
стрічать (Коч.); Згадай, як ми співом стрівали
світання (Л. Укр.); І у садах я стрінув
друзів, Що не зігнулися в бою... Ми у
тісному, дружнім крузі Згадали
молодість свою (Нагн.); Я стрітив її в одній
алеї, в котрій не надіявся ніколи стрітити
(Коб.); Всі задивились на неї [молоду]:
як повна рожа! Тільки стара Орлиха,
стрічаючи хлібом-сіллю, якось невесело
глянула невістці в вічі (Вовч.)].
стрічатися, -чаюся, -чаєшся и редк. отріва-
тися, -ваюся, -ваєшся, стрінутися и
стрітися (стрінуся, стрінешся) и обл.
стрітитися (стрічуся, стрітишся) 1) встречаться,
встретиться; повстречаться; (неожиданно—
ещё) сталкиваться, столкнуться [3 пагорба
вона спускається в долинку і несподівано
стрічається з Миколою Сенчуком (Ст.);
На шлях я вийшла ранньою весною І
тихий спів несмілий заспівала, А хто
стрічався на шляху зо мною, Того я щирим
серденьком вітала (Л. Укр.); По усіх тих
випадках та бідах мати якось стрінулася
із Чайчихою: заплакали обидві (Вовч.);
На розі, там, де вулиця завертала ліворуч
і стрічалася з гірською стежкою, вожатий
Максим попрощався з піонерами (Донч.);
Звідки ти вийшла, Звідки з'явилася?
Чому давніше Мені не стрілася? (Дор.);
їх погляди стрітилися (Коб.)]; ср. стрічати;
2) (без дополнения — со значением бывать,
обнаруживаться) встречаться,
встретиться, попадаться, попасться [За Волгою
починались безмежні степи, пустині.. Все
частіше стрічалися намети башкирів,
казахів (Іван.)]; 3) страд, з. (несоверш.)
приниматься; ср. стрічати.
стрічечка уменьш. ленточка [Ой стрічечка
до стрічечки, Мережаю три ніченьки,
Мережаю, вишиваю, У неділю погуляю
(Шевч.); У короткі гриви коней вплетено
тоненькі червоні стрічечки (Коп.)].
стрічка 1) лента [На дівчатах аж сяють
квітки та стрічки (Н.-Лев.); Двоє [бігунів]
мчали вперед і вперед до білої, туго
натягнутої стрічки (Собко); Я побачив у
незнайомого на шапці червону
партизанську стрічку (Збан.); Срібною стрічкою
в'ється Прут... (Козл.)]; орденська
*^ка см. орденський; 2) воен., техн., кип.
лента [Маркіян, присівши біля кулемета,
уже мовчки набивав стрічку патронами
(Гонч.); Вальці для обривання качанів
своїми зубцями захоплюють стебла
кукурудзи, обламують качани, які потім через
напрямний ківш падають на стрічку
транспортера (Колг. село, 1954, VII)]; 3) (уст. —
о написанных или напечатанных в одну
линию знаках) строчка, строка [Хоцінський
розгорнув листок газети і почав водити
очима за стрічками (Н.-Лев.); Відняло
було мені праву руку, і хоч плач, ані
стрічки надряпати (Коцюб.)].
стрічкар, -ря ленточник.
стрічкарка ленточница.
стрічковий 1) ленточный; 2) ленточный [У
найближчі роки автоматизується подача.,
матеріалів до печей з допомогою
стрічкових транспортерів (Наука і життя, 1956,
5)]. Ср. стрічка 1—2; 3) зоол., бот.
ленточный [Різного роду стрічкові глисти
(солітер)., іноді бувають завдовжки 6—10 м
(Шкільна гігієна)].
стрічкоподібний лентообразный,
лентовидный.
стрічний разг. 1) прил. встречный [Коли
вдалині показувався стрічний пароплав,
«Комсомол» гудів, а з стрічного пароплава
теж відповідали гудком (Донч.)]; 2) (род.
стрічного) сущ. встречный [Він тільки
стояв і мовчки дивився стрічним у вічі

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)