Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
стр 537 стр (Коцюб.)]; кожний (пёрший) ~>ний см. кожний 1, пёрший. стрішка уменъш. от стріха 1. стробоскоп техн. стробоскоп [Вона [машина] „посувалась попервах тихенько, плавно, з легким шелестом наче шовкової спідниці, після., замолола колесами, як в стробоскопі, і щезла десь (Григ.)]. стробоскопічний техн. стробоскопический. стробоскопія техн. стробоскопия. строгий строгий [А в хаті-читальні у нас строгий дідок сидить. З тим не пожартуєш (Вишня); Людина в нас охороняється строгими й справедливими законами (Чаб.); Тихо відчиняються двері, входить, одягнена в строге чорне вбрання, пані Людмила (Дм. Бедз.); Плавлення — це перехід від розміщення молекул у строгому порядку до безладності (Наука і життя, 1956, Ю)). строгість, -гості строгость [Солдати любили його за доброту, за розум, а разом з тим і за строгість (Шер.)]. строго нар. строго [— Не судіть, то й вас не осудять, — строго сказала Устина (Коцюб.); Ми, нащадки, підходимо до оцінки діяльності Плеханова строго історично (Рад. Укр., 1956, XII); Ну скажіть же, що мені надіти? Може, оцю, шотландську [блузку]? Вам мусить подобатись: просто і строго (Л. Укр.)]. строєний1 строённый; ~на їзда ж.-д. строённая езда. Ср. строювати. строєний2 см. струєний. строїти1 (строю, строїш) 1) (в ряды) строить, выстраивать; 2) муз. настраивать; уст. строить; обл. ладить [Ви [М. В. Лисенко] строїли струни серця нашого на високий лад (Коцюб.); І я сьогодні ліру строю На лад веселий і твердий (Самійл.)]; 3) (сооружать) редк. строить [Туди місток біжи строїти, туди греблю гатити. Страх діла! (Мирн.); Строю я будинок Із сухих дощок, Міцно забиваю Молотом гвіздок (Щог.)]; 4) (организовывать) редк. устраивать; (реже) строить [Нагайкою вчив [Петро І] строїть Жінкам вечерниці (Г.-Арт.)]; 0 ^>ти дурня см. дурень 1; ~ти комедію (уст. к у м ё д і ю) разе, играть (разыг- і рывать, ломать) комедию [Таку куме- дію строїв [Харко] через усю ніч (Квітка)]; ~ти к о м и з у см. комиза 1; <^ти м ї- н у строить (корчить) мину [Дурість мудрі міни строїть! (перекл. Л. Українки)]; ~ти смішки разг. шутить; смеяться [А він стоїть, нічого не мовить, Осідлавши коня, смішки строїть (Чуб.)]; 5) см. наряджати1. строїти2 см. строювати, строїти см. струїти. строїтися1 (строюся, строїшся) 1) строиться, выстраиваться [Щороку в день міжнародного свята праці — Першого травня В наших кварталах строяться колони (Ус.)]; стройся! воєн, стройся!; 2) настраиваться; 3) строиться [Так бач, чого він багатіє та щороку строїться? (Мирн.)]. Ср. строїти1 1—3; 4) см. наряджатися1. строїтися2 см. строюватися. І стрбйний редк. стройный; (согласованный — о работе um. п. — ещё) слаженный. стройність, -ності стройность; слаженность. Ср. стрбйний. стройно нар. стройно; слаженно [Батюшка своїм звичайним голосом проказував молитви, дячок поважно й швидко вичитував з книжок, гурток арештантів-спі- ваків стройно співав сумні церковні мотиви (Вас.)]. Ср. стрбйний. стройовий воєн. 1) прил. строевой [Командир дав старт, і машини в стройовому порядку, прокотившись по полю, злітають у повітря (Трубл.)]; ~ва підготовка строевая подготовка [Минали місяці лікування, стройової та політичної підготовки в тилових батальйонах інженерних військ (Ле)]; 2) (род. стройового) сущ. строевой; см. еще стройовик, стройовик, -ка воен. строевик [Офіцер був похмурий. Йому, очевидно, не до душі була вся ця «бойова» операція: то був звичайний офіцер-стройовик, незвичний і неохочий до поліцейської служби (Смол.)]. строк, -ку 1) срок [Виконуючи заповіт Леніна, радянський народ під керівництвом Комуністичної партії за короткий історичний строк докорінно перетворив свою Батьківщину (Рад. Укр., 1954, І)]; не давати кому ні спочину, ні г^ку не давать кому ни отдыху, ни сроку [Революційний масовий страйк не давав ворогові ні спочину, ні строку (Ленін)]; 2): бути (жити) в ^ку (о найме на определённый срок в помещичьем или кулацком хозяйстве) уст. батрачить, служить по найму [Христя за дванадцять рублів yj строку жила і харчувалася там (Горд.)]. строкар, -ря, строковёць, -ківця, строковий, -ка (о нанятом на время полевых работ в дореволюционном помещичьем или кулацком хозяйстве) уст. сезонный работник, батрак; уст. полётчик [—Куди шматок хліба не пожене чоловіка, — вслід переселенцям, ні до кого не звертаючись, промовив Лесь Якубенко, думаючи і про чужі і про свої шляхи строкаря (Ст.); Десятків зо три дівчат у різнобарвних карсетках, білих сорочках садили розсаду.. — Боже поможи! — звернувся візник Максим до строківців (Л. Янов.); Про життя-буття строковиків у Таврії письменник [О. Гончар], до речі, немало чув ще в дитинстві від своєї матері, яка до революції разом з односельцями ходила сюди на заробітки (Нович.)]. строкатий 1) пёстрый; (только о масти животного — обычно лошади) пегий [Біля кінотеатру молоді гуцулки сяють барвами строкатого вбрання (Куч.); Гловацький намагався якось розібратися в строкатій суміші вражень минулого дня (Жур.); Я бачила, хтось до вас строкатого коника приводив кути (Вовч.)]; трохи (дещо) «•^тий пестроватый; (реже) несколько пёстрый; шпалери надто (зан а д- т о) <->ті обои слишком (разг. чересчур) пёстрые (пестры), обои пестрят; 2) (перен. —- о нраве человека) строптивый; капризный |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)