Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
стр 539 стр Свистів стругом бондар (Коцюб.); І, врізаючись у лаву, наче землю оре плуг, зве- лича гірничу справу наш радянський диво- струг, шахтаря могутній друг (Уп.)]. <ггруг2 (лодка) мор. арх. струг [Знову дончаки збираються на тридцяти стругах іти турка воювати. Просять запоріжців на допомогу (Панч)]. струга ихт. форель [Під рибне господарство заводу відгороджено ділянки гірської річки, і вже срібляться зграйки стругів у прудкій студеній воді (Ільч.)]. стругальний спец. строгальный. «ггругальник спец. строгальщик; разг. строгаль. стругальниця спец. строгальщица [Викликаю на змагання стругальницю Пашу Саніну (Донч.)). струганий 1) прич. строганный; разг. струганный; 2) прил. строганый; разг. струганый [Голова колгоспу Нестір Завада стояв за столом і, обпершись на стругані дошки, ніби вслухався в щось (Панч)]. стругання строгание, стружка; техн. строжка [В хаті стояв верстат для стругання дерева (Н.-Лев.)]. струганок, -нка стол, струг, скобель [Господар був, очевидно, столяр або стельмах — у сінях наче сільської хати висіли на стіні різні струганки й пилочки (Козл.)]. стругати (отружу, стружеш и стругаю, стругаєш) и оЬнокр. в. стругнути, -ну, -нені строгать, строгнуть, разг. стругать, стругнуть; (несоверш.: оттачивать карандаш и т. п. — ещё) чинить, очинять [В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Шевч.); Капітан стругнув своїм ножиком паличку (Десн.); Струг стругав, вугілля з лави текло, як ріка (Янов.); Ад'ютант стругав олівець, готуючись вести протокол (Панч)]. стругатися (стружеться и стругається) строгаться; разг. стругаться. стругач, -ча и стругачка скребок. стругнути1 см. стругати. стругнути2, -ну, -нёш (образно) 1) (отправиться куда-либо) разг. махнуть; (кинуться куда-либо) броситься бежать; разг. пуститься бежать и т. п., задать драла, задать стрекача; (реже) стрекнуть [Любий дядьку! ..Якби тільки то від мене залежало, то я б уже давно з Одеси стругнула в Болгарію (Л. Укр.)]; 2) (ударить) разг. треснуть; (наотмашь—преим. по лицу) вулъг. смазать [Як стругне його по пиці (Лохе. у. — Сл. Г р.)]; О «-^нути штуку разг. выкинуть (отколоть, удрать) штуку (номер, фокус фортель и т. /г.); (реже) отмочить штуку (штучку, колено, колена) [Задній офіцер задумав стругнути ще кращу штуку й повернув коня на шаплики з дьогтем (Н.-Лев.)]. струдель, -для кул. струдель [Почастувала їх [Уляна] свіжим медом, яблуками з свого саду, подала великого білого струдля з маком (Куч.)]. струджений утомлённый; изнурённый; натруженный [Він був струджений і хворобливий чоловік, тому u поставили за ним лише одну в'язальницю (Мур.); Струдженими та вже мокрими від сліз руками жінка гладила синові чуприну (Козл.)]. Ср. струджувати. струджувати, -джую, -джуєш, струдити, -джу, -диш (работой um. n.) утомлять, утомить, (сильнее) изнурять, изнурить; (руки, ноги — обычно) натруживать, натрудить. струєний, обл. строєний отравленный [Гіркі мислі труїли їй мозок, і без того струєний горем війни (Ільч.); Ходив [Гриць] цілий тиждень як строєний: ні робота його не бралася, ні їда (Март.)]. Ср. струіти. стружечка уменьги. стружечка [Тоненький синій димок потягло стружечками в вікно, звідкіль лилося свіже повітря (Н.-Лев.)]. стружка стружка [У печі весело палали соснові стружки (Н.-Лев.); Десь високо за свинцевими стружками осіннього хмаровиння ревіли реактивні літаки (Руденко)]. струістий редк. струистый [В струїстому повітрі мерехтіли могили (Панч)]. струі'ти (струю, струїш) и обл. строїти (строю, строїш) отравить [Спекулянти з лютості струїли йому одної ночі всіх трьох псів, але на своє лихо (Фр.); Звела мене не біда, А дівчина молода.. Оченьками спалила, ..Личеньками строїла (Руд.)]. струйка редк. струйка [Пахучий дим., плив тонкою струйкою (Фр.)]. струк стручок [Ой бо мої кучерики, як бобові струки (Чуб.); Комора, бачите, як струк, повна всякого добра (Фр.)]. струковатий, струкуватий стручковый [А тут вже — лавки з красним товаром для панів: струковатий перець на нитках, родзинки (Квітка)]. структура структура [Економічна структура капіталістичного суспільства виросла з економічної структури феодального суспільства (Маркс); Постійний щорічний обробіток верхнього ярусу призводить до руйнування структури грунту (Колг. Укр., 1957, 2)]. структуралізм, -му лингв, структурализм. структураліст лингв, структуралист. структуралістський лингв, структуралистский. структуральний лингв, структуральный; ~на лінгвістика структуральная лингвистика. структурний структурный [Чехословацька республіка розташована в центральній частині Європи і лежить у межах двох структурних зон [Східних і Західних Карпат] (Вісник АН УРСР, 1957, 3)]. структурність, -ності структурность [Після гіпсування ці грунти [солонці] набирають структурності, позбуваються в'язкості, збільшують запас корисної вологи (Наука і життя, 1956, 11)]. структурно нар. структурно. структуроутворення спец, структурообразо- вание. структуроутворювач спец, структурообразо- ватель. струкуватий см. струковатий. струм, -му 1) струя; поток; книжн. ток [Холодний струм повітря січе сонне, ще гаряче |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)