Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
стр 541 стр підкреслив цільність і стрункість філософії марксизму (Віогр. Леніна)], струнко нар. стройно [Молоді яблуньки стояли струнко, як солдати (Донч.); Шестиповерховий будинок струнко вирізняється на фоні нічного неба (Собко)]; стояти, стати ~ко стоять, стать смирно (навытяжку); (реже) вытягиваться, вытянуться в струнку [Моряки стоять струнко, дивляться на Гайдая і Стрижня (Корн.)', Патруль в невійськовій, робочій одежі Став струнко (Бажан)]; 0 ^ко! воен. смирно!; руки по швам! [— Струнко! — прокотилось на майданчику. Завмерли в сподіванні лави (Скляр.)]. стрункостанний поэз. стройный; (о человеке — ещё) стройный станом [Ось по крутих Із камінними ребрами схилах Збігло.. Сім молоденьких дівчат. Стрункостанні, вродливі (Вире.)]. струнний струнный [Вони зайняли окрему кабінку поближче до естради, де розташувався струнний оркестр (Донч.)]. «труночка уменьш. струнка [Н є р і с а: ..Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка (Л. Укр.)]; ходити [як] по г^чці разг. ходить [как] по струнке [У них [панів] жінки перед мужиками як по струночці ходять (Квітка)]. струнчити, -чу, -чиш разг. приструнивать; фам. давать нагоняй [Черниш і всі обслуги, пересміхаючись, чекали, як Хома буде струнчити новачків (Гонч.)]. струп струп [Шорстким, як кора, язиком марно лиже він пожовклі зуби і струпи на губах (Тулуб)]; вкритися (покритися, взятися) ~пом (~пами) покрыться струпьями [Злиплося волосся, суцільним струпом взялося (Горд.)]. струпіти, -nie струпёть, покрываться струпьями. струпішіти, -шів редк. трухляветь; разг. трухлеть, трухнуть [Він [пень] лежав, мов невеличкий вал; кора на ньому ще лиш де-де стирчала грубими клаптями та переважно пообгнивала і повідпадала вже; дерев'яна маса струпішіла і кришилася, мов пухка глина (Фр.)]. струпкйй, струпкуватий струповатый. струпний струпный. струповидний струповйдный. струпуватий струповатый. струп'я собир. струпья [Панські економії вкрили Україну мов погане струп'я, а бідному селянинові немає де й ногою ступити (Цю па)]. струс, -су сотрясение, толчок; (о тяжелом переживании, волнении — обычно) потрясение, разг. встряска [Марко і Каравай, підштовхнуті надзвичайної сили струсом, упали навколішки у човен (Риб.); Він [вибух] прокотився громом десь наче глибоко під землею, під нашою хатою, і я відчула короткий струс (Гур.); І тільки після мовчазної розмови їхніх очей Марія збагнула, який струс відбувся в душі Турбая (Руденко)]; ~с мозку мед. сотрясение мозга [Травма може викликати тяжкі, загальні явища і без грубих пошкоджень тканин. До таких процесів належить струс мозку (Курс патології)]; піднявся (зчинився) ~с редк. поднялся переполох [Піднявся крик, струс. Грицько та Івась побігли у своє дворище, а Василь до матері (Мирн.)]. струсанина редк. переполох [Якось минула та струсанина: люди знали, що в мене була кукурудза, було й просо, було й сало, а пшениці не знайшли (Н.-Лев.)]. струсевий уст. страусовый [Князь-мурин..мав чорну любку з чорним обличчям, обмаєним білими струсевими перами (Л. Укр.)]ч струсити см. отрушувати. струситися см. струшуватися. струснути и струхнути (редк.) и усилит. струсонути, -ну, -нёш встряхнуть, тряхнуть; (сильнее) тряхануть (разг.), сотрясти; (сбрасывая что-нибудь, освобождаясь от чего-либо— ещё) стряхнуть, отряхнуть, отрясти [Іванко взяв діда за бороду та струснув його добре, щоб той знав, 8 ким йому довелося діло мати (народна казка); Ніна гордо струснула пишним волоссям (Собко); Три вибухи великої сили, один за одним, гримнули за вікном, струсонувши землю (Куч.); Дмитренко скинув з плечей верхнього балахона, струснув пил (Мирн.); Гостре лезо лягло в розсішок яблуні, струхнувши іній (Шиян)]; м є н ё (його и т. д.) ікнуло (о непроизвольном или судорожном движении) безл. меня (его um. д.) передёрнуло; (сильнее) тряхнуло, разг. тряхануло [Коли Іван Кіндратович сказав нам, що привів нового редактора, секретар чомусь відразу посірів, потім позеленів, а далі його так струснуло, що мало не зацокотіли в людини зуби (Збан.)]. струснутися и струхпутися (редк.) и усилит. струсонутися, -нуся, -нёшся 1) встряхнуться, тряхнуться; сотрястись; стряхнуться, отряхнуться, отрястись [Земля струснулася від важкого вибуху (Собко); Саме ж так я й зрозумів запитання т. Хрущова: чи не задрімали часом ви над творчими полотнами? Час прокинутись! Пора струснутись! — і творцям, і критикам, і .. редакціям, видавництвам — усім! (Тич.); З-під лавки виліз і струхнув ся [Еней], Закашляв, чхнув і стрепенувся (Котл.)]\ ер. струснути; 2) содрогнуться [— Здорово, Галю! — підбігши до неї, скрикнув він. Галя струхнулась (Мирн.)]; ер. струшуватися 2. струсонути см. струснути. струсонутися см. струснутися. струсячий уст. страусовый [Десь коло сьомої вона вийшла, гарно одягнена, в барвистім капелюсі з великим струсячим пером (Фр.)]. струсь, -ся уст. страус [Серединський.. од- ступив до кутка, уткнув голову в куток, як той струсь, і пригнувся (Н.~Лев.)]. струтити см. стручувати. струхлілий см. струхлявілий. струхліти см. струхлявіти. струхлявілий, струхлілий разг. отрухлявев- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)