Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
стр 543 сту оту вирішальну секунду, коли стрясеться від гучного вибуху повітря (Шиян)]; ср. стрясати; 2) (происходить, случаться) разг. стрясаться, стрястись [В громаді тихо Зробилось, посумніли щось, Почули, що якесь тут лихо Над ними без вини стряслось (фр.I стряскй, -сок редк. [соломенная] труха. стрясонути, -ну, -нёш разг. встряхнуть [Дріб'язковий з теоретичного боку конфлікт., мобілізував Захара, міцно стрясонув його (Де)}. стрясти см. стрясати. стрястися см. стрясатися. стряхнути, -не и стряхти, -хне разг. подсохнуть [Блиснуло сонечко ясне, повійнув вітрець — стряхла трохи земля (Мирн.)]. стряхнути, -ну, -нёш встряхнуть; (только прям. разг. — ещё) стряхнуть; (пыль и т. п.— ещё) отряхнуть [Несподіваний удар долі стряхнув його (Дмитр.)]. стуга1 сущ. обл. короб [Розумна жона як стуга пшона (Ном.)]. стуга2 пар. обл. потуже [Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга (Метл.)]. етугенька нар. обл. потуже. стугін, -гону, стугоніння гул; гудение; [глухой] стук [Затремтіло панське кодло, бачачи, як насувається на нього з клекотом та стугонінням велелюдний розгніваний натовп (Гонч.)]. Ср. стугоніти. стугнйти, -ню, -ниш обл. см. стугоніти. стугоніння см. стугін. стугоніти, -ню, -нйш гудеть; (ударять со стуком — изредка) [глухо] стучать [—Все продму, що не захочу! — Вітер в стрісі стугонить (Манж.); Земля стугонить під ногами, і коли лягти вухом до неї, чутно велику битву на сході сонця (Янов.); День і ніч стугоніли під вікнами ковані колеса возів (Десн.)]; ~нйть в голові (у вухах и т. п.) безл. гудйт в голове (в ушах и т. п.). стугонливий гудящий [Чуемо віддалений стугонливий гуркіт (Гонч.)]. стуготіння гул; гудение; [глухой] стук [Рев і стуготіння зростали, дужчали і все котилися вперед, в небо, в ліс, і розлягалися по долині (Панч)]. студенець, -нцю кул. уст. студень [На закуску дають студенець, печеню, голубці, борщ, капусту (Етн. зб., XXXI)]. студёний [очень] холодный; разг. студёный [Небо було хмарне — ні однієї зірки, і вітер віяв студений (Мак.)\ Глибина очей студена Ледве світиться з-під вій (Пере.)]. студеніти, -ніс холодеть, становиться холодным, разг. становиться студёным, студенеть; (о погоде — .еще) холодать, разг. хололніть [Моканові гадки що раз, то більше студеніли і корчилися під хмарою чорного жалю (Черемги.)]; г^ніло безл. становилось холоднее; холодало; холоднело [Вже стемніло, хоч не студеніло (Фр.)]. студёно 1) нар. холодно [Оттак Григорій різко та студено Сказав і перший до двірця подавсь (Фр.)]; 2) (в значении сказуемого) безл. холодно; разг. студёно [Йому робиться студено (Черемги.)]. студент студент [У 1887 році, сімнадцятая іт- нім юнаком, він [В. І. Ленін] взяв участь у революційному виступі казанських студентів (Іст. КПРС)]. студентка студентка [Вона ж така, як студенткою хімічного інституту була, голубоока і з довгими віями (Вигиня)]. студентство студенчество [Важливою ділянкою ідеологічного виховання молодої радянської інтелігенції є робота серед студентства (Рад. Укр., 1961, VIII); Хто, як не він, ще за часів студентства вісім місяців висидів у в'язниці?.. (Коцюб.)]. студентський студенческий [Серед політичних каторжан звертала на себе увагу колишня студентка.. її везли на Сахалін за участь у революційних студентських гуртках (Донч.)]. студень, -дня уст. декабрь [Одповідаючи на Ваш останній лист з 29 студня, прохав я оповістити мене, чи згоджується [товариство]., дати мені посаду помічника бухгалтера (Коцюб.)]. студити, -джу, -диш студить (разг.) [Студить юшку в ложці Іван, і витягнуті трубкою губи ворушать цурпалками коротких вусів (Ст.); Зачиняй двері, не студи хату! Не чуєш, який мороз надворі? (Коб.)]; о б- пікся на молоці, то й на воду гидить поел, обжёгся на молоке, то и на воду дует. студієць, -дійця студйец [У зв'язку з підготовкою до Декади української літератури і мистецтва в Москві студійці покажуть оперу в містах і районах області (Рад. Укр.,г 1959, VIII)]. студійка студййка [Коло діда хмелем в'ється білокучерява студійка з невгасимою печаттю юності на смуглявих щоках (Вас.)]. студійний студийный. студійований штудируемый; изучаемый. Ср. студіювати. студінь, -дені стужа (разг.) [Де ж таки вибиратися в таку далечінь під зиму, в холод та студінь, з малою дитиною! (Коцюб.)]. студіювання штудирование; изучение [Дуже багато може дати вдумливому етнографові студіювання творів художньої літератури (Рил.)]. Ср. студіювати. студіювати, -діюю, -діюєш книжн. штудировать; (научно исследовать — ещё) изучать [Захоплений прикладом батька, син і собі почав студіювати підручники з хімії та допомагати батькові в дослідах (Шовк.)]. студіюватися, -діюється штудироваться; изучаться. Ср. студіювати. студія 1) студия [Перші сценічні навики майбутні артисти набувають в оперних класах та оперних студіях консерваторій (Мист., 1958, 1); Старший піонервожатий не раз пропонував мені піти разом з ним на заняття драматичної студії (Сміл.)]; 2) (мн. ч.: студії, -дій — о тщательном изучении чего-либо) книжн. штудирование; (об учебных упражнениях, уроках — обычно) занятия [Я донька бідних родичів і маю лиш одне бажання в житті, а то — віддатися студіям філософії (Коб.); Скінчивши гімназію в Полтаві в 1884 році, я вибрав для університетських |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)