Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сту 546 сту касці не стуманів (Мал.); її очі враз стуманіли, брови зійшлися, і все обличчя спалахнуло гнівом (Панч)]; 2) (псрен.: утратить способность ясно понимать происходящее) разг. одуреть, очуметь [— Сто рублів даси? — Що ти, стуманів! Дорого (Козач.)]. ступа ступа; спец. толчея [Знову кинув Філька своє байдуже «засипай», і якийсь дядько мотнувся похапливо з мішком зерна до ступи (Шиян); Цілісінький день як у ступі товчешся, та ще й виспатись не дають! (Вишня)]) був і на коні, і під конём, і в ^>пі, й з а г^пою погов. прошёл огонь и воду [и медные трубы]; дурний, як ~па разг. глуп, как сивый мерин; носиться, як дурень із г^пою погов. носится, как дурак (дурень) с писаной торбой или носится, как курица с яйцом [Безпальчиха аж розсердилась: носишся з своїм отцем Симоном, як дурень із ступою (Головко)]; товкти воду в г^пі см. товкти 1. ступа шаг; (о звуках, возникающих при ходьбе — обычно) шаги (ми. ч.); (о манере ступать —изредка) поступь [На тому березі почулася кінська ступа (Коцюб.); Тихо було увечері, коли вчулася ступа чиясь і щось мигонуло мимо віконця (Вовч.)]; і т й ("і х а т и и т. п.) [повільною (тихо ю)] г^пою идти (ехать и т. п.) шагом [На ніч розбиралася хуртовина. Проти вітру повільною ступою ішли коні (Чорн.)]. ступак, -ка редк. 1) разг. загнутый верхний край лопаты или заступа для упора ноги при копании; 2) см. тупчак. ступання (о звуках, возникающих при ходьбе) шага (мн. ч.) [Згодом почулося в кімнаті обіч м'яке ступання (Туд.); Коняка на горі пасеться, а нічна тиша підхоплює її важке ступання... (Коцюб.)]. ступар, -ря уст. сукновал [Не спиться в тиху березневу ніч безталанним заробітчанам, які щороку не з однієї печі їдять хліб, не дрімається убогим рибалкам на хвилі і ступарям у плавах (Ст.)]. ступати, -паю, -паєш, ступити, -плю, -пиш и однокр. в. ступнути, -ну, -нёш ступать, ступить; (делать шаги в каком-либо на-, правлении — еи{ё) шагать, шагнуть; (важно, не спеша идти куда-либо шутл., ирон. — ещё) шествовать (несоверш.) [На колосальних просторах внутрішньої частини Антарктиди ще не ступала людська нога (Наука і життя, 1956, 9); Коли Олекса замовк, ступали всі в глибокій задумі (Фр.); Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах (Стор.); Обіч нього гордо ступали два боярини (Куч.)]; г^пай (~пайте)! разг. ступай (ступайте)! [— Ступайте до поліції! — приказав Забіяка (Мирн.)]; 0 ~лйти на шлях чого вступить на путь чего [Слідом за російським народом на шлях соціалізму першим ступив народ України (Еажан)]; кроку ~пйти н є можна (о невозможности свободно действовать) разг. шагу сделать (ступить) не дают, шагу сделать нельзя (невозможно); не годен услід г^пйти кому см. слід1; н«е знати, на яку ~пйти разг. не знать, как быть (поступить) [Бодай кати їх постинали, Отих царів, катів людських. Морока з ними, щоб ви знали, Мов дурень ходиш кругом їх, Не знаєш, на яку й ступити (Шевч.)]. ступйр, -ря обл. толкач, пест [Жорна витру й логотую, Гречку й просо шеретую. І під низом, і вгорі Доглядаю ступир і (Щог.); І був там один, що його прозвали Малпою, швидкий та верткий, що й з-під ступиря викрутиться (Свидн.)]. ступити1 см. ступати. ступити2 см. ступлювати. ступитися см. ступлюватися. ступйця редк. ступйца [І сам [Клим] розуміє, що злочин, Змінив би дорогу свою, Та як це зробить, коли вскочив По ступиці в ту колію? (Пере.)]. ступінчастий, ступінчатий ступенчатый [Усі насторожено впилися в зелену ступінчасту стіну лісу (Кочура)]. ступінчастість, -тості, ступїнчатість ступён- чатосгь. ступінчатий см. ступінчастий. ступїнчатість см. ступінчастість. ступінь1, -пеня 1) степень [Історичне значення того або іншого письменника визначається насамперед ступенем правдивості художнього відображення ним істотних сторін дійсності з погляду інтересів і прагнень народу (lern. укр. літ.)]; б у т и в спорідненні першого ~пеня состоять в родстве первой степени; 2) (этап, стадия, фаза в развитии чего-либо) ступень [Своїми геніальними творами Ленін підніс марксизм на новий, вищий ступінь (Рад. Укр., 1951, IV)]; 3) грам, степень [сравнения]; вищий ^нь см. вищий 3; звичайний ~нь см. звичайний 3; найвищий ~нь см. найвищий 2; 4) (учёное звание) степень [Незадовго до початку війни він дістав ступінь доктора історичних наук (Сміл.)]; 5) уст. градус [У нас два дні холодюка, мороз з вітром. Ступенів певно 18 (Коцюб.)]. ступінь2 (род. ступеня) шаг [Василь не оступався од Василини ні на один ступінь і все ставав рядом з нею (Н.-Лев.); Олександра подалась на два ступені наперед і вклонилась старшині (Коцюб.)]; ^нь за ^пенем шаг за шагом [П'ядь за п'яддю, ступінь за ступенем переходять татарські землі до рук невірним (Коцюб.)]. ступка ступка [Коли б мені ступка та жорна, Коли б мені жінка моторна (Чуб.)]. ступлювати, -люю, -люєш, ступити, -плю, -пиш иступлять, иступить; (слегка, а также перен.: делать менее восприимчивым) притуплять, притупить. ступлюватися, -люється, ступитися, -питься иступляться, иступиться; притупляться, притупиться [Він [більшовик] за полярний вийшов круг, Надхмарні він вершить польоти, Не ступлюється від роботи Його неутомимий плуг (Рил.); Ще сивизна йому не посікла козацькі вуса І погляд не ступився молодий (Шер.)]. Ср. ступлювати. ступневий постепенный [Герман., махнув |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)