сту 548 стя 3) протухший; разг. протухлый. Ср. сту- хати 1—3. стухлість, -лості редк. протухлость. стухлятина см. тухлятина. стухнути см. стухати. стушкований кул: стушенный. стушкувати, -кую, -куєш кул. стушить. стушовувати, -шовую, -шовуєш, стушувати, -шую, -шуеш стушёвывать, стушевать [Ось спальня.. Важкі полоси добротного натурального шовку., драпірують вікна і двері. Вони стушовують надто яскраві тони світла (Вільде)]. стушовуватися, -шовуюся, -шовуєшся, стушуватися, -шуюся, -шуєшся стушёвываться, стушеваться [Закидайло, позеленілий, худючий, тулився біля столу, все чомусь меншав і меншав на очах, а потім і зовсім стушувався (Збан.)]. стушувати см. стушовувати. стушуватися см. стушовуватися. стюард стюард. стюардеса стюардесса [Молоденька, тоненька, як стеблинка, стюардеса-індіанка приязно зустріла нас, показала наші місця (Минко)]. стяблечко уменьги. от стябло 1—2. стябло обл. 1) [деревянный] ковш [Повитягав [кухар] з казана здоровим, як тарілка, ополоником зварену рибу й склав її в стябло (Н.-Лев.)]; 2) поднос [Синявський поставив піалу на стябло (Ле)]; 3) (в рыболовной лодке) помост, доска для складывания сетей. стяг знамя; торж. стяг [Угору стяг! Хай кат шаліє, Хай стисне ще, але на мить! Бо іскру ту святу, що тліє, Несила ворогу згасить (Стар.); І наш стяг над віками розцвів, переможний, як день, що прогнав з Батьківщини злі ночі (Сос.)]. стяга полоса [Сонце навкоси ускочило в одно вікно, — довга стяга простяглася від його через усю хату і осіла на білу стіну золотою мачиною (Мирн.)\ Човна засмолює завзятий риболов. І тільки-но води стяга лиш невелика З-під льоду виб'ється, — між лозами, край лук 3 рушницею в руках підстерігає щук (Рил.)]. стягальний взыскной. стягання, стягування 1) стягивание; затягивание; 2) стягивание; стаскивание; сволакивание; 3) стягивание, стаскивание; одёргивание; сволакивание; совлечение; 4) взыскание; выколачивание [Царському урядові община була вигідна, як засіб стягання податків на основі кругової поруки (Іст. КПРС)]; 5) встаскивание; втаскивание. Ср. стягати 1—5. стягати, -гаю, -гаєш и (реже) стягувати, -гую, -гуєш, стягти и стягнути (стягну, стягнеш) 1) стягивать, стянуть; (только о том, что завязывается и перевязывается чем-либо — изредка) затягивать, затянуть [Я дуже схуд, і мені доводилось потай від бабусі проколювати в моєму поясі нові дірочки, щоб можна було стягувати його тугіше (Сміл.); Пітне обличчя вкривається шаром вогкого пилу, що весь час витов- пгується, стягає шкіру, засліплює очі (Ру- денко); Сірі линви стягнули землю з небом (Риб.)]; 2) (собирать, сосредоточивать в одном*месте) стягивать, стянуть; (все, многое — ещё) стаскивать, стащить; (волоча — о предметах разг. — ещё) сволакивать, сволочь [Вона оббігла поглядом кімнату, розшукуючи свої речі, почала стягати їх докупи і пхати у речовий мішок (Янов.); Солому стягували і скиртували тракторами з допомогою тросових волокуш (Наука і життя, 1966, 8); На нараді було вирішено стягти до Костянтинова найбільші збройні сили під оруду князя Януша (Ле)]; 3) (снимать, сдвигать с чего-либо) стягивать, стянуть, стаскивать, стащить; (резким движением — ещё) сдёргивать, сдёрнуть, разг. сволакивать, сволочь, книжн. совлекать, совлечь [Микола: ..От ходи та поможи мені чоботи стягнути (Фр.); Юнак хутко стягнув рукавичку з правої руки, затис її в лівім кулаці і пішов просто до губернатора (Смол.); Не пам'ятаючи себе, схопив він підпанка за пояс і стягнув з сідла (Тулуб)]; 4) (требовать уплаты) взыскивать, взыскать; (только насилием разг. — ещё) выколачивать, выколотить [Прийде час, коли я стягну з них своє, хай тільки трохи залюдниться степ (Тулуб)]; 5) (перемещать наверх) разг. встаскивать, встащить; (реже) втаскивать, втащить [Стяг на горище сало (Сл. Г р.)]; 6) (только соверш.: украсть) разг. стянуть, стащить [Згадала [лисичка], як її раз трохи не схопили хорти і як їй не вдалося курку стягти, і мало не заплакала (Іван.)]; 0 ~гати на себе підозру (підозріння) см. підозра, стягатися, -гаюся, -гаєшся и (реже) стягуватися, -гуюся, -гуєшся, стягтися и отягнутися (стягнуся, стягнешся) 1) стягиваться, стянуться; затягиваться, затянуться [Його посинілі уста судорожно стягалися, то знов розширювалися (Фр.); її ясні, густі брови стягнулися до середини (Туд.); Як підпережеться [Маруся], так так рукою і обхватиш, — ще ж то й не дуже стягнеться (Квітка)]; ер. стягати 1; 2) (скопляться в большом количестве в одном месте) стягиваться, стянуться [Ватага Могили стягалася на ліве крило козацького табору (Мак.); Повстанські сили стягувались до Перекопу (Гонч.)]; 3) їстися на що собираться с чем [Пішов Сергій до Клима, а ми цілою хатою заздалегідь почали вже й стягатися на верстат ткацький (Козл.); Не діждеться мати Гальки, поки вернеться дочка, приробить грошей, стягнуться на телицю (Горд.)]; 4) разг. редк. похудеть; (зачахнуть) известись [Обоє старі із журби так стяг- лися, що аж злягли... (Квітка)]; ~тйся на нитку редк. стать [худым] как щепка, похудеть как щепка [Шкода Льо ні, хоч хвороба і пуста, але стягнеться на нитку, бо й так воно бліде та зелене (Л. Укр.)]; 5) страд, з. (несоверш.) стягиваться; затягиваться; стягиваться; стаскиваться; сволакиваться; стягиваться, стаскиваться ; сдёргиваться; сволакиваться; взыскиваться; выколачиваться; встаскиваться; втаскиваться [На Волині середня норма
|