стьо 550 суб кулемета і їх чергою смерті стьобонув... (Сос.)І стьожечка уменьш., ласк. 1) ленточка [Світи- лочки нас на весілля просять, Ще й стьожечками приберуть (Гл.)]\ 2) полосочка; фольк. полосонька [Широкі смуги пшениці заможних хліборобів чергувалися з вузенькими та довгими стьожечками бідняцької кукурудзи (Смол.)]. Ср. стьожка 1—2. стьожка 1) лента (обычно узкая) [Онися вся в чорному, в чорній довгій сукні, внизу обшитій білою стьожкою, в чорній хустці на голові (Н.-Лев.)]; 2) редк. полоска [На стьожці неба угорі Зірки, неначе янтарі, Горять опаловим вогнем (Заб.)]. стьожковий ленточный. стьожкуватий лентовидный, лентообразный [Виросла [кукурудза] висока й сильна, і її стьожкувате шовкове листя шелестіло неустанна в легеньких подувах вітру... (Коб.)\. стьон, -ну обл. редк. фасон, модель [Зняв стьоп з його брички (Борз. у. — Сл. Гр.)]. су (французская монета) нескл. сущ. ср. р. су. су бал тёрн воен. до рев. субалтёрн. субальпійський субальпийский [Цвітіння під- білика альпійського., залежить від висоти над рівнем моря та експозиції схилів. У субальпійському поясі на висоті 1200— 1400 м воно розпочинається в кінці травня і продовжується до середини — кінця червня (Укр. бот. ж., 1961, XVIII, 1)]. субарктичний субарктический. субвенція фин. субвенция. субдомінанта муз. субдоминанта. суб'єкт 1) филос, юр. и пр. субъект [Українська PGP, як суб'єкт міжнародного права, дістала міжнародне визнання в першу чергу тому, що вона використала всі переваги, які випливають з її членства в Союзі PGP (Іст. Укр. РСР)]', 2) (человек, личность) разг. шутл., прен. субъект [Це був середній на зріст, непевного віку, якийсь ніби весь збляклий суб'єкт (Довж.)]. суб'єктивізм, -му филос., книжн. субъективизм [Найбільш поширеним і характерним напрямом сучасного «фізичного» ідеалізму є відвертий суб'єктивізм, що пов'язує всі висновки фізики з позицією спостерігача, його точкою зору і т. д. (Наука і життя, 1968, 4)]. суб'єктивіст филос, книжн. субъективист. суб'єктивістичний филос, книжн. субъективистический. суб'єктивістський филос, книжн. субъективистский [Стильові течії.., в яких на перший план висуваються суб'єктивістські формальні експерименти.., є чужими, а то й просто ворожими естетиці соціалістичного реалізму (Нович.)]. суб'єктивний книжн. субъективный [Хід історії зумовлюється не суб'єктивними бажаннями окремих осіб, а об'єктивними законами розвитку суспільства (Іст. КПРС)]\ ~ний ідеалізм филос субъективный идеализм. суб'єктивність, -ності книжн. субъективность [Баладам Шевченка властива суб'єктивність розповіді, піднесеність, схвильованість, особливо в ліричних відступах (Іст. укр. літ.)]. суб'єктивно нар. книжн. субъективно. суб'єктйвно-ідеалістйчний филос субъективно-идеалистический [Одним з головних ворогів марксизму була і є реакційна суб'єктивно-ідеалістична соціологія (Рад. Укр., 1954, І)]. суб'єктивований книжн. субъективированный. суб'єктивувати, -тивую, -тивуєш книжн. су бъектив йровать. суб'єктивуватися, -тивуєтьея книжн. субъективироваться. суб'єктний лов., грам, субъектный. субір, -бору суборь (ж. р.) [Хвойні ліси поділяють на бори (чисті сосняки) і субори (сосна з дубом або ялиною) (Колг. вироби, енцикл.)]. субітка ласк. от субота; О давати, дати ~ки уст. задавать, задать суб- ботки [І псалтиря забув [Симеон] читати Тільки й вміє школярам субітки давати (Квітка)]. субіч нар. редк. обок, возле. субкортикальний анат. субкортикальный. субкультура спец. субкультура [Субкультура виділена з печінки, ферментувала повільно глюкозу і маніт (Мікр. ж., 1956, XVIII, сублімат, -ту хим. сублимат; ~ти, -тів мн. ч. геол. сублиматы. сублімація хим. сублимация. сублімувати, -мую, -муєш хим. сублимировать. сублімуватися, -мується хим. сублимироваться. субмарина мор. уст. субмарина. субнормаль, -лі мат. субнормаль. субординація субординация [Негаразд називати хірурга., тільки на ім'я. Неетично, субординації не почуваєш (Eon.)]. суборенда субаренда. суборендар, -ря субарендатор. суборовий: ~вин л і с суборовый лес. субота суббота [У суботу в молодої Та великий збір, То ж сходяться подруженьки До неї у двір (Л. Укр.); Субота — не робота: помий, помаж та й спати ляж (Ном.)]. суботник субботник [Першого травня 1920 року відбувся всеросійський суботник, в якому Ленін взяв особисту участь (Біогр. Леніна)]. суботній субботний [В один із суботніх вечорів, коли на площі збиралося чимало людей, Катюша вирішила офіційно заснувати піонерський загін (Чаб.)]. суботонька ласк, от субота [Роботу свою заховала [Галочка], кажучи: «Вже тепер ні к чому починати квітки вишивати, вже суботонька» (Квітка)]. субпідрядний субподрядный. субпідрядник субподрядчик. субполярний субполярный. субпродукти, -тів субпродукты [Домашні ковбаси ГОТУЮТЬСЯ ГОЛОВНИхМ ЧИНОМ ІЗ СВИНИЫИ і сала, а також із субпродуктів, які одержують при забої свиней, — печінки, легень і крові (Укр. страви)]. субретка театр, субретка [І щонайпишнішії
|