Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
суб 551 сув дами з придворних Вдавали на сцені субреток моторних, Щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. субсидійований см. субсидований. субсидіювання субсидирование [Декрет [26 вересня 1919 р.] передбачав вироблення порядку субсидіювання театрів залежно від фінансового стану театрального закладу (Мист., 1967, 5)]. субсидіювати см. субсидувати. субсидія субсидия [Субсидії, що були дані на руський театр, на пару часописів і бурс, такі дрібні, що про їх доброчинний вплив на розвиток руського письменництва не можна і говорити (Фр.)]. субсидований, субсидійований субсидируемый; субсидированный. субсидувати, -дую, -дуєш и субсидіювати, -діюю, -діюєш субсидировать [Як виявилося, змовців субсидувала й постачала їм зброю одна чужоземна держава (Кул.)]. субсидуватися, -дується субсидироваться. субстантивація лингв, субстантивация [Субстантивація — перехід слів з інших частин мови в іменник (Словн. лінгв. терм.)]. субстантивний грам., хим. субстантивный. субстантивність, -ності грам., хим. субстантивносте субстантивований лингв, субстантивированный [Шахматов обмежує поняття прикладки іменниковими або іншими субстантиво- ваними формами виразу її (Мовозн., 1949, VII)]. субстантивувати, -тивую, -тивуєш лингв. субстантивировать. субстантивуватися, -тивується лингв, суб- стантив йроваться. субстанціальний филос., книжн. субстанциальный; см. егцё субстанціональний. субстанціальність, -ності филос, книжн. субстанциальность; см. ещё субстанціональність. субстанціоналізований филос, книжн. субстанционализированный. субстанціоналізувати, -зую, -зуєш филос, книжн. субстанционализировать. субстанціоналізуватися, -зується филос., книжн. субстанционализироваться. субстанціональний филос, книжн. субстанциональный, субстанциальный [Дуже глибоке зауваження подав Бєлінський, сказавши, що пафос поеми [«Мертві душі»] полягає в протиріччі суспільних форм російського життя з його глибоким субстанціональним началом, тобто із незмірними творчими силами, закладеними в народі (Рил.)]. субстанціональність, -ності филос, книжн. субстанциональность, субстанциальность. субстанція филос, книжн. субстанция [Центральним поняттям його [Спінози] філософії є поняття про субстанцію — незмінну основу всього існуючого (Нагіка і життя, 1958, 4)]. субститут научн. 1) (род. субститута — о лице) субститут; 2) (род. субституту — в прочих значениях) субститут. субституція научн. субституция. субстрат, -ту филос и пр. субстрат. субстратостат ав. субстратостат. субтильний уст. субтильный [Обрізав [пан] дівчині коси й на глум виставив під церкву, нехай плюють межи очі. — А я б собі відстояла та й пішла, — сказала жінка з суворим обличчям, — люди б з катюги глузували, а не з мене. — У кого який характер, — відповів їй дідок, — а вона була субтильна (Панч)]. субтильність, -ності уст. субтильность. субтропіки, -ків субтропики [Мало якого року в Сухумі випадає сніг. Це куточок вогких радянських субтропіків (Трубл.)]. субтропічний субтропический [Південний берег Криму з його теплим, м'яким, майже субтропічним кліматом відзначається цікавою., екзотичною деревною флорою (Наука і життя, 1958, 2)\. субчик разг. редк. субчик [Ти ждеш того субчика! А може, кістки його обгризли шакали, як писали люди розумні в романах (Авт.)]. су вати, -ваю, -ваєш см. совати. сувенір, -ра сувенйр [Оглядаємо сувеніри. Сотні різних нагрудних значків і брошок иайтоншої ювелірної роботи (Дмитр.)]. сувенірний сувенирный. суверен полит, суверен [Літописи називають галицьких бояр «мужами галицькими», а в польських і угорських джерелах вони звуться «сатрапами» і «баронами». І дійсно, це були великі феодальні суверени, подібні до західноєвропейських баронів (Нар. стар. іст. УРСР)]. суверенітет, -ту полит, суверенитет [Єдність соціалістичного табору є вірною гарантією національної незалежності і суверенітету кожної соціалістичної країни (Іст. КПРС)]. суверенний полит, суверенный [Радянський Союз — багатонаціональна соціалістична держава, в якій добровільно об'єднались рівноправні, суверенні народи (Рад. Укр.у 1957, II)]. суверенність, -ності полит, суверенность [Конституція зафіксувала суверенність Української РСР (Іст. Укр. РСР)]. суверток, -тка свёрток; разг. скатыш [Він з невеличкого сувертка дістав цукерки в блискучих обгортках й по щирості обділив Франку, Кулину, Ясю — всіх дівчат (Чорн.)]. сувій, -вою свиток; свёрток, обл. сувой; (только о холсте обл. — ещё) постав [Ви- говський розгорнув перед Богдановим сувій пергаменту (Риб.)\ Стара Джериха вийняла з скрині сувій полотна (Н.-Лев.)]. сувійка зоол. сувойка. сувійчик уменъги. от сувій [Текля соромливо вийняла з-за спини горнятко сметани, десяток яєць і сувійчик білого полотна (Куч.)]. сувоїк уменьш. от сувій [Цар всія Русі, су- воїк паперу потроху розгортаючи, читав листа мирославців (Ільч.)]. сувора 1) прил. см. суворий; 2) (суровая речь) сугц. обл. наставление [— Тітко-сердеч- ко! нехай я ще погуляю! — Пора, пора, моя дитино! Послухай старечої сувори (Вовч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)