Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
суд 553 суд. тиранами (Тич.)]; *^д Л і н ч а см. Лінч; до віку, до ~ду (д о ~ду-в і к у) разг. навсегда, на веки, на век; разг. до смерти [Та сум останеться, не згине, До суду-віку буде жить... (Граб.)]; подавати, подати в ~д на кого подавать, подать в суд на кого; поки ^д та діло разг. пока суд да дело [Поки суд та діло, а кошеня сало з'їло (приказка)] ; страшний ^д см. страшний 1; товариський ^д см. товариський 1; 2) (мнение) суд, суждение [Поете! Будь собі суддею, І в ночі тьми і самоти Спинись над власною душею, І певний суд вчини над нею, І осуди, і не прости (Рил.); Бачити більше тебе я не буду; Не дорікай, а прости; Та від людського неправого суду Сина свого захисти! (Граб.)]; н а ~д чий (кому, чому) на суд чей (кому, чему) [На суд нащадків я спокійно стану. Я все, що міг, віддав у боротьбі Тобі, Радянська Україно! Комуністична партіє, тобі! (Дмитр.)]. судак, -ка ихт. судак [Він візьме за зябра найбільшого судака і у всіх на очах підійме над головою (Куч.)]. Судак, -ка геогр. Судак. судаковий ихт. судаковый; судачий [Віоріка поставила на стіл добру судакову юшку, смажене сало з цибулею і зеленими стручками перцю (Чаб.)]. Судан, -ну Судан. суданець, -нця суданец. суданка1 суданка. Ср. суданець. суданка2 бот. (Sorghum sudanense Stapf.) суданка [Суданка — високоврожайна кормова культура (Київська пр., 1955, II); Грузовик їхній зупинився біля смуги не- скошеної суданки (Гонч.)]. суданський суданский; ^ке сорго суданка; ^ка трава суданская трава [Після скошування кукурудзи суданська трава швидко відростає і дає за літо ще два-три укоси (Коле. Укр., 1958-, 5)]. суданці, -ців суданцы. судачина (мясо судака как пища) разг. судачина, судаковина. судачити, -чу, -чиш разг. судачить [Довгенько ще вони стояли, судачили, рахували, поки не перевели розмови на врожаї, на посіви та другі хазяйські турботи (Мирн.)]. суддёнко разг. сын судьи. суддиха разг. жена судьи [— Будь-що-будь, а все видно хлопа, — шептала про нього пані суддиха (Фр.)]. суддівна разг. дочь судьи [Хоч би мені і суддівна.., так я і не подивлюсь (Квітка)]. суддівство спорт, судейство. суддівський спорт, судейский [Суддівська колегія підводить підсумки змагань (Веч. Київ, 1957, І)]. суддювати, -дюю, -дюєш разг. исполнять обязанности судьи. суддя судья [Призвали діда на суд. Суддя питає: — Чи ти, діду, знайшов гроші? —Я знайшов (Закарп. казки Калина); Закінчився парад, зараз почнуться змагання. На поле виходять судді в білосніжних костюмах (Собко); Творець «Слова [о полку Ігоревім]» не тільки прославляв князів^, а й був їх суворим суддею (Іст. укр. літ.)]. судебник юр. ист. судебник. судёйський уст. 1) прил. судейский [Судей- ські старші крючки відносилися до наших спектаклів, як до дурнички (Кроп.); І пан сліпця покликати велів, І на судейський свій престіл засів (Фр.)]; 2) (род. судетського) сущ. судейский [Послали судейського у той хутір, де жили брати (Стор.)]. судёнце уменьш. разг. судёнышко [Легенькі суденця нахилялися під вітром, майже лягали на воду (Собко)]. Судети, -тів Судеты. судёць, -дця уст. судья [Зараз-таки подав [писар] таку одписку, що волость не мав права судити й карати за зобідження словом і вчинком, що ці діла відає мировий судець (Н.-Лев.)]. суджена 1) прич. см. суджений 1—2; 2) (род. судженої) сущ. фольк. суженая [Спить на канапі смертельно втомлена, заплакана дів- ^чина — суджена Брянського (Гонч.)]. суджений 1) прич. суждённый; (в краткой форме — ещё) суждён [Що ж мені людей питати? Чи то люди знають, яка кому доля суджена? (Л. Укр.); Пошесть на людей почала стихати — чи то холод її задавив, чи всі ті, кому суджено було вмерти, перемерли (Мирн.)]; 2) прич. судимый; 3) (род. судженого) сущ. фольк. суженый [І вінки пливли від берегів, Щоб * в дорозі суджений зустрів... Хто мені судився на віку, Хай зупинить погляд на вінку (Бичко)]. судження суждение [Мені подобалися її судження про літературу, часом наївні, але безпосередні й оригінальні (Гур.)]. судза бот., с.-х. судза; см. ещё перила2. судилище книжн., ирон. судилище [Не ві- рилось, що в тій біленькій, чепурній, такій не схожій на судилище хаті, зараз засідає військовий суд і якраз, може, лунають страшні слова вироку (Гонч.); В день суду на вулицях, біля майдану, де починалося судилище, збирався натовпами люд (Ле)]. судимий судимый. судимість, -мості юр. судимость. судина 1) анат., бот. сосуд [Теплові промені, діючи на нервові волокна дрібних кровоносних судин, розширюють їх і поліпшують живлення шкіри, полегшують роботу серця (Наука і життя, 1956, 7)]; 2) разг. посудина, сосуд [Приборкує [пташник] пташину, щоб вміла знаходити з зернятками полицю, з судини воду пити (У. Кравч.); Добре господині, коли повшь в судині (Ном.)]; 3) уст. судно [А каторга— це корабель такий. Там гребли ми веслами, женучи судину (Гр.)\. судинний анат., бот. сосудистый [Реакції судинної системи при харчових подразненнях як короткочасних, так і тривалих мають різний характер у тварин різних типів нервової системи (Фізіол. ж., 1961, VII, 1)]. судиновйдний биол. сосудовйдный. судити, -джу, -диш 1) юр., спорт, судить [Почали судити Кармеля і судили його |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)