Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рее 41 рет репяшок, репёйничек [Тихесенько, щоб ніхто не бачив, дала теж дружці якусь кісточку та якийсь-то реп'яшок і навчила її, що і коли з ними робити (Квітка)]. ресивер, -ра техн. ресивер. ресконтёр, -ра бухг. ресконтёр. ресконтро нескл. сущ. ср. р. бухг. ресконтро. рескрипт, -ту ист., дорев. рескрипт [Кріпосницький характер реформи, яка підготовлялася, цілком виразно був відбитий в царському рескрипті віленському генерал- губернаторові (Іст. Укр. РСР)]. ресора рессора [Втома, ритмічне похитування на м'яких ресорах та й сама пізня нічна нора хилила нас до сну (Смол.)]. ресорний рессорный [До сортувально-пакувального пункту зібрані плоди підвозять автотранспортом або ресорними возам и- платформами (Колг. Укр., 1966, 7)]. ресорник рессорщик. респект, -ту уст. респект; (реже) решпект [О, я з занадто великим респектом відношуся до поезії, щоб і собі забиратися до віршування (Коб.)]. респектабельний уст.у ирон. респектабельный. респектабельність, -ності уст., ирон. респектабельность [Ганна: Авжеж, вічно якась стриманість, коректність, респектабельність! ї нащо тобі ся личина? (Л. Укр.)]. респіратор, -ра респиратор [Працювати в отрутосховищі слід у халатах, респіраторах або марлевих пов'язках, рукавицях та пилонепроникних окулярах (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. респіраторний спец. респираторный [Лікування цих хворих [з розладами дихання] провадиться в так званих респіраторних центрах, що мають належну стаціонарну апаратуру для штучного дихання (Наука і життя, 1959, 6 )]. респірація мед. респирация. республіка республика [Всі роки революції Ленін зміцнював дружбу народів нашої країни, безустанно дбав про розвиток національних республік (Віогр. Леніна)]', союзна ^ка союзная республика [Громадяни всіх інших союзних республік користуються на території Української РСР усіма правами громадян Української РСР (Конст. УРСР)]. республіканець, -нця полит, республиканец [Монтаньяр: ..Хто хоче буть республіканцем добрим, хай гострить меч на Брута перш за все (Л. Укр.)]. республіканка полит, республиканка. республіканський республиканский [П а н- с а: ..Забудь свої республіканські мрії. Син добрий самохіть іде в неволю, щоб тільки батькові допомогти (Л. Укр.)', За два дні встановлено 2 всесоюзних і 10 республіканських рекордів (Рад. Укр., 1949, Ш)]. реставратор, -ра реставратор [Один з ранніх малюнків Т. Г. Шевченка — «Жіноча голівка» A830 р.) вийшов з рук реставраторів таким.., ніби його намальовано зовсім недавно (Мист., 1956, 2)]. реставраторство реставраторство. реставраторський реставраторский [Братній союз радянських народів при керівній ролі партії., виявився тією непохитною скелею, об яку розбилися всі реставраторські потуги контрреволюції (Рад. Укр., 1949t реставраційний реставрационный [Широке застосування реставраційних робіт при обробці деталей., сприяло зменшенню собівартості ремонту машин (Рад. Укр., 1955г [)]; <^>на майстерня реставрационная мастерская. реставрація реставрация [Перші спроби художньої реставрації дали чудові наслідки (Мист., 1956, 2); Небезпека реставрації капіталізму в Радянському Союзі виключена (Іст. КПРС)]. реставрований реставрированный [Реставрована посудина становить широкогорлий горщик з відхиленими назовні вінцями і дволіа ручками (Архл., 1948, II)]. реставрування реставрирование. реставрувати, -рую, -руєш реставрировать [Про них [визначні місця Ленінграда] він докладно говорив з Чернишем, палко мріяв, як краще буде реставрувати той чи інший палац (Гонч.)', Монополісти США відверто визнають, що вони прагнуть реставрувати капіталістичні порядки в країнах народної демократії (Рад. Укр., 1956, XII)]. реставруватися, -рується реставрироваться. реституція юр., биол. реституция. ресторан, -ну, уст. ресторація ресторан; уст. ресторация [3 ресторану чути було- музику (Трубл.); Феноген: Це не ресторація, а хазяйський дім! (Тоб.)]. ресторанний ресторанный [Тася неуважно слухала його, всім єством прислухаючись до звуків ресторанного оркестру (Дмитр.)]. ресторанчик уменъш. разг. ресторанчик [Г і б- со.н: ..Ми зараз підемо в ресторанчик (Собко)]. ресторатор, -ра уст. ресторатор, ресторанщик [Ресторатор Штені полетів стрімголов у загальний зал—сервірувати столик у затишному закуткові біля буфета на чотири персони (Смол.)]. рестораторський уст. рестораторский. ресторація см. ресторан. ресурс, -су ресурс; ~си, -сів(лш. ч.—о запасах, источниках чего-либо и т. п.) ресурсы [Об'єднання економічних ресурсів Росії і України умножило сили російського і українського народів в їх спільній боротьбі проти іноземних загарбників (Тези про 300-річчя)]. ретардація лит. ретардация. ретельний 1) усердный, старательный, рачительный; (прилежный — ещё) ретивый, ретивой (уст., фольк.)', (только при сидячей работе) усидчивый; (точно и быстро исполняющий что-либо) исполнительный; (не допускающий отступлений от чего-либо) книжн. неукоснительный [Я чув про Нелю, що дівчина вона ретельна на роботі, безстрашна в бою, сердечна в поводженні з товаришами (Збан.)', У глибині душі До- рош не схвалював надто ретельного навчання Мусадзе, вважаючи, що час для |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)