Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
суд 555 суд 10 годин на добу (Наука і життя, 1958, 7)]. Ср. судно1. судновласник судовладелец; разг. уст. судовщик. судноводій, -дія судоводитель. судноводійський судоводительский. судноводіння судовождение. суднопідіймальний, суднопідйомний, суднопіднімальний судоподъёмный [Обидва затоплені каюки швидко витягли. Для цього не довелося застосовувати понтонів та іншої складної суднопідіймальної техніки (Трубл.)]. суднопідйомник техн. судоподъёмник. суднопіднімальний см. суднопідіймальний. судноплавний судоходный [Вол го-Донський судноплавний канал імені В. І. Леніна будувала вся наша країна, всі братні республіки багатонаціонального Радянського Союзу [Літ. газ., 1962, VII)]. судноплавність, -ності судоходность. судноплавство судоходство [Судноплавство [на нижньому Дунаї] зустрічає перешкоди., через велику швидкість течії та малі глибини (Наука і життя, 1958, 10)]. судноремонт, -ту судоремонт. судноремонтний судоремонтный [На поміч залізничникам, робітникам судноремонтних майстерень та порту прийшли матроси (Гонч.)]. судноробітник, -ка спец. судорабочий. судноскладальник спец. судосборщик. суднохідний судоходный. суднохідність, -ності судоходность. судова 1) прил. см. судовий 1; 2) (род. судової) сущ. спорт, судейская. судовий 1) прил. судебный; (о служащем в суде уст. — ещё) судейский [Верховний Суд Української РСР є найвищим судовим органом Української РСР (Конст. У РСР); Всякий судовий процес за своїми процесуальними нормами вимагає, щоб підсудний мав оборону (Смол.); Судові урядовці оселились у домі Базилевських (Гонч.)]; ~вйй виконавець юр. судебный исполнитель [Вимоги, що подаються судовими виконавцями на здійснення судових рішень, вироків, ухвал і постанов, є обов'язковими для всіх службових осіб (Наука і життя, 1960, 8)]; ~ва зала («-~вйй зал) судебный зал [Судова зала звільна почала наповнюватись публікою (Фр.)]; г^ва медицина судебная медицина [Він чималенько попрацював в галузі судової медицини (Вишня)]; ~вйй процес судебный процесе; ~ве слідство судебное следствие; ^ва с и р a- в а судебное дело; ~вйй устрій юр. судоустройство; 2) (род. судового) сущ. разг. судейский [Аж гуде, 3 усіх усюд народу йде, Та щось шепочуть про отруту І судових неначе ждуть (Шевч.); Судові сміялися над Іваном Трохимовичем (Мирн.)]. судовик, -ка уст, судеец, судейский (сущ.) (Ше було дуже рано: нікого з судовиків не було в суді (Мирн.)]. судовище уст., книжн. судбище. судово медичний судебномедицинский; ~на експертиза юр. судебномедицйнская экспертиза. судоговоріння юр. судоговорение. судок, -дка 1) судок; 2) (только мн. ч.: судки, -ків: приспособление для переноски кушаний) судки [Мама стояла вже одягнена., з судками в руках (Іван.)]. судома 1) судорога, кбрчи (мн. ч.) [Горлянка ще судомою здавлена і щось ніби застряло в ній, мов удавився (Головко)]; 2) перен. горе, беда [Ой судома, пане-брате, Судома, судома! Нема в мене снопа жита Ні в полі, ні дома (народна пісня)]. судомисто нар. судорожно [Олексій, ледве переводячи подих і судомисто ковтаючи повітря, підвів очі (перекл. з Полевого)]. судомити, -мить сводить [судорогой]; безл. разг. стягивать, корчить, корёжить [Холодний туман пробирається під одежу, судомить намерзле тіло (Куч.); В нього почали боліти зуби та стало судомить в ногах (Н.-Лев.); Кречовського аж судомило від думки, як тепер поставиться до нього шляхта, що він залишився в живих (Панч)]. судомитися, -миться сводиться [судорогой]; (судорожно искривляться) корчиться, разг. корёжиться. судорога, (реже) судорга судорога [Затріпалося серце у Маріна І судорога зціпила уста (Фр.); Уста [Єремії] завжди усміхались — ніби судоргою так звело їх навіки (Стор.)]. судорожний судорожный [Енн Кросбі робить різкий судорожний рух (Собко)]. судорожність, -ності судорожность. судорожно нар. судорожно [Уста [жінки] тремтіли судорожно, немов шептали якісь нечутні закляття (Фр.); Його плечі судорожно здригались. Він беззвучно плакав РУР-)]- судоустрій, -рою юр. судоустройство [Відг повідна стаття Закону про судоустрій СРСР зобов'язує народних суддів систематично звітувати про свою роботу і діяльність народного суду перед населенням {Рад. Укр., 1957, XI)]. судочинство юр. судопроизводство [Судочинство в Українській РСР провадиться українською мовою з забезпеченням для осіб, які не володіють мовою більшості, повного ознайомлення з матеріалами справи через перекладача, а також права виступати на суді рідною мовою (Конст. У РСР); В бічній кімнаті суду тим часом відбувалась одна з тих закулісних комедій, якими переповнена історія буржуазного судочинства (Кол.)]. судськйй редк. см. судовий. судчик разг. судеец (уст.) [— Та й багацько ж у вас, чоловіче, синів, та ще й немолодих! — промовив суддя, сміючись, і з ним разом зареготались усі судчики (Н.-Лев.)]. судящий, -щого сущ. уст. судейский [Кому припаде біда, кому лучиться лихо, а судящим то відсіля, то відтіля перепадуть хаптурки (Квітка); Вийшов судящий, на всіх позирнув, ..губи надув (Щог.)]. судьба 1) судьба [— Чого се ви дівчину су- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)