Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
суд 556 сук шите та лякаєте? — озветься бабуся.— Коли вже покохала, нехай кохає: то їй судьба така судилася (Вовч.); Чув, що судьба заглянула мені в очі і що не втечу від неї (Фр.); В твоїх руках тепер, народе, Твоя судьба, твій рівний шлях, Бо світоч гордої свободи Палає у твоїх руках (Рил.)]; 2) разг. уст. наговор; пересуды (мн. ч.) [Се не судьба, а щира правда (Ном.)]. судьбище уст., книжн. судбище [К а л е б..: Гай-гай! стареча пам'ять! Виразно ж тут стоїть, що жаден майстер на судьбищах не має промовляти (Л. Укр.)]. Суец Суэц. суёцький суэцкий; Суёцький канал Суэцкий канал. суєвір, -ра редк. суевер [Уже що суєвір, дак справдешній суєвір! (Барв.)]. суєвірний редк. суеверный [Глухов одвернувся до чорного нічного вікна і з незрозумілим, суєвірним жахом втупився поглядом в своє схудле., обличчя (Ряб.)]. суєвірність, -ності, суєвїрство редк. суеверность. суєвїрно нар. редк. суеверно. суєвїрство см. суєвірність. суєслов книжн. уст. суеслбв, пустослов [Суєслови, лицеміри, Господом прокляті. Ви любите нэ братові Шкуру, а не душу! (ПІевч.)', Діди затято мовчали, щоб, бува, хто не порахував їх суєсловами (Янов.)]. суєсловити, -влю, -виш книжн. уст. суесловить, пустословить [Ти і за тим мандрівником простеж, Що он сидить, не їсть, не суесловить (Бажан)]. суєта суєта [Ця суєта й метушня настільки захоплювали її, що вона забувала про все (Дмитр.); Обридла дневі суєта людськая, Спустився він спочити в темноті (Гл.)]; г^>та суєт книжн. суета суёт. суєтйтися (суєчуся, суєтйшся) редк. суетиться [Вона цілими днями бігала, кричала, суетилась коло дитини (Фр.); Сенько суетиться, додому ані суди боже (Ков.)]. суєтлйвий редк. суетливый [Хоч доля привела у город суєтлйвий, Добра і зла прикрашений вертеп, Я все-таки люблю сіножаті і ниви, Люблю широкий, тихий, рідний степ (Гл.); 3 ріки долітали хриплі гудки пароплавів і перестукування суєт- ливих моторів з гавані (Сміл.)]. суєтлйвість, -вості редк. суетливость. суетливо нар. редк. суетливо. суєтний суетный [О роде суєтний, проклятий, Коли ти видохнеш? Коли Ми діждемося Вашінгтона 3 новим і праведним законом? (Шевч.)]. суєтність, -ності суетность [— Танки, — розмірковував Таубенфельд. — Фельдмаршал підтягує нові резерви. Ех, людська суєтність! Начебто нова танкова дивізія зможе порятувати справу (Ю. Бедз.)]. сужений редк. см. суджений. сузір'я созвездие [Тремтить угорі сузір'я— от-от випадуть із нього зорі, як дорогі камінчики з голубої брошки (Вас); Ми пишаємося тим, що українська культура владно виходить на світові рубежі. Імена Шевченка і Франка сяють у сузір'ї славетних геніїв людства (Мист., 1961, 3)]. сук, -ка сук [Зозулі в гілках закували, Дятел у сук торохтить (Щог.)]. сука 1) (самка собаки) сука [Це була Мушка» ..невідомої породи біленька сука з одру- баним хвостом (Янов.)]; 2) бран. сука. сукальний сучильный; текст, тростильный; ^на машина сучильная (текст, тростильная) машина [Виготовлено сукальну машину для виробництва., внутрішньої покришки автомашин (Веч. Київ, 1957, X)]. сукальник сучильщик; текст, тростильщик. сукальниця сучильщица; текст, тростильщица. сукальня спец, сучйльня. суканий 1) прич. сученный; трощённый; витый, свитый; крученный; 2) прил. сучёный; трощёный; витый; кручёный; ~ний шовк кручёный шёлк. Ср. сукати 1. сукання сучение; трощение; свивание; кручение. Ср. сукати 1. сукати (сучу, сучиш и сукаю, сукаєш) и сучити, -чу, -чиш 1) сучить, текст. тростить; (верёвку um. п. — ещё) вить, свивать; (туго — ещё) крутить [Вихрясту; Тоську старий Максим Радивонович змалку привчив сукати волосінь до вудки з кінського хвоста (Смол.); Я вдавав, що сукаю нитку (Сміл.); — Лови, Карпо! — дід кинув од коша порожній мішок, а Карпо саме зав'язку суче, то Марія схопила мішок (Головко)]; ^ти мотузки (вірьовки) з к 6 г о разг. вить верёвки из кого [Хміль його зовсім розвіявся, а разом із хмелем і його бурхливий запал. Тепер із Бородавки мотузки можна сукати (Тулуб)]; О ~ти дулі разг. показывать дулю (шиш, кукиш, фйгу) [— Скупаемо ж ми тебе, щоб знала, як мені дулі сукати! — каже Ле- вадиха (Н.-Лев.)]; ~ти свічки выделывать (катать) свечи [В печі ватра горіла, жінки обід на похорон варили, свічки сукали (Черемги.)]; 2) (двигать, болтать ногами или руками, задевая одной за другую) редк. сучить [Зіна уявила себе матір'ю з дитиною коло грудей. Отаке мале, рожеве, сукає ногами й руками і кричить (Смол.)]. сукатися (сучиться и сукається) и сучйтися, -читься сучиться; троститься; виться, свиваться; крутиться [Я боялась: буде мати За роботу докоряти; А матуся догадалась, Чом та нитка не сукалась (Щог.); Коли я йшов до тебе вчора пізно — В кущах сукались снігові цівки (Вирг.)]. Ср. сукати 1. сукёнка уменьш., ласк, платьице [Мама обіцяла доні., рожеву шовкову сукенку (Біль- де)]. сукеночка уменьш., ласк, платьице [На ній коротенька біла сукеночка і жовті нові капчики (Коцюб.)]. сукенце, суконце уменьш., ласк. разг. сукнецо, суконце, сукнйшко [Андрій купив собі суконця на сіряк (Боров.)]. сук&іька редк. см. сукёнка. сукман, сукмана суконный кафтан [Сорочку викупив, а сукман заставив (Ном.); Його |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)