Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сук 557 сул довга синя сукмана, руда на фалдах, вкривала ноги.., наче спідниця (Коцюб.)). сукнар, -ря 1) спец. суконщик, сукнодел; 2) (торговец) уст. суконщик. сукнарка спец. сукошцица. сукнарство сукноделие. сукнарський сукнодельный. сукнина суконка [Кожний висмикнутий корінець лускав тихим тріском, як електрична іскра з гребінця, коли його потерти сукниною (Донч.) ]. сукнинка уменьш. от сукнина [Андрій., витер їх [чоботи] сукнинкою до блиску і вже аж тоді сів до столу (Кирил.); Вулиця враз висохла, покрилася льодком; тротуар заблищав, як чорне, натерте сукнинкою скло {Ряб.)]. сукно сукно [Везе Марко Катерині Сукна дорогого, А батькові шитий пояс Шовку червоного (Шевч.)]; Одержати (тримати) під г^нбм перен. держать под сукном [Написав я і третю п'єсу та вже держу її під сукном (Кроп.)]; класти, покласти під г^но перен. класть, положить под сукно [Старшина: ..Якби можна це діло хоч до завтрього [покласти] під сукно (Кроп.)]. сукновал спец. сукновал, сукновальщик [Були свої шевці, кравці, сукновали, ткачі (Кроп.)]. сукновалка текст, сукновалка. сукновальний текст, сукновальный. сукновальня текст, сукновальня [На водоспаді кілька кустарних млинів і сукновалень (Куч.)]. сукномййка текст, сукномойка. сукнороб спец. сукнодел, суконщик. сукня платье [А Марина в сукні білій, Неначе б і лиця (Шевч.)]. сукняний суконный [На ній строге вбрання селянки — чорна сукняна спідниця, невеличкий кожушок, підперезаний шкіряним поясом, тепла хустка (Чаб.)]. суковатий обл. см. сукуватий. суконка 1) суконка [Обклавшись щітками та суконками, завзято чистив свої потріскані чоботи сержант Лошаков (Гонч.)]; 2) редк. см. сукенка. суконний суконный [Вони [бурлаки] поминули багато сіл, багато сахарень та суконних фабрик, ніде не спочивали і не ставали (Н.-Лев.); Він не йшов, а, здавалося, летів до Рубанового подвір'я. На ньому біла косоворотка й суконні штани (Шиян)]; 0 ^на мова суконный язык. суконочка 1) уменьш. от суконка 1; 2) редк. см. сукеночка. суконце см. сукенце. суконька редк. см. сукенка. сукрйстий обл. вспыльчивый, сердитый; (мрачный, угрюмый) неприветливый [П а н ь к о: ..Чоловік ти чесний, не сукрйстий, господа рний, ..моїй дитині буде добре з тобою (фр.)]. сукрйсто нар. вспыльчиво, сердито; неприветливо [ — Е, що там батько! — якось сукрйсто буркнув о. Нестор (Фр.)]. Ср. сукрйстий. сукроватий сукровичный [І виростуть Ножі обоюдні, Розпанахають погане, Гниле серце, трудне, І вицідять сукровату І наллють живої Козацької тії крові, Чистої, святої!!! ^(Шевч.)]. сукровиця, сукроватиця сукровица [Чув, як рана засочилася теплим струмком. Коли торкнувся рукою до болючого місця, сукровиця обпекла його пальці (Cm.)]. сукровичний сукровичный. сукуватий суковатый [Взявши сукуватого ціпка, він вийшов з двору (Панч)]. сукупний книжн. совокупный (уст., книжн.), совместный [..в історії капіталістичного виробництва нормування робочого дня виступає як боротьба за межі робочого дня, — боротьба між сукупним капіталістом, тобто класом капіталістів, і сукупним робітником, тобто робітничим класом (Маркс); Ах, скільки радості, коли ти любиш землю. Нема у ній ні ангелів, ні бога, ані семи небес. А є лиш гордість і горіння, сукупна праця і хвала (Тич.)]; ~ні городи обл. огороды, не отделённые друг от друга; (неточно) смежные огороды [По обидва береги Раставиці через усю Вербівку стеляться сукугні городи та левади, не одго- роджені тинами (Н.-Лев.)]. сукупність, -ності совокупность [Толстой оригінальний, бо сукупність його поглядів, взятих як ціле, виражає якраз особливості нашої революції, як селянської буржуазної революції (Ленін)]. сукупно нар. вместе, совокупно (уст., книжн.), совместно, сообща [Сподівався [Ант], що повернеться Бразд і житиме з ними сукупно (Скляр.)]. сула 1) бот. сулла; 2) ихт. судак [Зібрала Кулина саме череп'я і постановила обідати: борщ з сулою мудрий, сметанкою засмажений (Н.-Лев.); Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель., щук, сулу та линів із янтарними очима (Тулуб)]. Сула геогр. Сула. сулема хим. сулема [Сулема, як і всі розчинні солі ртуті,—сильна отрута (Заг. хім.)]. сулемовий хим. сулемовый. судити, -лю, -лиш разг. уст. судить [П є т- р о: ..3 якої ж речі ви мені свої тисячі сулите? (Мирн.); Там щастя декому добро сулить, А там біда сльозами злидні мочить (Гл.)]. . сулйця уст. копьё, пика [Не один кінний козак зважився вискочити в поле та пробувати щастя шаблюкою; або сулицею (Мак.)]. сулія, (реже) сулія сулея (уст.), бутыль [Матерією були прикриті здорові сулії з горілкою (Н.-Лев.)\ А ся., цідила вино в сулії (Досв.)]. султан1 (титул монарха) султан [Після того, як одчахнувся од султана кримський хан, слобожани почали селитись по степах (Стор.)]. султан2 1) (украшение, а также перен.) султан [Козаки прибували.. Нарешті, прискакав вершник з білим султаном на шапці (Панч); Господині розіклали вогонь у печах, і султани диму потяглись у небо (Рад. Укр., 1961, XI)]; 2) бот. султан [Під чао цвітіння [кукурудзи] дощі, що майже |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)