Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сул 558 суп щодня випадали, перешкоджали запиленню. Пилок на султанах був мокрий і не міг як слід розноситись вітром по плантації (Колг. Укр., 1957, 3)]. султана р.едк. см. султанша. султанат, -ту султанат [Ганджа чимало знав і такого, що султанат прагнув би взагалі приховати від польської Корони (Ле)]. султанка ихт. султанка, барабулька. султанський султанский [У 70-х роках XV ст. війська султанської Туреччини вдерлися в межі [Кримського] півострова (Нар. стар. іст. УРСР)\. Ср. султан1. султанша разг. султанша [Молода султанша.., дбаючи про свої династичні плани, гаряче підтримувала похід Мугаммед-Герая на Україну {Ле)]. сульфазол, -лу фарм. сульфазол. сульфаміди, -дів хим. сульфамиды [В практиці лікування дизентерії поряд з сульфамідами з успіхом застосовуються і антибіотики (Мікр. ж., 1956, XVIII, 4)]. сульфамідний хим. сульфамидный. сульфат, -ту хим. сульфат. сульфатний хим. сульфатный [Застосувавши нову технологію одержання сульфату натрію на базі водоймища [Сиваша], можна створити потужну сульфатну промисловість (Наука і життя, 1956, 11)]. сульфатування хим. сульфатйрование. сульфід, -ду хим. сульфид [Солі сірководневої кислоти називають сірчистими металами, або сульфідами (Заг. хім.)]. сульфідин, -ну фарм. сульфидин. сульфідний хим. сульфидный [Лікування ревматиків провадиться головним чином на курортах із застосуванням вуглекислих (нарзанних), сульфідних, радонових ванн (Наука і життя, 1958, 2)]. сульфіт, -ту хим. сульфит [Нормальні солі сірчистої кислоти називають сульфітами (Заг. хім.)]. сульфітація спец. сульфитация [Сульфітація— консервування плодів і ягід розчином сірчистої кислоти (Колг. вироби, енцикл.)]. сульфітний хим. сульфитный. сульфітований спец. сульфитйрованный [Сульфітовану продукцію зберігають у прохолодному сухому приміщенні (Колг. вироби, еицикл.)]. сульфітувати, -тую, -туєш спец, сульфитйро- вать. сульфонал, -лу фарм. сульфонал [Хоч маюся далеко краще і живу на світі вже без помочі морфію, брому, сульфоналу etc., та все-таки ще лежу в гіпсових оковах (Л. Укр.)]. сульфування хим. сульфирование. сум, -му печаль, грусть; (глубокая горесть — ещё) скорбь; (горестное сожаление уст. — ещё) прискорбие; (моральная подавленность) уныние [В пісні був сум, тривожний і гіркий, і цей сум ввійшов у серце Бальзака гострим лезом (Риб.); У безсонну ніченьку, Де сум — твій товариш, Скільки передумаєш, Скільки перемариш! (Фр.)', Сум пішов по селу, страшний, нелюдський сум обняв його... (Мири.); День видався хмарний, і» ліс був повитий осіннім сумом г(Вас.)}. сума сумма [Зразком того, як з'явився комунізм із суми людських знань, є марксизм (Ленін)\ Заробіток його досяг значної суми (Янов.)]; в загальній ~мі, загальною ~мою в [общей] сумме; відіграна <^ма см. відіграний 1; доодержана ~ма см. доодержаний; підзвітна <^ма см. підзвітний; п е- р є х і д н і ~ми см. перехідний 2. сума уст. сума [Вірно говорять люди: сина годуй та суму йому готуй (Чорн.); Багатий шепче з кумою, а убогий з сумою (Ном.)]. сумарний суммарный. сумарність, -ності суммарность. сумарно нар. суммарно. Суматра Суматра. сумах, -ху бот. (Rhus L.) сумах. сумахові, -вих сущ. бот. сумаховые [В останні роки все більше привертає увагу вчених і практиків довговічна кущова рослина — скумпія з родини сумахових (Наука і життя, 1956, 7)]. сумбур, -ру сумбур [Під виглядом новаторства нерідко виступали представники різних формалістичних напрямків у мистецтві.. Таке псевдоноваторство відкидало реалізм, простоту і зрозумілість образу, замінюючи їх сумбуром, дешевим оригінальничанням (Іст. укр. літ.)]. сумбурний сумбурный [В кінці своєї сумбурної записки Ярослав, ніби між іншим, сповіщав, що з Лолина одержав листа від батька (Кол.)]. сумбурність, -ності сумбурность [10 рій: Ну, в неї [Лесі] свій, особливий смак. Геннадій: Вона сказала про цей знаменитий твір: «сумбурність, безпорадність» (Сміл.)]. сумбурно нар. сумбурно [Далі говорила вона трохи сумбурно (Грим.)]. сумёжний см. суміжний. сумёжно см. суміжно. сумерк, -ку, (чаще ми. ч.) сумерки, -ків обл. сумерки [Облогами сумерк слався, таємний та сивий, падали холодні роси та на чорні ниви... (У. Кравч.); Смеркалось. Сумерки крилаті Стояли вже в кутах кімнати (Фр.)]. Суми (род. Сум) Сумы. сумиритися см. сумирятися. сумирний смирный, смирённый; (покорный, безропотный — ещё) кроткий; (ничем не нарушаемый) спокойный, покойный [А що вже Василько, — тихий, сумирний: і в хаті не чуть, і на дворі не видно (Вовч.); Навряд чи знав молодий лейтенант що цей літній, сумирний його боєць ще три місяці тому навчав сотні таких же, як він, зелених хлопців (Гонч.); Лебідь був спокійним, сумирним конем (Збан.); Я хочу, щоб у парках квітли квіти в сумирній тиші літніх вечорів (Забіла)]. сумирність, -пості смйрность (уст.), смиренность; кротость; спокойствие, покой [Черьо- мушкін не відзначався особливою сумирністю (Верш.); Хор семінаристів, а за ними духовники.. потрясали сумир- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)