реф 43 реф референдум, -му полит, референдум [Нарешті настав день референдуму. Полковник Чайка розпорядився створити в місті всі умови для максимальної участі жителів у референдумі (Собко)]. референт референт [Та ви тільки не перебільшуйте труднощів. Для специфіки у нас у штаті є референт (Ле)]. референція референция. рефері нескл. сущ. м. р. спорт, рефери [Точно о четвертій двадцять розітнувся перший (довгий) свисток рефері (Смол.)]. реферований реферированный. реферування реферирование [Реферування робіт дає значно менше, ніж могли б дати тези з невеликою до них кількістю ілюстративного матеріалу (Мовозн., 1955, XIII)]. реферувати1, -рую, -руєш (излагать) реферировать [Він [критик] розглядає твір з усяких можливих боків, а властиво 8 такого боку, з якого йому хочеться, і реферує публіці, що бачить (Фр.)]. реферувати2, -рую, -руєш спорт, реферировать. реферуватися, -рується реферироваться. Ср. реферувати1. рефлекс, -су физл. и пр. рефлекс [Ревком... Такий був перший організаційний рефлекс нашого міста на визволення (Туд.)]; безумовний ~с безусловный рефлекс; умовний «-wc условный рефлекс [Методом умовних рефлексів Павлов виявив найскладнішу роботу великих півкуль головного мозку (Вісник АН УРСР, 1949, 9)]. рефлексація книжн. рефлексация. рефлексивний книжн. рефлексивный, рефлективный [Аж кривився [Захар], кородячись від якихось рефлексивних болів у зовсім загоєній рані в плечі (Ле)]. рефлексія книжн. рефлексия [Для героїв обох повістей [Головка] характерні душевна роздвоєність, непослідовність дій, постійні рефлексії (lern. укр. літ.)]. "пёксний спец. рефлексный. лексолог псих, рефлексолог. сексологічний псих, рефлексологический. лексологія псих, рефлексология. лектйвний книжн. рефлективный, рефлексивный. рефлективність, -ності книжн. рефлективность. рефлективно нар. книжн. рефлективно, рефлексивно. рефлектометр, -ра физ. рефлектометр. рефлектор, -ра рефлектор [Лампочка з рефлектором освітлює частину стіни (Янов.)]. рефлекторний рефлекторный. Ср. рефлектор. рефлекторний рефлекторный [Вчення про рефлекторну діяльність нервової системи дало нові наукові дані для обгрунтування марксистсько-ленінської теорії відображення (Наука і життя, 1959, 5)]; «-^ний біль рефлекторная боль; ~на реакція рефлекторная реакция. Ср. рефлекс. рефлекторно нар. рефлекторно [Зараз ви рефлекторно сприймаєте всякі думки як ворожі вам (Ле)]. рефлектувати, -тую, -туєш физл., книжн. рефлектировать. рефлектуватися, -тується физл. книжн. ре- флектйроваться. реформа реформа; преобразование [Реформами називаються такі зміни, які не віднімають влади в державі з рук старого пануючого класу (Ленін)', Першим завданням, що постало перед болгарськими мовознавцями безпосередньо після визволення, була реформа орфографії (Мовозн., 1957, XIV)]. Ср. реформувати. реформатор, -ра реформатор; преобразователь [Іван Гус — не спокійний / реформатор. Він безстрашний революціонер (Іван.); Чим ти хотів стати в музиці, сину?.. Реформатором нашої народної музики (Коб.)]. Ср. реформувати. реформаторка преобразовательница. реформаторський реформаторский; преобразовательный; (реже) преобразовательский [Реформаторське значення оперної творчості Моцарта можна вбачати в органічній єдності драматичного та музичного елементів, у реалізмі, народності образів (Мист., 1956, 1)]. Ср. реформувати. реформатство рел. реформатство [Пан Ван Дорн — один із тих небагатьох голландців, котрі зберегли вірність римському престолові й не перекинулись від католицької церкви до ворохобного кальвінізму чи реформатства (Ільч.)]. реформатський ист., рел. реформатский. реформація ист. реформация [На початок реформації католицька церква була феодальною власницею значної частини англійської землі (Маркс)]. реформений уст. реформенный. реформізм, -му полит, реформизм [У 80-х роках робітничий рух у Галичині послабився. Австрійські соціал-демократи, які видавали себе за виразників інтересів робітничого класу, стали на шлях реформізму, ішли на угоду з буржуазією (Іст. укр. літ.)]. реформіст полит, реформист [Ліквідатори- реформісти. Вони ведуть на ділі ліберальну, а не марксистську, робітничу політику, ведуть робітників до підкорення буржуазії (Ленін)]. реформістка полит, реформистка. реформістський полит, реформистский [Опортуністи намагались перетворити пролетарські партії в партії реформістські, які допомагали б увічнити панування капіталістів (Біогр. Леніна)]. реформований реформированный; преобразованный [Він тільки що покинув недавно перед тим реформовану давню Київську академію (Н.-Лее.)]. Ср. реформувати. реформування реформирование; преобразование [Під реформуванням Росії Столипін розумів таку зміну, щоб на селі лишилися тільки вдоволені поміщики, вдоволені куркулі і глитаї та роздроблені, забиті, безпорадні і безсилі наймити (Ленін)]. Ср. реформувати. реформувати, -мую, -муєш (несоверш. и соверш.) реформировать (несоверш. и соверш.); (изменяя к лучшему — обычно) преобразовывать, преобразовать [Розклад кріпосного
|