Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

реф
43
реф
референдум, -му полит, референдум
[Нарешті настав день референдуму. Полковник
Чайка розпорядився створити в місті всі
умови для максимальної участі жителів у
референдумі (Собко)].
референт референт [Та ви тільки не
перебільшуйте труднощів. Для специфіки у нас у
штаті є референт (Ле)].
референція референция.
рефері нескл. сущ. м. р. спорт, рефери [Точно
о четвертій двадцять розітнувся перший
(довгий) свисток рефері (Смол.)].
реферований реферированный.
реферування реферирование [Реферування
робіт дає значно менше, ніж могли б дати
тези з невеликою до них кількістю
ілюстративного матеріалу (Мовозн., 1955, XIII)].
реферувати1, -рую, -руєш (излагать)
реферировать [Він [критик] розглядає твір з
усяких можливих боків, а властиво 8 такого
боку, з якого йому хочеться, і реферує
публіці, що бачить (Фр.)].
реферувати2, -рую, -руєш спорт,
реферировать.
реферуватися, -рується реферироваться. Ср.
реферувати1.
рефлекс, -су физл. и пр. рефлекс [Ревком...
Такий був перший організаційний рефлекс
нашого міста на визволення (Туд.)];
безумовний ~с безусловный рефлекс;
умовний «-wc условный рефлекс
[Методом умовних рефлексів Павлов виявив
найскладнішу роботу великих півкуль
головного мозку (Вісник АН УРСР, 1949, 9)].
рефлексація книжн. рефлексация.
рефлексивний книжн. рефлексивный,
рефлективный [Аж кривився [Захар], кородячись
від якихось рефлексивних болів у зовсім
загоєній рані в плечі (Ле)].
рефлексія книжн. рефлексия [Для героїв
обох повістей [Головка] характерні
душевна роздвоєність, непослідовність дій,
постійні рефлексії (lern. укр. літ.)].
"пёксний спец. рефлексный.
лексолог псих, рефлексолог.
сексологічний псих, рефлексологический.
лексологія псих, рефлексология.
лектйвний книжн. рефлективный,
рефлексивный.
рефлективність, -ності книжн.
рефлективность.
рефлективно нар. книжн. рефлективно,
рефлексивно.
рефлектометр, -ра физ. рефлектометр.
рефлектор, -ра рефлектор [Лампочка з
рефлектором освітлює частину стіни (Янов.)].
рефлекторний рефлекторный. Ср. рефлектор.
рефлекторний рефлекторный [Вчення про
рефлекторну діяльність нервової
системи дало нові наукові дані для
обгрунтування марксистсько-ленінської теорії
відображення (Наука і життя, 1959, 5)]; «-^ний
біль рефлекторная боль; ~на
реакція рефлекторная реакция. Ср. рефлекс.
рефлекторно нар. рефлекторно [Зараз ви
рефлекторно сприймаєте всякі думки як
ворожі вам (Ле)].
рефлектувати, -тую, -туєш физл., книжн.
рефлектировать.
рефлектуватися, -тується физл. книжн. ре-
флектйроваться.
реформа реформа; преобразование [Реформами
називаються такі зміни, які не віднімають
влади в державі з рук старого пануючого
класу (Ленін)', Першим завданням, що
постало перед болгарськими мовознавцями
безпосередньо після визволення, була
реформа орфографії (Мовозн., 1957, XIV)].
Ср. реформувати.
реформатор, -ра реформатор;
преобразователь [Іван Гус — не спокійний /
реформатор. Він безстрашний революціонер (Іван.);
Чим ти хотів стати в музиці, сину?..
Реформатором нашої народної музики (Коб.)].
Ср. реформувати.
реформаторка преобразовательница.
реформаторський реформаторский;
преобразовательный; (реже) преобразовательский
[Реформаторське значення оперної творчості
Моцарта можна вбачати в органічній єдності
драматичного та музичного елементів, у
реалізмі, народності образів (Мист., 1956,
1)]. Ср. реформувати.
реформатство рел. реформатство [Пан Ван
Дорн — один із тих небагатьох голландців,
котрі зберегли вірність римському
престолові й не перекинулись від католицької
церкви до ворохобного кальвінізму чи
реформатства (Ільч.)].
реформатський ист., рел. реформатский.
реформація ист. реформация [На початок
реформації католицька церква була
феодальною власницею значної частини
англійської землі (Маркс)].
реформений уст. реформенный.
реформізм, -му полит, реформизм [У 80-х
роках робітничий рух у Галичині послабився.
Австрійські соціал-демократи, які
видавали себе за виразників інтересів
робітничого класу, стали на шлях реформізму,
ішли на угоду з буржуазією (Іст. укр.
літ.)].
реформіст полит, реформист [Ліквідатори-
реформісти. Вони ведуть на ділі ліберальну,
а не марксистську, робітничу політику,
ведуть робітників до підкорення буржуазії
(Ленін)].
реформістка полит, реформистка.
реформістський полит, реформистский
[Опортуністи намагались перетворити
пролетарські партії в партії реформістські, які
допомагали б увічнити панування
капіталістів (Біогр. Леніна)].
реформований реформированный;
преобразованный [Він тільки що покинув недавно
перед тим реформовану давню Київську
академію (Н.-Лее.)]. Ср. реформувати.
реформування реформирование;
преобразование [Під реформуванням Росії Столипін
розумів таку зміну, щоб на селі лишилися
тільки вдоволені поміщики, вдоволені
куркулі і глитаї та роздроблені, забиті,
безпорадні і безсилі наймити (Ленін)]. Ср.
реформувати.
реформувати, -мую, -муєш (несоверш. и соверш.)
реформировать (несоверш. и соверш.);
(изменяя к лучшему — обычно)
преобразовывать, преобразовать [Розклад кріпосного

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)