Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
реф 44 реч господарства, безперервне посилення масового селянського руху змусили царизм реформувати управління державними селянами {Іст. Укр РСР)]. реформуватися,. -мується реформироваться; преобразовываться. Ср. реформувати. рефрактометр, -ра физ. рефрактометр. рефрактометричний физ. рефрактометрический [Процес змочування [твердих поверхонь] вивчався різними методами на одних і тих же речовинах. Були застосовані термохімічний, рефрактометричний., методи визначення зв'язаної води (Розв. науки в УРСР)]. рефрактор, -ра астр., уст. рефрактор. рефракторний физ., астр, и пр. рефракторный; г^ний період физл. рефракторный период. рефракційний физ., астр, рефракционный. рефракція физ., астр, рефракция [Радіохвилі, переходячи з одного шару атмосфери в інший, який має іншу густість, вологість і температуру, заломлюються подібно до того, як заломлюється промінь світла, переходячи з одного прозорого середовища в інше. Це явище зветься рефракцією (Наука і життя, 1957, 7)]. рефрен, -ну лит., муз. рефрен [Надія щастя і тривога втрати, І той рефрен жалібний: ждати! ждати! (Фр.)]. рефрижератор, -ра рефрижератор [Рефрижератори і кладові [криголама] розраховані на зберігання річного запасу продуктів (Наука і життя, 1956, 12)]. рефрижераторний рефрижераторный [Озерно- річкові рефрижераторні теплоходи., призначені для швидкісних перевезень продовольчих вантажів (Наука і життя, 1956, 9)]. рефулёр, -ра техн. уст. рефулёр; п а р о- п л а в-^р пароход-рефулёр [Внизу, в затоці, працює дужий пароплав-рефулер «Могутній» (Донч.)]. рефюж спец, рефюж. рёхкання редк. см. кумкання. рёхкати, -каю, -каєш редк. см. кумкати. рехкіт, -коту редк. см. кумкання. рецензент рецензент [Автор повинен критично підходити до зауважень, які дістав від рецензента (Смол.)]. рецензентка разг. рецензентка. рецензентський рецензентский. рецензія рецензия [В останні роки життя письменник [Я. Галан] виступив у пресі з рядом театральних рецензій на постановки класичних російських та українських п'єс, а також п'єс радянських драматургів (Іст. укр. літ.)]. рецензований рецензированный; рецензируемый. рецензування рецензирование [Інститут мовознавства АН УРСР продовжував рецензування і консультування здійснюваних Українським філіалом ІМЕЛу перекладів на українську мову творів класиків марк- сизму-ленінізму (Мовозн., 1955, XIII)]. рецензувати, -зую, -зуєш рецензировать. рецензуватися, -зується рецензироваться. рецепт рецепт [Ще маленькою школяркою стільки разів пробігала цей шлях. Ось тут була аптека, куди носила мамині рецепти (Янов.)', Ніхто не може дати художникові готового рецепта, який би дозволив йому уникнути багатьох труднощів у створенні ідейно значного., художнього твору (Мист., 1956, 2)]. рецептар, -ря рецептар. рецептивний физл. рецептивный [Наш організм не є самим тільки рецептивним апаратом (Фр.)]. рецептний рецептный. рецептор, -ра физл. рецептор [Досліди над умовними рефлексами озброїли нашу психофізіологію також досконалим методом вивчення чутливості рецепторів (Вісник АН УРСР, 1949, 9)]. рецептура мед., фарм. и пр. рецептура [Інститут [геології АН УРСР] розробив і передав для промислового використання рецептуру виготовлення з менілітових сланців безсвинцевої глазурі для кахлів і цегли (Наука і життя, 1956, 10)]. рецептурний мед., фарм. и пр. рецептурный [У противників ідеального героя є ще один аргумент, який вони вважають козирним,нищівним. Мовляв, ідеальний герой — це щось нудне, іконописне, заздалегідь відоме і рецептурне (Рад. літер., 1958, 3)]. рецепція научн. рецепция. рецесивний биол. рецессивный. рецесія биол. рецессия. рецидив, -ву юр. и пр. рецидив [Раптовий рецидив рани несподівано вивів з ладу полковника (Ле і Левада)]. рецидивізм, -му юр. и пр. рецидивизм. рецидивіст юр. рецидивист [Треба заарештувати і суворо судити фашистських злочинців- рецидивістів (Янов.)]. рецидивістка юр. рецидивистка. рецидивний рецидивный. Ср. рецидив. реципієнт спец. реципиент. реципітація мед., хим. реципитация. реципувати, -пую, -пуєш научн. реципировать. реципуватися, -пується научн. реципироваться. рецитація уст. рецитация. рецитувати, -тую, -туєш уст. рецитировать [Вночі я зривався, кричав, рецитував лекції (Фр.)]. реченець, -нця уст. срок [Буває, наприклад, і так, що хтось позичить кому гроші, а той не має заплатити чим на реченець, от і продають землю (Коцюб.)]. речення предложение [У процесі спілкування ми звичайно користуємось не окремими словами, а об'єднуємо, зв'язуємо їх у більші чи менші сполуки — речення (Курс укр. мови)]. речення уст. речение; (кратко изложенная мудрая мысль — обычно) изречение [Кож- дий такий документ будив у його пам'яті спомини подібних і неподібних скандальних історій, речень, анекдотів, і все те він пер в свою книжку, записував з таким пієтизмом і так старанно, мов не знати які дорогі скарби (Фр.)]. речистий разг. речистый; говорливый [Ей, не люби мене, дівчино! Як хочеш любощів |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)