Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
реч 45 реш речистих, Як хочеш розкошів огнистих речитатив, -ву муз. речитатив Щісня почалася непомітно. Це була навіть не пісня: розтягнутий речитатив дуже рідко підносився до справжнього співу (Собко)]. речитативний муз. речитативный [Тричі пролунав тихий речитативний спів (Вас.)]. речі, -чей см. річ1 1. речник уст. 1) поборник; (защитник — ещё) заступник [Поглянь: у білі двері ці, Як ріки з заходу і сходу, Течуть народу посланці, Правдиві речники народу (Рил.)]; 2) обл. оратор; повз, витйя [Ж і р о н д и с т: ..Скільки душ їм [мурам] заповідало думки та мрії в реченнях мудрих та огнистих строфах, і вірний камінь речником зостався людей, що поніміли під залізом (Л. Укр.)]. рёчниця поборница; заступница [Була в гурті маленька Жанна д'Арк: тоненька, блідолиця.. В нас її вважали За речницю великої снаги (Л. Укр.)]. Ср. речник 1. речовий 1) вещевой [До підполковника Шрама, тягнучи за собою свій речовий мішок, прийшов Гаркавий (Собко)]; <^ве постачання вещевое довольствие [Начальник відділу речового постачання не забарився оцінити здібності старшого писаря (Руден- ко)];г^вйй склад вещевой склад; 2) филос. вещественный; спец. вещный [Споживні вартості становлять речовий зміст багатства, хоч би яка була його суспільна форма (Маркс)]; 0 «-'ВЙй доказ юр. вещественное доказательство [Не можна давати ворогові речового доказу до рук (Тулуб)]; *^ве значення слова лингв, вещественное значение слова; ~вйй п 6- з о в юр. вещный иск; ~вё право юр. вещное право. речовина вещество; (из разных элементов — обычно) состав [Всі речовини складаються з атомів, іонів або молекул, і їх властивості залежать від природи цих частинок (Наука і життя, 1956, 9)]; поживна <-~вйна питательное вещество [Кожний організм протягом свого життя постійно відбирає з зовнішнього середовища необхідні поживні речовини (Конярство)]. речовинний вещественный [Речовинний склад глибших шарів Землі виявляють за допомогою різних порівняльних даних, і зокрема за аналогією з складом метеоритів (Наука і життя, 1957, 1)]. речовинність, -ності вещественность. решетар, -ря уст. решетник [Зникли, назавжди зникли з гірських і підгірських доріг оті знайомі мені з юності вічні проле- тарі-злидарі— коновкарі, дьогтярі, реше- тарЦ трачі (Козл.)]. решетйлівський решетйловский; «-^ка в і в- ц я решетйловская овца; ~кий смушок решетйловская смушка [Прямо до їх гурту ішов парубок, високий, білявий, у сивій з решетйлівських смушків шапці (Мирн.)]. решетина см. решетище. решетити, -шечу, -шетйш 1) решетить (разг.); (сплошь — еще) изрешечивать [Сюди не долітали кулі — вони решетили пальто на гяя- лизі (Шер.)]; 2) строит, решетить; (кровлю, стену um. п. — ещё) обрешечивать. решетитися, -шечуся, -шетйшся (образно) разг. редк. петушиться [Довго Яким решетився, кричав, аж охрип (Ков.); [Лис Микита:] — Завтра в білий день піду до міста і просто з торговиці курку вкраду. —Et, іди, не говори дурниць! — уговкува- ли його товариші. — Що, дурниць! Ану, побачите! — решетився Лис (Фр.)]. решетище обод в решете. решето 1) решето [Юхим узяв у руки решято, висипав міру жита і викручував із нього кукіль (Чорн.); Була вже ніч. Уже всі без останку просіялись зорі крізь решето тьми (Пере.)]; Оносйти воду <^том разг. носить (черпать) воду решетом [Богуна ловити, що воду решетом носити (Кач.)]; пройти крізь сито і «-~то см. сито1; чудеса в ~ті чудеса в решете; 2) редк. бубен; см. ещё тамбурин. решетбваний просеянный сквозь решето [Старий Паскуда привозив синові [у гуртожиток] шість паляниць — по числу днів на тижні — решетованого, з пригорілою зверху скоринкою хліба (Збан.)]. решетувати, -тую, -туєш 1) разг. просеивать [Ще Чорногора решетує своє останнє борошно, а ліси вже окутуються фіалковим маревом (Ст.)]; 2) см. решетити 2. решітка 1) решётка [Залізні ворота у двір зачинені на замок, і крізь золочену решітку блищить між дерев вугол палацу з ліхтар- нею (Козл.); За тонкою решіткою з дощок попід стінкою тулилася вузенька драбина (Панч); В них [кристалічних тілах] атоми і іони розміщені в правильному порядку, утворюючи просторову кристалічну решітку (Наука і життя, 1956, 9)]; 2) (музыкальный инструмент) обл. бубен [Він подався до коршми. Там грали музики, скрипка та решітка, було багато парубків та дівок (Л. Укр.)]; 3) бот. обл. подрешетник [Зародив тієї осені білий гриб і решітка (Куч.)]. решітний решётный [Через отвір, який регулюється заслонкою, зерно з засипного ковша рівномірно надходить на верхнє решето верхнього решітного стана (Наука і життя, 1956, 3)]. решітник 1) решетник; 2) уст. бубенщик [Скрипка й басоля зараз замовкли, ..тільки решітка ще загурчала сама, але зараз і її вгамує хтось, сіпнувши решітника за полу (Л. Укр.)]; 3) бот. (Veronica chamaedrys L.) вероника. решіточка уменъш. разг. решёточка. решітце уменъш. разг. решетцо, решётце [Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце (Ном.)]. решітчастий решётчатый, решётчатый [До торцевих стін сховищ прибудовують тамбури з подвійними зовнішніми дверями: одні, решітчасті, відчиняються всередину тамбура, другі, суцільні, відчиняються назовні (Колг. вироби, енцикл.)]. решка разг. решка; редк. решётка; О орёл і *^ка разг. орёл и рёшка [Вірні думки деяких вчених про хутори. Хутори, як золота медаль, можуть мати орла і решку: |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)