риг 49 риз ригористичний книжн. ригористический, ригористичный. ригористичність, -ності книжн. ригористичность. ригористично нар. книжн. ригористически. ригористка книжн. ригористка. ригсдаг, -гу ист. ригсдаг. ригувати, -гує і) (о рогатом скоте или образно) разг. редк. метаться [с рёвом]; бесноваться [Скотина ригує, як побачить свіжу кров (Ромен, у. — С л. Г р.)]; 2) разг. шутл. писать каракулями, царапать. ридання рыдание [Настя довго не спала тієї ночі і гірко плакала, стримуючи ридання, щоб не збудити брата (Л. Укр.)]; заходитися, зайтися г^ням начинать, начать рыдать, зарыдать [Олена, яка чекала Ольгу напівжива, побачивши її «цілою», зайшлась нервовим риданням (Вільде)]. ридати, -даю, -даєш рыдать [Смерті сподіваюсь, А ридаю, мов дитина, Як я нагадаю Катерину (Шевч.); Скриплять і ридають дерева під вітром... (Тич.)]; р й д м а <^>ти плакать навзрыд [Діти ридма ридали під шибеницями, на яких умирали їхні матері (Панч)]. ридван уст. рыдван [Ридваном їхав пан, і курява стовпом Від коней та коліс знялася над шляхом (Боров.)]. ридикюль, -ля уст. ридикюль [Софія витягла з ридикюля кілька срібних монет (Шиян)]. ридикюльчик уменьш. уст. ридикюльчик [Марків солом'яний бриль і навіть Мотин жовтий ридикюльчик були доверху повні грибів (Козач.)]. рйдма: ~ма ридати см. ридати. риж, -жу обл. рис [Вона зготувала юшку з куркою і рижем (Мирн.)]. рйжевий обл. рисовый [І як вели його за село та били прикладами по раненій голові, Лі Юнк-шан думав чомусь, що це б'ють його наставники на рижевих полях в Китаї (Ірч.)]. риженький ласк. разг. рыженький [Риженьке, лисеньке [теля], на правій нозі біленька пляма... (Вишня)]. рижий 1) прил. рыжий [Рижі плавні й жовті осокори Будуть знов зелені (Дор.)]; 2) (род. рижого) сущ. разг. рыжий [Хватайся за рижого (Ном.)]. рйжик см. рижбк. рижиковий см. рижковий. рижієвий рыжиковый, из рыжея; ^ва олія рыжиковое масло [Каганець на припічку горить, ледве тліє невеличкий гніт у рижієвій олії (Мирн.)]. рижій, -жію бот. (Camelina Crantz) рыжик; (реже) рыжей [Як доведено дослідами наукових установ і практикою колгоспів, сочевицю доцільно сіяти., в суміші з рижієм, що дає змогу механізувати збирання і збільшити врожай насіння рижію (Коле. Укр., 1957, 2)]. рижійннй бот. рыжиковый [—Тільки заверну за ріг коло церкви, — думаю собі, — потягне рижійною олією — олійниця там стоїть (Вас.)]. рижковий, рижиковий бот. рылшковый. | рижбк, -жка, рйжик бот. рыжик | Роман розстебнув свою торбину, рішучіш рухом висипав на землю гриби. Тут були рижики, боровички, підберезники, грузді (Збан.); Такий червоний, як рижок (Ном.)]. рижуватий разг. рыжеватый [Не вспіли генеральшу поховати, як приїхав з полку старший панич., з рижуватим, шорстким, як на ведмеді, волоссям, з великим лобом (Мирн.)]. рила церк. риза; (только об облачении) фелонь [Ганна Федорівна послала його молодій образок в срібній позолоченій ризі (Воеч.); Січовий панотець Микита нашвидку, підтикавши ризи, з-під яких видно було добрячу козацьку шаблю, окропив святою водою козацькі лави (Нач.); І рве золоту свою ризу На площі тужливий каштан (Бажан)]; 0 напитися (напоїти и т. п.) до самісіньких риз напиться (напойть um. п.) до положения риз [Хіба ж він знав, що вчитель такий благородний чоловік. Сьогодні ж, сьогодні піде з ним на мирову і нап'ється до самісіньких риз (Сиг.)]. ризаліт, -ту архт. ризалйт [Ризаліт— оистуїі стіни., будинку (Архт. Рад. Укр., 1941, 3)]. рйззя собир. редк. лохмотья; (реже) рубище; разг. отрепье, отрепья, отрёпки; (о рваных, изношенных вещах) тряпьё, старьё [Старець., труситься в дірявому риззі (Барв.)]. рйзи (род. риз) обл. спуск, жёлоб [из брёвен, по которому гуцульские лесорубы спускают с горы вниз срубленные деревья]. v рйзик, -ку разг. риск [3 великим ризиком, на утлих човнах перевозять через Волгу брезентові мішки з листами (Собко)]. ризикнути см. ризикувати. ризикований разг. рискованный [Задум Ки- рилюка здавався їй зухвалим, занадто вже сміливим і ризикованим (Грим.)]. ризикованість, -ності разг. рискованность [Трофімов розумів ризикованість плану, запропонованого інженером (Трубл.)]. ризиковано нар. разг. рискованно [Залишатися вдень на степу, де нема жодного гайка, було б ризиковано (Верш.)]. ризикувати, -кую, -куєш, ризикнути, -ну, -нёш рисковать, рискнуть [Даун: У мене промокли ноги, я ризикую дістати нежить (Я'орн.); Матросов настояв на тому, щоб ризикнути і спробувати збудувати тейляка (Собко)]. ризниця церк. рйзница [Щоб вигнати дух унії, міщани кинулись обмивати ризницю (Панч)]. рйзничий, -чого сущ. церк. рйзничий [— На колінаї — пошепки тюкнув на Омелька старий та сивий Сакелларій, рйзничий, сам падаючи ниць перед царем (Ільч.)]. ризоїди, -дів, ед. ч. ризоїд биол. ризоиды, ризоид. ризоктоніоз, -зу биол. ризоктониоз [Сівозміною запобігаємо також скупченню на полях збудників багатьох хвороб, особливо тих, що уражують підземні частини рослин (ризоктоніоз, різні гнилі тощо) (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]; *^>з картоплі ризоктониоз картофеля. 4-2225
|