Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
риз 50 рим ризоктбнія биол. ризоктония [Кореневу гниль сходів бавовнику спричинює гриб ризоктонія (Техн. культ.)]. ризомбрфа, (обычно мн. ч.) ризомбрфи, -морф биол. ризоморфа, ризоморфы [За допомогою ризоморф опеньки поширюються в грунті на значну відстань, переходячи від одного дерева до другого (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. ризький рижский. рийка 1) энт. навозник, навозный жук;'см. ещё гнояк 2; 2) (перен.: у свиньи) обл. пятачок [Жмурили [свині] сонні маленькі очі, здіймали вгору чисті кругленькі рийки і так ніжно стогнали: ох! о-ох! (Коцюб.)]. рик, -ку рык; (перен.: сильный гул) рёв [Дикий рик раненого медведя розлягався чимраз дужче (Фр.); Ревів гарматний рик та вітер пролітав якутськими полями (Пере.)]. рикання рыкание [Грізна трембіта, голос якої схожий на рикання лева, в руках невідомого чарівника заводила, наче весільна флояра (Пере.)]. рикати, -каю, -каєш, рикнути, -ну, -нёш рыкать, рыкнуть; (о диком звере, а также перен.—изредка) реветь, разг. ревнуть [Клав [Іван] Палагні живий вогонь для вечері, стелив сіно на стіл та під столом, і з повною вірою рикав при тім, ..блеяв вівцею та ржав конем, аби велася худоба (Коцюб.) Рикнула страшенно медведиця і перевернулась горілиць, обіллявшися кров'ю (Фр.)', Він рикнув у трубу над самою головою Павки (Панч)]. рикаючий рыкающий [Як же не пишатися Вірменії своїми богатирями! Аджеж Mreg- старший на шматки рикаючого лева роздер (Тич.)]. рикетсії, -сій биол. риккётсии. рикнути см. рикати. рикошет, -ту рикэшёт [Василь Іванович помирив Мотрону Іванівну з чоловіком, хоч і заробив на цьому ділі кілька рикошетів (Янов.)]. рикошетити см. рикошетувати. рикошетний рикошетный [Димки схоплювалися за димками, кулемет строчив, ..рикошетні кулі хльоскали й співали (Янов.)]. рикошетом нар. рикошетом [Рикошетом куля ударила вище коліна молодого партизана Павленка (Ст.)]. рикошетувати, -туе и разг. рикошетити, -тить рикошетировать; разг. рикошетить [Перший снаряд потрапив у башту і рикошетував (Веч. Київ, 1967, XI); Сонце, звернувши на захід, рикошетить промінням по далеких польових озерах (Гонч.)]. рикша рикша [Рикша стане, опустивши руки, І його машина обганя (Мал.)]. рило 1) рыло [Саме того вечора Лаврінів кабанчик просунув рилом тин та й побіг у Мотрину картоплю (Н.-Лев.)]; 2) перен. еульг. рыло; морда; (образно — о способности обнаруживать что-либо при помощи органов чувств) охотн. чутьё [Ворогів ми не проґавим, Завжди рило наб'ємо (народна пісня); Танк голосно заскреготав, підкинув догори тупе рило і, ніби принюхуючись, поповз уперед (Панч); Не сунь свого свинячого рила до нас в радянський огород (приказка)]; ні вуха н і ^ла [не тямити] вульг" ни уха ни рыла [не смыслить] [[Храпков:} Я ні вуха ні рила не тямлю в будівництві (Де)]. рильце 1) уменьш. рыльце [Дід обходить куницю з боку ґанку, простягає руку і мацає пальцями скривавлене рильце (Туд.)\\ ^це кулемета и т. п. рыльце пулемёта и т. п. [Івашко побачив крізь сухе бадилля бур'яну рильце кулемета і вогняний струмок (Панч)]; О ^це в п у ш- к у (пуху) разг. рыльце в пушку (пуху); 2) бот. рыльце. рим мор. рым. Рим (род. Рима — о городе и Риму — о государстве — ист.) Рим. рима рйфма [Треті півні заспівають — Рими на лету хватаю І до самого світання Чую вірша наростання (Підс.)]\ жіноча <^>ма поэт, женская рйфма; оперезана г^ма поэт, опоясанная рйфма; чоловіча г^ма поэт, мужская рйфма. римар, -ря разг. редк. шорник [Римар вносить шмат сириці І сідає при вікні (Ст.)]. римаренко разг. редк. сын шорника. римарівна разг. редк. дочь шорника. рймарка разг. редк. жена шорника. римарство разг. редк. шорное ремесло. римарський разг. редк. шорный. римарювати, -рюю, -рюєш разг. редк. шорничать [Був той Гершко такий старий, як світ, римарював та тяжко бідував (Вовч.)]. римач, -ча разг. прен. рифмач, рифмоплёт; уст. рифмотворец. римёса фин. римесса. римляни (род. римлян) рймляне. римлянин римлянин [Семпроній: ..Яка ж римлянину причина справді ламяти римський культ? (Л. Укр.)]. римлянка римлянка [П а н с а до Руфіна: ..Ти взяв її від мене в звичаях добрих виховану, чесну, римлянку справедливу (Л. Укр.)]. Римма Римма. римований рифмованный [Ще була вона, Наталочка, зовсім, зовсім маленькою., і придумувала казки, і обов'язково римовані (Коп.)]. римо-католицький см. римсько-католицький. римський римский [У нижньому поверсі — парадні покої. Вестибюль римського стилю (Вишня)]. римсько-католицький, римо-католицький римско-католический [Я, ойче, не для того воював за Польщу.., щоб тримати на кращій службі русинів і гайдамаків. Ідіть з сім'єю до ксьондза і переходьте в римо- католицьку віру (Козл.)]. римування поэт, рифмование, рифмовка. римувати, -мую, -муєіп рифмовать [Не все ще той поет великий, чільний, Хто вірші пише і слова римує (Фр.)]. римуватися, -муеться рифмоваться; (быть созвучным — ещё) рифмовать [Я проходжу берегом, де хлюпоче Буг, слово Буг римується з добрим словом — друг (Заб.)]. римуючий рифмующийся [Коли поруч стоять |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)