Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

ри«
51
рип
два римуючі інфінітиви, то краще один з
їх брати в короткій формі (Самійл.)].
ринва водосточная труба; (реже) водосточный
жёлоб [Осінь облягає Холодну землю, і в
ринвах Вода хлюпочеться і грав (Рил.);
Після цього переходу треба було
заповзти ще до чавунної ринви, якою двори,
розташовані вище по горі, спускали
велику дощову воду (Янов.)]; О
[попасти] з дощу та під ^ву погов.
[попасть] из огня да в полымя.
рйнвочка уменьш. от рйнва [Од зруба до
цебра, що під осикою, — теж ринвочка не
дуже довга (Головко)].
ринг, -гу спорт, и пр. ринг [Білий квадрат
рингу був встановлений на стадіоні в центрі
сектора, який охоплює півколом бігова
доріжка (Собко)].
ринда1 1) ист. рында [Нижче від них стоїть
дяк Вісковатий. За троном — ринди (пе-
рекл. з О. Толстого)]; 2) (о ком-либо
нескладном) обл. уст. рында [Іди, ринде, деінде,
там тебе не знатимуть і риндою не
зватимуть (Ном.)].
рйнда2 мор. уст. рында [Час я визначив по
віддалених звуках ринди (перекл. з Первен-
цева)]; бити ~ду бить рынду.
рйндера бот. (Rindern Pall.) рйндера.
рйнка разе, глиняная миска; посудина,
расширяющаяся кверху; плошка; обл. рынка
[А там дукач гладкий смакує як! Всього
кладе повнісінькую ринку, Ще й цуцику
дає, щоб знав він смак, А там бідняк гризе
суху скоринку (Гл.)].
ринковий рыночный [Встановлення єдиного
рублевого мита замість численних
дрібних зборів, які існували в період
феодальної роздробленості, зміцнювало внутрішні
ринкові зв'язки і сприяло розширенню
зовнішньої торгівлі (Іст. Укр. РСР)];
~ъ\ ціни рыночные цены.
ринок, -нку рынок [До міста треба було іти
через старий ринок (Панч);
..капіталістичне виробництво є виробництво на продаж,
виробництво товарів на ринок (Ленін)];
світовий ~к мировой рынок [Велика
промисловість створила світовий ринок,
що його підготувало відкриття Америки
(Комун, ман.)].
ринологія мед. ринология.
ринопластика мед. ринопластика [Якщо на
обличчі., можна закривати шкірні дефекти,
відновлювати повіки, щоки, підборіддя,
губи і т. д., то вінцем пластичного
мистецтва слід вважати ринопластику (Наука
і життя, 1968, б)].
ринопластичний мед. ринопластйческий.
риноскоп мед. риноскоп.
риноскопія мед. риноскопия.
риночка уменьш. от рйнка [Ти хоч би олією
помастив хліб, он у миснику в риночці
(Головко)].
риночок, -чку уменьш., ласк, от ринок [Аж
мій милий та по риночку ходить, Чужу
милу та за рученьку водить (Чуб.); Гуляв
чумак на риночку, Та пив чумак
горілочку... (народна пісня)].
ринути, -ну, -неш (несоверш. и соверш.) 1)
устремляться, стремиться (книжн.),
устремиться; (только соверш.: внезапно броситься —
еще) ринуться, ринуть (уст.); (массой —
ещё) хлынуть [3 тихим плескотом на
берег Рине хвилечка перлиста (Л. Укр.);
Літак свій останній бере перевал І рине,
як лютий, страшний вогнепад, На вражі
цистерни, що збіглися в ряд (Бажан);
— За мною всії — й на древні мури
повстанців ринули полки... (Сос.)]; 2)
(изливаться) течь, потечь; (соверш.: с силой,
потоком — ещё) хлынуть [А серце моє
болить, сльози ринуть (Вовч.); Великі
потоки води ринули поміж скелями вздовж
схилів міжгір'я (Вл.); Як відчинили
двері, свіже, морозне повітря і сонячне
світло ринули в сіни (Головко)].
ринутися, -нуся, -нешся устремиться;
ринуться [Діти звідусіль ринулись нам
назустріч, кинулись в обійми — як рідним
(Гонч.)]. Ср. ринути 1.
ринь, -ні см. рінь.
рип 1) (род. рйпу) сущ. скрип [До пострілів
приєдналися безладні панічні викрики,
іржання коней, рип коліс (Панч)];
чоботи на ~пах сапогй со скрипом;
за одним ^пом (одновременно) разе, за
одним скрипом; 2) (глагольное межд.) скрип
[А тут Берко рип у хату! Я до його, кажу
йому, що так і так, будь ласка, зарадь,
зарятуй! Позич грошей (Н.-Лев.)]; ~п т а
^п скрип да скрип [Поки ж вони
одягалися, невістки знай у противну хату,
рип та рип. То буцімто вогню дістати, то
чаплію узяти (Квітка)].
рйпа обл. рытвина, выбоина [Лан жита
закінчився, і хлопці шмигнули в рипу,
глибоко промиту дощами (Козл.)].
рипання 1) скрипение [Він пароплава довго
ждав Під довге рипання баяна (Рил.)];
ср. рипати; 2) шатание; ср. рипатися.
рипати, -паю, -паєш, рипнути, -ну, -неш
скрипеть, скрипнуть [А старці вже, чую,
рипають у сінях і шарять по дверях,
шукаючи клямку (Довж.); Рипнули двері,
і на порозі з'явилася невістка (Чорн.);
Чується, як рипнули чоботи Шестірного
(Мирн.)].
рипатися, -паюся, -паєшся разг. часто
отворять [дверь]; часто ходить; (беспокоя
других у без дела разг. — изредка) шататься
[— Чого ти, дочко, рипаєшся дверима? —
спитала її баба (Мирн.); Отець Онуфрій,
спасибі, пороги пооббивав, рипаючись та
тупцяючи за мене (Я.-Лее.)]; О не ^>пай-
ся фам. не рыпайся [— В нашому ділі без
тренування нікуди не рипайся, — мимрить
він, намагаючись рівно ступати й дихати
(Янов.)]; сиди і не знайся сиди
и не рыпайся [Піде куди Мотря, — сиди,
мати, з хлопчиком дома — й не рипайся!
(Мирн.)].
рипёць, -пця, рипйця обл. редк. ремень,
соединяющий две части цепа [Микола
задумавсь і з усієї сили так уперіщив снопа,
що рипиця луснула і бич одскочив
(Н.-Лев.)].
рипіння скрипение, скрип [Лунко
розляглося Рипіння снігу (Бажан)].
рипіти, -плю, -пйш скрипеть [Шумлять го-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)