Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ри« 51 рип два римуючі інфінітиви, то краще один з їх брати в короткій формі (Самійл.)]. ринва водосточная труба; (реже) водосточный жёлоб [Осінь облягає Холодну землю, і в ринвах Вода хлюпочеться і грав (Рил.); Після цього переходу треба було заповзти ще до чавунної ринви, якою двори, розташовані вище по горі, спускали велику дощову воду (Янов.)]; О [попасти] з дощу та під ^ву погов. [попасть] из огня да в полымя. рйнвочка уменьш. от рйнва [Од зруба до цебра, що під осикою, — теж ринвочка не дуже довга (Головко)]. ринг, -гу спорт, и пр. ринг [Білий квадрат рингу був встановлений на стадіоні в центрі сектора, який охоплює півколом бігова доріжка (Собко)]. ринда1 1) ист. рында [Нижче від них стоїть дяк Вісковатий. За троном — ринди (пе- рекл. з О. Толстого)]; 2) (о ком-либо нескладном) обл. уст. рында [Іди, ринде, деінде, там тебе не знатимуть і риндою не зватимуть (Ном.)]. рйнда2 мор. уст. рында [Час я визначив по віддалених звуках ринди (перекл. з Первен- цева)]; бити ~ду бить рынду. рйндера бот. (Rindern Pall.) рйндера. рйнка разе, глиняная миска; посудина, расширяющаяся кверху; плошка; обл. рынка [А там дукач гладкий смакує як! Всього кладе повнісінькую ринку, Ще й цуцику дає, щоб знав він смак, А там бідняк гризе суху скоринку (Гл.)]. ринковий рыночный [Встановлення єдиного рублевого мита замість численних дрібних зборів, які існували в період феодальної роздробленості, зміцнювало внутрішні ринкові зв'язки і сприяло розширенню зовнішньої торгівлі (Іст. Укр. РСР)]; ~ъ\ ціни рыночные цены. ринок, -нку рынок [До міста треба було іти через старий ринок (Панч); ..капіталістичне виробництво є виробництво на продаж, виробництво товарів на ринок (Ленін)]; світовий ~к мировой рынок [Велика промисловість створила світовий ринок, що його підготувало відкриття Америки (Комун, ман.)]. ринологія мед. ринология. ринопластика мед. ринопластика [Якщо на обличчі., можна закривати шкірні дефекти, відновлювати повіки, щоки, підборіддя, губи і т. д., то вінцем пластичного мистецтва слід вважати ринопластику (Наука і життя, 1968, б)]. ринопластичний мед. ринопластйческий. риноскоп мед. риноскоп. риноскопія мед. риноскопия. риночка уменьш. от рйнка [Ти хоч би олією помастив хліб, он у миснику в риночці (Головко)]. риночок, -чку уменьш., ласк, от ринок [Аж мій милий та по риночку ходить, Чужу милу та за рученьку водить (Чуб.); Гуляв чумак на риночку, Та пив чумак горілочку... (народна пісня)]. ринути, -ну, -неш (несоверш. и соверш.) 1) устремляться, стремиться (книжн.), устремиться; (только соверш.: внезапно броситься — еще) ринуться, ринуть (уст.); (массой — ещё) хлынуть [3 тихим плескотом на берег Рине хвилечка перлиста (Л. Укр.); Літак свій останній бере перевал І рине, як лютий, страшний вогнепад, На вражі цистерни, що збіглися в ряд (Бажан); — За мною всії — й на древні мури повстанців ринули полки... (Сос.)]; 2) (изливаться) течь, потечь; (соверш.: с силой, потоком — ещё) хлынуть [А серце моє болить, сльози ринуть (Вовч.); Великі потоки води ринули поміж скелями вздовж схилів міжгір'я (Вл.); Як відчинили двері, свіже, морозне повітря і сонячне світло ринули в сіни (Головко)]. ринутися, -нуся, -нешся устремиться; ринуться [Діти звідусіль ринулись нам назустріч, кинулись в обійми — як рідним (Гонч.)]. Ср. ринути 1. ринь, -ні см. рінь. рип 1) (род. рйпу) сущ. скрип [До пострілів приєдналися безладні панічні викрики, іржання коней, рип коліс (Панч)]; чоботи на ~пах сапогй со скрипом; за одним ^пом (одновременно) разе, за одним скрипом; 2) (глагольное межд.) скрип [А тут Берко рип у хату! Я до його, кажу йому, що так і так, будь ласка, зарадь, зарятуй! Позич грошей (Н.-Лев.)]; ~п т а ^п скрип да скрип [Поки ж вони одягалися, невістки знай у противну хату, рип та рип. То буцімто вогню дістати, то чаплію узяти (Квітка)]. рйпа обл. рытвина, выбоина [Лан жита закінчився, і хлопці шмигнули в рипу, глибоко промиту дощами (Козл.)]. рипання 1) скрипение [Він пароплава довго ждав Під довге рипання баяна (Рил.)]; ср. рипати; 2) шатание; ср. рипатися. рипати, -паю, -паєш, рипнути, -ну, -неш скрипеть, скрипнуть [А старці вже, чую, рипають у сінях і шарять по дверях, шукаючи клямку (Довж.); Рипнули двері, і на порозі з'явилася невістка (Чорн.); Чується, як рипнули чоботи Шестірного (Мирн.)]. рипатися, -паюся, -паєшся разг. часто отворять [дверь]; часто ходить; (беспокоя других у без дела разг. — изредка) шататься [— Чого ти, дочко, рипаєшся дверима? — спитала її баба (Мирн.); Отець Онуфрій, спасибі, пороги пооббивав, рипаючись та тупцяючи за мене (Я.-Лее.)]; О не ^>пай- ся фам. не рыпайся [— В нашому ділі без тренування нікуди не рипайся, — мимрить він, намагаючись рівно ступати й дихати (Янов.)]; сиди і не знайся сиди и не рыпайся [Піде куди Мотря, — сиди, мати, з хлопчиком дома — й не рипайся! (Мирн.)]. рипёць, -пця, рипйця обл. редк. ремень, соединяющий две части цепа [Микола задумавсь і з усієї сили так уперіщив снопа, що рипиця луснула і бич одскочив (Н.-Лев.)]. рипіння скрипение, скрип [Лунко розляглося Рипіння снігу (Бажан)]. рипіти, -плю, -пйш скрипеть [Шумлять го- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)