рип 52 рис лубі ялини, сосни сухі риплять, Сплять у бліндажах гвардійці, лиш вартові не сплять (Hex.); Твердий сніг рипить під ногами в Семена (Коцюб.); Черниш устав., і, риплячи чоботями, замислений пройшовся по хаті (Гонч.)', Я тепер почуваюся здоровою, не кашляю і не риплю (Л. Укр.)]; ^ти на скрипці (гармонії и т. п.) разг. скрипеть на скрипке (гармонике um. п.); (более пренебрежительно — ещё) пиликать на скрипке (гармонике и т. п.). рипливий скрипящий [По твердому рипливому снігу стелились довгі тіні від дерев, хат, тинів (Коцюб.)]. рипнути см. рипати. рипотіти, -почу, -потйш разг. поскрипывать [Рипотять швидкі ступні по усланій білим снігом землі (Мирн.)]. рип-рип, рипу-рипу межд. скрип-скрип [А я дивлюсь на нього і слухаю, як чоботи рип-рип, рип-рип (Вагм.)]. рйпус ихт. рйпус [Заселена вона [Рось] й північними рибами — сичем, рипусом, пеляддю (Наука і життя, 1960, 10)]. рипучий скрипучий [Михай одривається од вікна, стрімголов біжить униз по рипучих сходах (Чаб.)]. рис, -су рис [Практика показала, що з рисових плантацій, на яких вирощується корон, збирають урожай рису вищий на 6— 8 цнт з гектара (Рад. Укр., 1949, III)]. риса 1) черта; (в рисунке um. п. — обычно) штрих [Хоч не гріло, та світило осіннє сонечко, безлисті дерева вирізувались гострими рисами на синьому небі (Л. Укр.)]; 2) (о совокупности признаков — обычно мн. ч.: риси, род. рис) черты; (очертание, внешний вид — ещё) облик [Мати знаходила і свої риси в дитини: тиха хода, лагідна мова, рівний грудний голос (Чорн.); Риси комунізму прийшли не лише в наші виробництва та у взаємини поміж людьми, комуністичні риси народились та загартувались і в характері та свідомості радянської людини (Смол.)]; ^си вдачі черты характера; ^си обличчя черты лица; облик; в загальних ~сах в общих чертах. рисак, -ка рысак [Серед порід коней світовою славою здавна користуються орловський рисак і донський скакун (Осн. даре.)]. рисачка рысачка [Біля гайку басувала копитами запряжена в сани чистокровна рисачка Метелиця (Шиян)]. рисберма гидр, рисберма. рисеня, -няти рысёнок. рисенятко ласк, от рисеня. рисистий рысистый [За характером використання коней поділяють на рисистих, верхових і важковозів (Колг. вироби, ен- цикл.)]. рисистість, -тості рысистость. рисити, -сю, -сйш спорт, рысить. рисиха рысиха. рисівка бот. (Oryzopsis Mi 11.) рйсовник, рисовидка. риск1, -ку (о чувстве) риск [Говорив він розсудливо, добре розуміючись на військовій тактиці, але пропозиція його була зв'язана з неабияким риском (Панч)]; н а свій [страх і] ~к на свой [страх и] риск, за свой [страх и] риск [Сталося так, що Гольд- штромові треба було надрукувати якусь рекламну летючку, і Сташка на свій риск, замість Вайнштока, віднесла роботу до Філіпчука (Вільде)]. риск2, -ку мор., охотн. рыск. риска 1) уменъги. чёрточка [Життя наклало риски суму на її лице (Туд.)]; 2) (дефис) чёрточка. рискаль, -ля обл. заступ [Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику (Фр.)]. рискання мор., ав. рыскание. рискати, -каю, -каєш мор., ав. рыскать. рискнути см. рискувати. рискований рискованный, рисковый (разг.); (крайнє смелый — ещё) отчаянный [їх [партизан] вів молодий учитель історії, людина, що обрала для себе важкий рискований труд, в якому витримка йшла поруч з натхненням (Пере.)]; ~на справа рискованное предприятие. рискованість, -ності рискованность. рисковано нар. рискованно [Підійматися в такий буран, вести сотні людей — рисковано (Шер.)]. рисковий торг., фин. и пр. рисковой; ~пйн якір мор. рисковой якорь. рискувати, -кую, -куєш, рискнути, -ну, -неш рисковать, рискнуть [Роз'їзд поскакав назад, на кожному кроці рискуючи поламати коням ноги на байбакових норах, яки- ми густо був поритий степ (Панч)]; <-~ти [своїм] життям рисковать, рискнуть [своей] жизнью, подвергать, подвергнуть опасности [свою] жизнь. рислінг, -гу рислинг [Він вивів спеціальний сорт винограду, з якого добувають чудове вино типу рислінг (Куч.)]. рисований рисованный [До нас, між іншим, дійшла карта України, рисована самим поетом [Пушкіним] (Рил.)]. рисовий рисовый [3 весни в плавнях «Червоного лану» розгорнулись роботи по створенню першої рисової плантації (Гонч.)]. рисовка рисовка [Мені не подобалась його., рисовка, часте вживання морських термінів і таких слів, як «братішка», «полундра», якими моряк сипав направо і наліво (Збан.)]. рисбвнйк, -совника уст. см. кресляр. рисовод рисовод. рисоочйснйй рисоочистйтельный. рисосіяння рисосеяние. рисочка уменъги. чёрточка [Жодна рисочка його обличчя не видавала хвилювання (Собко)]. рйссю, разг. уст. рйстю нар. рысью, на рысях [Козаки знову сіли на коней і риссю спустились у долину (Панч); Коні йшли доброю ристю (Kon.)]. ристь см. рись2. рисувалка разг. чертилка. рисувальний рисовальный [Діяльність рисувальної школи, її колективу викладачів, очолюваних М. І. Мурашком, є славною сторінкою історії українського мистецтва (Мист., 1955, 5)].
|