Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рис 53 рит рисувальник 1) рисовальщик [Значення Шевченка як живописця, рисувальника, гравера само вже могло б забезпечити йому почесне місце в історії мистецтва (Рил.)]; 2) уст. см. кресляр. рисувальниця 1) рисовальщица; 2) уст. см. креслярка. рисування 1) рисование; 2) (показ себя с выгодной стороны) рисовка; 3) уст. см. креслення 1. рисувати, -сую, -суєш рисовать [Старий мідник кинув свое ремесло, ..читав книжки, рисував (Коцюб.)]; «^>ти з натури рисовать с натуры. рисуватися, -суюся, -суешся 1) (выделяться на фоне чего-либо) рисоваться, вырисовываться [Дивився, як поволі дерева пірнали в сизий туман та рисувались на небі, як темні жилки на перламутрі (Коцюб.)]: 2) (показывать себя с выгодной стороны) рисоваться; (жеманничать — ещё) манерничать [I Оксана одразу зрозуміла, що їй немає потреби рисуватися, напускати на себе те, чого в ній і близько немає (Ткач)]; 3) страд, з. рисоваться. рисунковий рисуночный [Панич, побачивши старого в такій незвичайній позі, швидко видобув оловець і невеличку рисункову папку (Фр.)]. рисунок, -нка 1) рисунок [Од дощу усе потекло.. Наче дощ хотів змити всі фарби й рисунки з землі (Коцюб.)]; 2) (изображение чего-либо в масштабе, план) чертёж [Віра сиділа біля стола і так уважно креслила рисунок, що нікого не помічала (Коп.)]. рисуночок, -чка уменьш. разг. рисуночек [Бачив рисунок я десь — і забув уже, де його бачив, Чи той рисуночок був Бекліна, чи Мейсоньб (Фр.)]. рисячий рысий. рись1, -сі зоол. рысь [Обминути болото можна, але тільки вдень.. Вночі — небезпечно— довелося б продиратися через ведмежі нетрі, звіриними стежками, де й зеленоока рись може впасти на плечі (Донч.)]. рись2, -сі, разг. уст. ристь, -ті (аллюр) рысь [Вона здаля впізнала помітну постать Коцюбинського і на повній рисі спинила біля нього коня (Сміл.); Кіннота — в ристь! Пілоти — в небеса! (Мал.)]; на «^сях (как) редк. на рысях, рысью [Полк вступив до Праги надвечір, На рисях проходив людними робітничими околицями (Гонч.)]; швидка ~сь см. швидкий 1. рйтвина редк. рытвина [Лікар: ..Біг [Пузир], себе не тямлячи, та через ритвину схибнувся, упав з розмаху навзнак і од- бив почки! (Тоб.)]. рити (рию, риєш) рыть; (в чём — обычно) рыться [Кріт риє під землею дуже довгі проходи (Коп.); Рив, доки жив, а по смерті його зарили (приказка)]; г~тп на кого подкапываться под кого, строить козни кому, рыть яму кому [Вовк [до Дуні]: ..Ото тільки ваш панотець на мене чогось риє. Бог бачить — я проти його нічого не маю (Мирн.)]. ритий уст. рытый; «^тий оксамит (бархат) рытый бархат. ритися (риюся, риєшся) рыться [І житла, і люди, що вічно риються в землі, прийняли, ввижалось Раїсі, колір землі (Коцюб.); Мотря, стогнучи, встала, відхилила скриню, довгенько рилася, поки знайшла гроші (Мирн.)]; <^тися в паперах рыться в бумагах. ритм, -му ритм [Мигдай відчув, що жінка порушила ритм ходи, оглянувся (Десн.); Боротьба за твердий виробничий ритм — завдання колективу кожного промислового підприємства (Рад. Укр., 1957, III)]. ритмізація ритмизация [Глибокий ліризм, ритмізація мови, широке використання поетики народних голосінь, колядок, дум наближають новели Черемшини до поезії (Іст. укр. літ.)]. ритмізований ритмизованный [Бездоганність ритмізованої мови, складні і прозорі воднораз речення, дзвінка рима в урочистій оді— все це так полюбляв літній ритор (Ле)\. ритмізувати, -зую, -зуєш ритмизировать, ритмизовать [Помітна зв'язуюча функція сполучників «і», «а», які не лише ритмізують розповідь, ..а й створюють своєрідну навальність речення (Рад. літер., 1958, 2)]. ритміка ритмика [Давніші перекладачі зовсім знебарвлювали ритміку Шевченка (Рил.)]. ритмічний ритмичный, ритмический [Під ритмічний стукіт коліс він згадував пригоди минулих днів (Чорн.)]. ритмічність, -ності ритмичность [Сахно вийняла бінокль і ще раз поглянула на групу робітників. Зблизька дещо губився ефект ритмічності роботи (Смол.)]. ритмічно нар. ритмично, ритмически [Під вагоном ритмічно вистукували колеса (Панч); Завод працює ритмічно, напружено, в три зміни (Собко)]. ритмомелодика лингв, редк. ритмомелодика [Ритмомелодика фрази визначається не самими лише смисловими стосунками її складових частин. На ритмомелодику впливають різні привхідні моменти (Мовозн., 1949 у VII)]. ритмомелодійний, редк. ритмомелодйчний лингв, ритмомелодический [Характерною особливістю вірша Тичини є його ритмомелодійне і інтонаційне багатство, з допомогою якого поет вільно передає найрізноманітніші переходи думки і почуття (Іст. укр. літ.)]. ритмомелодія лингв, ритмомелодия. ритмопластика спец. ритмопластика. ритмопластичний спец. ритмопластический. ритор, -ра ист., уст. ритор [А н т є й: ..Не думаю, щоб ритори в тій школі тобі могли подати щось нового, бо я їх знаю (Л. Укр.)]. риторизм, -му книжн. риторизм. риторика риторика [Богослов'я, філософія, риторика, граматика становили основу комплексу знань, що їх здобували освічені люди на Русі (Нар. стар. іст. УРСР); А проте лист був написаний просто, щиро, без сліду фальшивої риторики (Фр.)]. риторичний риторичный; (о фразе, вопросе и т. п.) риторический [Автори риторичних |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)