Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рит 54 рич церковних і шкільних проповідей прагнули наблизити свої твори до того літературного стилю, що оформився в Європі, вокрема в Польщі, в XVI — XVIII ст. (Іст. укр. літ.)]\ «-^не питан н я лингв. риторический вопрос. риторичність, -ності риторичность [Образ Івана Франка [в п'єсі 3. Каменкович «На барикадах Львова»] накреслений однобічно, тільки в сфері політичної діяльності, яка до того ж подається з прямолінійною риторичністю (Літ. газ., 1958, II)]. риторично нар. риторично, риторически. риторство уст. риторство. риторствувати, -ствую, -ствуєш уст. риторствовать. риторський уст. риторский. риття рытьё [Кагатокопач використовується для риття траншей під кагати (Рад. Укр., 195/, X)]. ритуал, -лу книжн. ритуал [У хвіртку входить старий диякон з речами, належними до ритуалу (Л. Укр.)]. ритуальний книжн. ритуальный [С є м п р о- . ній: ..Там знайдено в вас ритуальні речі: велику чашу, ніж (Л. Укр.)]. ритуальність, -ності книжн. ритуальность. ритурнель, -лю муз. ритурнель. риф1, -фу геол. риф [Щосекунди виростала небезпека наскочити на підводний риф, і каравели могли піти на дно (Риб.)]. риф2, -фа мор. риф; брати, взяти ^фи брать, взять рифы [Розповзаються [матроси] по реях робити свою важку, вже забуту всіма моряками світу, небезпечну справу: брати рифи у марселів (Довж.)]. рйфитн, -флю, -фиш мор. рифить. рифлений техн. и пр. рифлёный [Поряд з виготовленням звичайного віконного скла в широких масштабах випускатиметься риф- лене матове і узорчате скло, яке призначено для засклення дверей і веранд (Рад. Укр., 1958, ІПI рифлення техн. рифление. рйфлі, -лів техн. риф л и [Вальці м'ялок мають риф л і, причому риф л і одного вальця заходять в проміжок між рифлями другого вальця в кожній парі, утворюючи, таким чином, поле м'яття (Техн. культ.)]. рйфма см. рима. рифовий1 рифовый [Наявність фтору в мінеральних водах вуглекислих джерел пояснюється концентрацією його в морських відкладах, особливо в рифових (Геол. ж., 1956, XVI, 2I Ср. риф1. рифовий2 рифовый. Ср. риф2. рйхва разг. железное кольцо, охватывающее что-либо для скрепления. рйхлення редк. рыхление. рихлий редк. рыхлый [Пливла по Волзі рихла жовта крига (Бажан)]. рихлйти, -лю, -лиш редк. рыхлить [Устин Павлюк приходить до висновку, що треба рихлить землю, щоб не утворювалася скоринка, не тріскалася земля, не видувало вологу (Горд.)]. рйхлість, -лості редк. рыхлость [Можна було б навести чимало прикладів сюжетної рих- лості, в'ялості дії, безкровності героїв, анемічної безбарвності мови, але доцільніше ще раз наголосити на потребі більш чуйно прислухатися до пульсу епохи, до голосу сучасності (Літ. газ., 1959, III)]. рихліти, -лію, -ліеш редк. рыхлеть [Тіло важчає, дух рихлі є, На кого б спертися йому? (Ле)]. рихлішати, -шаю, -шаєш редк. рыхлеть, становиться более рыхлым. рихло нар. редк. рыхло. рихлокущовий рыхл оку стовой. рихтований техн. рихтованный. рихтувальний техн. рихтовальный; рихтб- вочный. рихтування техн. рихтовка. рихтувати, -тую, -туєш 1) разг. готовить, приготовлять, приготавливать; разг. собирать [Югина проворно бігала по хаті, рихтуючи на стіл миски і вечерю (Ст.)]; 2) техн. рихтовать. рихтуватися, -туюся, -туєшся 1) разг. готовиться, приготовляться, приготавливаться; (при отправлении куда-либо разг. — ещё) снаряжаться [Г а н ж а: Гаразд. Сьогодні на ніч рихтуйся (Ron.); Вона швидко збирається йти на поле, ..рихтується сіяти (Чорн.)]; 2) страд, з. техн. рихтоваться. рицар, -ря ист., перен. рыцарь [Безстрашний рицар революції Фелікс Дзержинський довгий час був живою ланкою, яка поєднувала російський і польський робітничий рух (Рил.)]; ^р сумного образу книжн. рыцарь печального образа. рицарство ист., перен. рыцарство [Кругом усе старе рицарство розтавало (Мирн.); Старий дуже поважав його за незвичайне рицарство і військову обізнаність (Ле)]. рицарський ист., перен. рыцарский [Усі вони ревно берегли чистоту рицарської крові свого далекого предка (Собко)]; ~кий роман лит. рыцарский роман. рицарювати, -рюю, -рюєш уст. рыцарствовать. рицина, рицин, -ну 1) бот. (Ricinus L.) клещевина, рицйнус, рицина, рицин [Рицина—олійна рослина (Колг. вироби, енцикл.)]; 2) фарм. и пр. касторовое масло, рициновое масло, рицйнное масло; разд. касторка [Іван Іванович затулив собі двома пальцями ніс, щоб не чути запаху, і почав їсти так, наче приймав рицину (Донч.)]. рицинін, -ну хим. рицинин. рицйнка см. рицина 1. рициновий 1) клещевинный; 2) касторовый, рициновый, рицйнный [Рицинову олію застосовують також в електротехніці, металообробній, гумовій, текстильній, лакофарбовій промисловості (Колг. вироби, енцикл.)]. Ср. рицина 1—2. рицинол, -лу хим. рицинол [Рицинова макуха містить отруйну речовину—рицинол (Колг. вироби, енцикл.)]. ричаг, -га редк. рычаг [Ричаг тримає у руці Спокійний машиніст (Дмитр.)]. ричажок, -жка уменыи. редк. рычажок [В коридорі хлопець з сусіднього купе все ще тримав у руці ричажок від аварійного крана — «стоп» (Ле)]. ричання рычание [Звір уже наближався, ..чулось вже далеке ричання (Коцюб.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)