Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рич 55 рів ричати, -чу, -чйш рычать [Серед ночі лев страшно ричав (Граб.)]. риштак, -ка 1) разг. водосток; (в постройках — изредка) водосточная труба [Вони стояли за огорожею над самісінькою дорогою — тільки вузенький місток через придорожній риштак відділяв їх тепер від чистого й рівного місця (Смол.)]; 2) горн, рештак [У нас багато шахт таких — не руки, а машини вугілля сиплють в риштаки без краю, без упину (Заб.)]. риштовання, риштування строит, леса; (временный настил из досок на возвышении — обычно) подмостки [Дерев'яне риштовання, яке щільно обліплювало стіни, здавалось кліткою, одягненою на будинок (Донч.); Тарас уже не раз з цікавістю ходив навколо величезного риштування (Іван.)]. риштовка строит, редк. леса [Вгору тягнеться риштовка, Над розбудженим Дніпром Вироста Нова Каховка, Б'є життя тут джерелом (Шер.)]. риштування см. риштовання. риштувати, -тую, -туєш разг. 1) возводить леса; 2) редк. готовить, приготовлять, приготавливать; (собирать к отъезду и т. п.— обычно) снаряжать [Риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати (Канев. у.— Сл. Гр.); Чайки і байдаки спускали, Гарматами риштували, 3 широкого гирла Дніпрового випливали (Шевч.)]. риштуватися, -туюся, -туєшся редк. готовиться, приготовляться, приготавливаться; снаряжаться [Треба мерщій риштуватись та в похід рушати (Сл. Гр.)]. Ср. риштувати 2. риштунок, -нку уст. снаряжение [Стали лагодиться в дорогу; зібрали увесь свій військовий риштунок, харчові клунки, зна- рядили кілька чайок (Стор.); Але над всім, мов меч, підносить Червоний прапор ясний свій І ось він кличе, а не просить, Ладна риштунок бойовий (Ус.)]. рів (род рову) ров; (неглубокий и неширокий— изредка) канава [Під фортецею збереглися глибокі рови (Куч.); Від криниці, ровом, дзюрив струмочок (Коцюб. % рівень, -вня уровень [Отож ліземо вгору. Ми вже на півверсти над рівнем моря (Коцюб.); Навіть у найбільш напружений період боротьби з інтервентами та білогвардійцями партія і Радянська влада провадили величезну роботу по піднесенню культурного рівня трудящих мас (Віогр. Леніна)]; на високому ідейному ~ні на высоком идейном уровне. рівець, -вця уменьш. ровик; канавка [Контр- адмірал легко перестрибнув через рівець (Куч.)]. Ср. рів. Рів'єра Ривьера. рівненький1 разг. ласк, от рівний1 [— Порадь мене, Мій батеньку, Кого в дружечки брати? — Бери, доненько, собі рівненьку (Квітка)]. рівненький2 ласк. разг. ровненький; гладенький [— От і добре, що ви трохи постояли. Я тилі часом волоссячко розчесала. Бачите, яке-то гладеньке та рівненьке стало.., — каже Марта (Мирн.)]. Ср. рівніш2 1. рівненько нар. ровненько; гладенько [А писала., рівненько та дрібненько, неначе мачком посипано (Квітка); І зокола хата обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (Мирн.)]. Ср. рівненький2 1. рівнесенький ласк. разг. ровнёхонький, ровнёшенький; (в сказуемом) ровнёхонек, ровнёшенек; гладёхонек [Як я можу до тебе вернути., через степи рівні-рівнесенькі? (Федък.)]. рівнесенько нар. ласк. разг. ровнёхонько, ровнёшенько; гладёхонько [Літо минулось, і квітки немає, А зіронька тихо зорить, як і влітку; Щире так щастя рівнесенько сяє (Манж.)]. рівний1 (одинаковый) равный; (только о человеке) разг. ровня (сущ. м. и ж. р.) [Бажав я для скованих волі, Для скривджених кращої долі І рівного права для всіх, — Се весь і єдиний мій гріх (Фр.); Осмілився і став мов з своїм рівним про усе говорити (Квітка)]; ~ні вибори равные выборы; ~ні [між собою] велич й- н и равные [между собой] величины; б у- ти (стояти и т. п.) на ^нііі нозі разг. быть (стоять и т. п.) на равной ноге [Мама з донькою були добрі приятелі й трималися цілком на рівній нозі (Янов.)]; за інших ^них умов при прочих равных условиях; Осхоп йтися (зірватися и т. п.) на ~ні ноги см. нога. рівний2 (однообразный) 1) ровный; (без впадин и возвышений; не шероховатый—ещё) гладкий [Рівні луки тяглися до самої Ворскли, захованої в берегах (Гонч.); Вулиці широкі, рівні, каменем убиті (Мирн.)]; 0 для rwHoro рахунку для ровного счёта; 2) (перен.: равномерный, спокойный) ровный; (о плавной речи, мысли — ещё) гладкий [Регіна йшла проти нього рівною і швидкою ходою (Фр.); Ранком ішов сніг. Рівний, густий і теплий (Коцюб.); Все замовкло, тільки струмочком буркотав рівний Грицьків голос та внизу під піччю розспівався цвіркун (Вас.)]. рівнина равнина [Бура перекопська рівнина лежить між морями, як величезний вигорілий на сонці полігон (Гонч.)]. рівнинний равнинный [Рівнинні ріки., часто змінюють напрям і мають звивисте русло (Колг. вироби, енцикл.)]. рівнйнник спорт, равнйнник. рівниця текст, ровнйца [Обірвалась рівниця при прядінні чи залишилась її частка на скалці—все йде в угар (Рад. Укр., 1968, IX)]. рівничний текст, ровничный. рівнісінький ласк. разг. ровнёхонький, ровнёшенький; (в сказуемом) ровнёхонек, ровнёшенек; гладёхонек.[ рівнісінько нар. ласк', разг. ровнёхонько, ровнёшенько; гладёхонько. рівність1, -ності равенство [Демократія означає рівність (Ленін)]; знак юності мат. знак равенства. Ср. рівний1. рівність2, -ності ровность; гладкость. Ср. рівний2 1. рівнішати, -шає становиться более ровным; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)